Вирок № 97518798, 08.06.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1176/20

08 червня 2021 року селищі Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Круль І.В.

за участю: секретаря с/з Дроздюк І.В.

прокурора Попович Л.В.

захисника Годованця В.Ф.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження за № 12020090120000154, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, з вищою освітою, депутатом не обирався, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, непрацюючого, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст 122 КК України та ч.2 ст 296 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , групою осіб, вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 296 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КК України.

Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 червня 2020 року приблизно о 06 год, разом із особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження,знаходились на перехресті вулиць Дутчина - Стуса в селищі Солотвин Богородчанського (тепер Івано-Франківського) району Івано-Франківської області. В цей час повз них проїхав автомобіль марки «Opel vectra», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , в якому також знаходився пасажир ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження,використовуючи малозначний привід, що нібито ОСОБА_4 показав в їхню сторону непристойний жест рукою, почали наздоганяти автомобіль.

Коли автомобіль марки «Opel vectra», д.н.з НОМЕР_1 , заїхав на територію автозаправної станції ТзОВ «БМ-ОІЛ», що розташована по вул. Грушевського,51, в селищі Солотвин, і водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, до них підбіг ОСОБА_2 , який діючи групою осіб спільно з особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження та ОСОБА_1 , умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягало у нахабно виявленому, зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, що супроводжувалася особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, безпричинно почали чіплятись до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких ображали нецензурною лайкою, штовхали та шарпали за одяг, після чого побили останніх.

Зокрема, ОСОБА_2 , особа, справа щодо якої виділена в окреме провадженнята ОСОБА_1 наносили численні удари руками та ногами в ділянку голови та тулуба ОСОБА_4 , який знаходився біля правої частини автомобіля, завдавши при цьому останньому фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень. Коли до них підійшов ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 накинулись на нього та почали наносити удари руками по тулубу. Після того як ОСОБА_3 відійшов до задньої частини автомобіля, ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в обличчя, від якого він впав на землю. При цьому ОСОБА_3 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді двобічного травматичного перелому нижньої щелепи та рани в ділянці нижньої губи зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та підтвердив, що 08 червня 2020 року приблизно о 06 год разом із ОСОБА_1 та особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, знаходились на перехресті вулиць Дутчина - Стуса в смт. Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області. В цей час повз них проїхав автомобіль марки «Opel vectra» під керуванням ОСОБА_3 , в якому знаходився пасажир ОСОБА_4 та показали в їхню сторону непристойний жест рукою. Він та ОСОБА_1 і особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, заїхали на територію автозаправної станції ТзОВ «БМ-ОІЛ», що в смт. Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області. Коли ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, до них підбіг разом з ОСОБА_2 та особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, в присутності сторонніх осіб, безпричинно почали чіплятись до потерпілих, яких ображали нецензурною лайкою, штовхали та шарпали за одяг, після чого побили. При бійці наніс удар ОСОБА_3 рукою в обличчя, від якого останній впав на землю, отримавши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та підтвердив, що разом з ОСОБА_2 та особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження,знаходились на перехресті вулиць Дутчина-Стуса в селищі Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області. В цей час повз них проїхав автомобіль марки «Opel vectra» під керуванням ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_4 , який показав в їхню сторону непристойний жест рукою.

Коли автомобіль з потерпілими заїхав на територію автозаправної станції ТзОВ «БМ-ОІЛ», що в селищі Солотвин, і потерпілі вийшли з автомобіля, він підбіг до них з ОСОБА_2 та з особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження. Через непристойний жест рукою, в присутності сторонніх осіб, почали висловлюватися нецензурною лайкою, штовхали, шарпали за одяг та наносили удари ОСОБА_4 . Коли до них підійшов ОСОБА_3 , накинулись на нього та почали наносити йому удари.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають, на суворому покаранні не наполягають.

Оскільки інші учасники судового провадження не заперечували щодо проведення судового засідання без участі потерпілих, суд вважає, що їх неявка не є перешкодою для проведення судового засідання.

Враховуючи, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненому при обставинах, викладених в обвинувальних актах, судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі і обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції відсутні, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи показання обвинувачених, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, та за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто в умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків.

Вина обвинувачених у вчиненому доведена у повному обсязі.

При призначенні покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим суд згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про їх особи, наявність на утриманні малолітніх дітей, за місцем проживання характеризуються добре, не перебувають на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, не судимі, потерпілі до них претензій не мають, про що подали до суду відповідні заяви, згідно досудової доповіді органу пробації виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без позбавлення чи обмеження волі.

З урахуванням вище перелічених обставин та осіб обвинувачених, а також маючи за мету їх виправлення та запобігання вчинення ними нових кримінальних правопорушень, виховання дотримання та поваги до закону, виходячи із завдань, поставлених перед кримінальним законом на реалізацію принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України, та обвинуваченому ОСОБА_2 у межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України та ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі, зі звільненням їх на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, що є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, з покладенням на них обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Цивільні позови не заявлялися.

Запобіжний захід до обвинувачених не застосовувався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.50,65,70,75,76 КК України, ст.ст.100, 349, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України, за ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.296 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.1 ст.122 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ: DVD-R диск із відеозаписом із камер спостерігання залишити при матеріалах кримінального провадження№ 12020090120000154.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль