Рішення № 97518340, 09.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1799/21

Провадження № 2/0182/1695/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.06.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що у березні 2021 року їй за місцем роботи надійшла постанова приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Як стало відомо позивачеві, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. відкрив відносно неї виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 59490 від 05.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 13 746,81 грн.

Позивач категорично не погоджується з вимогами ТОВ ФК «Аланд». Матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів того, що ТОВ ФК «Аланд» має відношення до правовідносин між нею та ПАТ «ОТП Банк».

Крім того, згідно з виконавчим написом, заборгованість стягнута з неї за кредитним договором № 2003872511 від 21.05.2013 року, який укладений на 12 місяців, тобто до 21.05.2014 року. Отже, право вимоги за даним кредитним договором виникло більше 6 років тому. Натомість, згідно з діючим законодавством, вчинення виконавчих написів можливе за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Також, кредитний договір від 21.05.2013 року не завірений нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису по ньому.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що у виконавчому написі її місце проживання та місцезнаходження відповідача зазначені у м. Києві. Однак, вона ніколи не мешкала за адресою у столиці та зареєстрована у м. Нікополі Дніпропетровської області. При цьому, виконавчий напис виданий нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу. Отже, нотаріус Горай О.В. діяв поза межами свого нотаріального округу.

Враховуючи, що виконавчий напис № 59490 від 05.10.2020 року вчинений нотаріусом поза межами трирічного строку позовної давності, поза межами належного нотаріального округу, без документів, що підтверджують заборгованість, та за кредитним договором без нотаріального посвідчення, що суперечить діючому законодавству, ОСОБА_1 просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1362 грн. (а.с.2-7).

Відповідач з позовними вимогами ознайомлений (а.с.32), відзив на позов не надавав.

Треті особи про розгляд справи в суді повідомлялися належним чином (а.с.33,34). Письмових пояснень по справі не надавали. На виконання ухвали про витребування доказів приватний виконавець Р.В. Клименко надіслав копію виконавчого провадження.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.03.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам - пояснення; витребувано копії виконавчого провадження та нотаріальної справи (а.с.22-24).

23.03.2021 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.25-26).

Судом встановлено:

21.05.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладено Договір № 2003872511 про надання споживчого кредиту (а.с.10-11).

Згідно з п.1.1 Договору Банк надав позивачеві кредит на загальну суму 1772,04 грн. на придбання товарів та послуг, строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків 0,01% річних.

05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за № 59490 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд», яке є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», заборгованості за договором № 2003872511 від 21.05.2013 року за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року, на суму 13246,81 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8951,15 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4295,66 грн., а також витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 500 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд», складає 13746,81 грн. (а.с.8).

Докази наявності такої суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» станом на дату укладання договорів факторингу в матеріалах справи відсутні.

На виконання виконавчого напису № 59490 від 05.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. 18.01.2021 року відкрито виконавче провадження № 64171255 (а.с.12). 10.03.2021 року приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.13).

ОСОБА_1 борг не визнає, наголошує на пропущені відповідачем строки для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, вчинення нотаріусом виконавчого напису поза межами виконавчого округу та ту обставину, що кредитний договір, укладений між нею та ПАТ «ОТП Банк», не посвідчений нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису щодо нього.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Як вбачається із п.п. 1.3.1, 1.4.1. Договору № 2003872511, підписаного ОСОБА_1 21.05.2013 року в ПАТ «ОТП Банк», датою надання кредиту позичальнику є 21.05.2013 року. Позичальник зобов`язаний повністю повернути Банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання, встановлені договором, не пізніше 21.05.2014 року (а.с.10). Отже, саме з цієї дати виникло право вимоги до позивача за даним кредитним договором.

Разом із тим, виконавчий напис вчинено нотаріусом 05.10.2020 року, тобто після спливу трьох років з дати виникнення права вимоги, що суперечить ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Відповідач не надав суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою їй заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Окремо суд звертає увагу на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду 23.03.2021 року зобов`язано приватного нотаріуса ЖМНО Горай О.С. у строк до 01.05.2021 року надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису. Відповідно до поштового повідомлення, зазначену ухвалу нотаріус отримав 06.04.2021 року (а.с.34), однак до теперішнього часу її не виконав.

Як вбачається з інформації Міністерства юстиції України, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 № 1, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови, що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, Міністерством юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за № 8679 на ім`я Горая Олега Станіславовича .

Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Отже, станом на час вчинення виконавчого напису - 05.10.2020 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Кредитний договір від 21.05.2013 року, який став підставою для видачі спірного виконавчого напису, не є нотаріально посвідченим, що виключає можливість вчинення виконавчого напису щодо нього.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Також, відповідно до ст. 24 Закону України «Про нотаріат» робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.

У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Стаття 25 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

Відповідно до ст.13-1 ЗУ «Про нотаріат», нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Під термінами «район» і «район у місті», необхідно розуміти різні за своїм значенням адміністративно-територіальні одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися законом (рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 року за №11-рп/2001).

За змістом п.п.10, 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій,установлених Законом України"Про нотаріат" та іншими актами законодавства України.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності держнотконтори чи визначеного для приватного нотаріуса нотаріального округу.

Аналогічні висновки викладені 17.12.2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 466/2582/18.

Згідно з виконавчим написом від 05.10.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; місцезнаходження стягувача - АДРЕСА_3 (а.с.8).

Таким чином, вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу суперечить діючому законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Горай О.В. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги та наявності обставин для визнання суми боргу безспірною, поза межами свого нотаріального округу, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України).

З урахуванням підтверджених судових витрат та вимог законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору на загальну суму 1362 грн. (908,00 грн. + 454,00 грн.) (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 05.10.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 59490, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2003872511 від 21.05.2013 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.06.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14 оф.301;

третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, номер свідоцтва НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 оф. 31.

Суддя: А. Г. Багрова