Ухвала суду № 97517774, 07.06.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2282/21

(1-кс/199/776/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Якименко Л.Г., за участю секретаря Маляренко В.О., прокурора Воінової А.Ю., слідчого Іконнікова Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Березінкіна Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Іконнікова Дениса Олександровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, має вищу освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює дитячим лікарем-офтальмологом у «КМДКЛ № 6» ДМР та ТОВ «Экс Груп» дитяча офтальмологія «Зірочка», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Іконнікова Дениса Олександровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке надійшло до суду 07.06.2021 року, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено та розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 березня 2011 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом №159.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за усною домовленістю визначили місце проживання їх спільного малолітнього сина ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_4 , з можливістю батька ОСОБА_1 приймати участь у вихованні сина у вихідні дні тижня.

Так, у період часу з 11.01.2020 по 12.01.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 .. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітнього потерпілого розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку останнього, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітнього сина ОСОБА_2 ..

Так, ОСОБА_1 , у період часу з 11.01.2020 по 12.01.2020, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом фізичного розбещення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді шкоди нормальному фізіологічному, психічному та соціальному становленню малолітнього сина ОСОБА_2 , формуванню антиморальних поглядів в останнього та, свідомо допускаючи їх настання, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством, перебуваючи за місцем свого мешкання у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зняв із себе весь одяг, окрім футболки, тим самим оголив свої статеві органи, підійшов до малолітнього сина ОСОБА_2 та почав вимагати від останнього торкнутися статевого члена ОСОБА_1 , але останній відмовився та почав втікати, після чого ОСОБА_1 бігав за малолітнім ОСОБА_2 по квартирі і кричав, щоб останній подивився на його статевий член, чим задовольняв свої статеві потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом морального розбещення, ОСОБА_1 у період часу з 11.01.2020 по 12.01.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , підійшов до останнього та виліпив із пластиліну статевий член, жіночі груди, сідниці, намалював їх на аркуші паперу та пояснив ОСОБА_2 що це статевий член, груди, сідниці, після чого передав вказані речі ОСОБА_2 та почав демонструвати на своєму мобільному телефоні фотографії оголених жінок, вмикати нецензурні пісні, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, не одягаючи на себе одяг, підійшов до ОСОБА_2 та перебуваючи в безпосередній близькості до останнього, своїми геніталіями торкався геніталій ОСОБА_2 , виконуючи рухи тазом вперед-назад, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, зайшов до кімнати ОСОБА_2 , де останній одягнений лише у футболку та спав на ліжку. ОСОБА_1 ліг поряд із ОСОБА_2 та почав торкатися своїми геніталіями сідниць ОСОБА_2 , хоча останній намагався закритись ковдрою, оскільки з урахуванням рівня психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і психічного стану, міг правильно сприймати лише зовнішній фактичний бік вчинюваних з ним протиправних сексуальних дій і не міг чинити опору.

Крім того, ОСОБА_1 у період часу з 25.01.2020 по 26.01.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжував реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітнього потерпілого розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку останнього, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітнього сина ОСОБА_2 ..

Так, ОСОБА_1 у період часу з 25.01.2020 по 26.01.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом фізичного розбещення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді шкоди нормальному фізіологічному, психічному та соціальному становленню малолітнього сина ОСОБА_2 , формуванню антиморальних поглядів у останнього та, свідомо допускаючи їх настання, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством, перебуваючи за місцем свого мешкання у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зняв із себе весь одяг, окрім футболки, тим самим оголив свої статеві органи, підійшов до малолітнього сина ОСОБА_2 та почав вимагати від останнього торкнутися статевого члена ОСОБА_1 , але останній відмовився та почав утікати, після чого ОСОБА_1 бігав за малолітнім ОСОБА_2 по квартирі і кричав, щоб останній подивився на його статевий член, чим задовольняв свої статеві потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб шляхом морального розбещення, ОСОБА_1 у період часу з 25.01.2020 по 26.01.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , підійшов до останнього та виліпив з пластиліну статевий член, жіночі груди, сідниці, намалював їх на аркуші паперу та пояснив ОСОБА_2 що це статевий член, груди, сідниці, після чого передав вказані речі ОСОБА_2 та почав демонструвати на своєму мобільному телефоні фотографії оголених жінок, вмикати нецензурні пісні, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, не одягаючи на себе одяг, підійшов до ОСОБА_2 та, перебуваючи в безпосередній близькості до останнього, своїми геніталіями торкався геніталій ОСОБА_2 , виконуючи рухи тазом вперед-назад, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, зайшов до кімнати ОСОБА_2 , де останній одягнений лише у футболку спав на ліжку. ОСОБА_1 ліг поряд із ОСОБА_2 та почав торкатися своїми геніталіями сідниць ОСОБА_2 , хоча останній намагався закритись ковдрою, оскільки з урахуванням рівня психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і психічного стану, міг правильно сприймати лише зовнішній фактичний бік, вчинюваних з ним протиправних сексуальних дій і не міг чинити опору.

Крім того, ОСОБА_1 у період часу з 08.02.2020 по 09.02.2020, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжував реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітнього потерпілого розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку останнього, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітнього сина ОСОБА_2 ..

Так, ОСОБА_1 у період часу з 08.02.2020 по 09.02.2020, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом фізичного розбещення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді шкоди нормальному фізіологічному, психічному та соціальному становленню малолітнього сина ОСОБА_2 , формуванню антиморальних поглядів в останнього та, свідомо допускаючи їх настання, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством, перебуваючи за місцем свого мешкання у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зняв із себе весь одяг, окрім футболки, тим самим оголив свої статеві органи, підійшов до малолітнього сина ОСОБА_2 та почав вимагати від останнього торкнутися статевого члена ОСОБА_1 , але останній відмовився та почав утікати, після чого ОСОБА_1 бігав за малолітнім ОСОБА_2 по квартирі і кричав, щоб останній подивився на його статевий член, чим задовольняв свої статеві потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом морального розбещення, ОСОБА_1 у період часу з 08.02.2020 по 09.02.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , підійшов до останнього та виліпив із пластиліну статевий член, жіночі груди, сідниці, намалював їх на аркуші паперу та пояснив ОСОБА_2 що це статевий член, груди, сідниці, після чого передав вказані речі ОСОБА_2 та почав демонструвати на своєму мобільному телефоні фотографії оголених жінок, вмикати нецензурні пісні, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, не одягаючи на себе одяг, підійшов до ОСОБА_2 та, перебуваючи в безпосередній близькості до останнього, своїми геніталіями торкався геніталій ОСОБА_2 , виконуючи рухи тазом вперед-назад, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, зайшов до кімнати ОСОБА_2 , де останній одягнений лише у футболку, спав на ліжку. ОСОБА_1 ліг поряд із ОСОБА_2 та почав торкатися своїми геніталіями сідниць ОСОБА_2 , хоча останній намагався закритись ковдрою, оскільки з урахуванням рівня психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і психічного стану, міг правильно сприймати лише зовнішній фактичний бік, вчинюваних з ним протиправних сексуальних дій і не міг чинити опору.

Крім того, ОСОБА_1 , у період часу з 22.02.2020 по 23.02.2020, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжував реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітнього потерпілого розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку останнього, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітнього сина ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_1 у період часу з 22.02.2020 по 23.02.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом фізичного розбещення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді шкоди нормальному фізіологічному, психічному та соціальному становленню малолітнього сина ОСОБА_2 , формуванню антиморальних поглядів в останнього та, свідомо допускаючи їх настання, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством, перебуваючи за місцем свого мешкання у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зняв з себе весь одяг, окрім футболки, тим самим оголив свої статеві органи, підійшов до малолітнього сина ОСОБА_2 та почав вимагати від останнього торкнутися статевого члена ОСОБА_1 , але останній відмовився та почав втікати, після чого ОСОБА_1 бігав за малолітнім ОСОБА_2 по квартирі і кричав, щоб останній подивився на його статевий член, чим задовольняв свої статеві потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом морального розбещення ОСОБА_1 у період часу з 22.02.2020 по 23.02.2020, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , підійшов до останнього та виліпив з пластиліну статевий член, жіночі груди, сідниці, намалював їх на аркуші паперу та пояснив ОСОБА_2 що це статевий член, груди, сідниці, після чого передав вказані речі ОСОБА_2 та почав демонструвати на своєму мобільному телефоні фотографії оголених жінок, вмикати нецензурні пісні, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, не одягаючи на себе одяг, підійшов до ОСОБА_2 та перебуваючи в безпосередній близькості до останнього, своїми геніталіями торкався геніталій ОСОБА_2 , виконуючи рухи тазом вперед-назад, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, зайшов до кімнати ОСОБА_2 , де останній одягнений лише у футболку, спав на ліжку. ОСОБА_1 ліг поряд із ОСОБА_2 та почав торкатися своїми геніталіями сідниць ОСОБА_2 , хоча останній намагався закритись ковдрою, оскільки з урахуванням рівня психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і психічного стану, міг правильно сприймати лише зовнішній фактичний бік, вчинюваних з ним протиправних сексуальних дій і не міг чинити опору.

Крім того, ОСОБА_1 у період часу з 07.03.2020 по 08.03. 2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжував реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітнього потерпілого розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку останнього, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітнього сина ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_1 у період часу з 07.03.2020 по 08.03. 2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом фізичного розбещення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді шкоди нормальному фізіологічному, психічному та соціальному становленню малолітнього сина ОСОБА_2 , формуванню антиморальних поглядів в останнього та, свідомо допускаючи їх настання, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством, перебуваючи за місцем свого мешкання у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зняв з себе весь одяг, окрім футболки, тим самим оголив свої статеві органи, підійшов до малолітнього сина ОСОБА_2 та почав вимагати від останнього торкнутися статевого члена ОСОБА_1 , але останній відмовився та почав втікати, після чого ОСОБА_1 бігав за малолітнім ОСОБА_2 по квартирі і кричав, щоб останній подивився на його статевий член, чим задовольняв свої статеві потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення своїх сексуальних потреб, шляхом морального розбещення ОСОБА_1 у період часу з 07.03.2020 по 08.03.2020, у вечірній час доби, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , підійшов до останнього та виліпив з пластиліну статевий член, жіночі груди, сідниці, намалював їх на аркуші паперу та пояснив ОСОБА_2 що це статевий член, груди, сідниці, після чого передав вказані речі ОСОБА_2 та почав демонструвати на своєму мобільному телефоні фотографії оголених жінок, вмикати нецензурні пісні, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, не одягаючи на себе одяг, підійшов до ОСОБА_2 та перебуваючи в безпосередній близькості до останнього, своїми геніталіями торкався геніталій ОСОБА_2 , виконуючи рухи тазом вперед-назад, тим самим задовольняючи свої сексуальні потреби.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 у той же вечір, перебуваючи в тому ж місці, зайшов до кімнати ОСОБА_2 , де останній одягнений лише у футболку, спав на ліжку. ОСОБА_1 ліг поряд із ОСОБА_2 та почав торкатися своїми геніталіями сідниць ОСОБА_2 , хоча останній намагався закритись ковдрою, оскільки з урахуванням рівня психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і психічного стану, міг правильно сприймати лише зовнішній фактичний бік, вчинюваних з ним протиправних сексуальних дій і не міг чинити опору.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виразились у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи членом сім`ї, що кваліфікуються за ч.2 ст.156 КК України.

29.04.2021 року даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040630001363, правова кваліфікація ч.2 ст.156 КК України.

03.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Підозра ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 ;

-протокол допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 ;

-протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протоколом огляду речі від 18.11.2020;

-постановою про визнання та залучення речових доказів віл 18.11.2020;

-письмові пояснення практичного психолога ОСОБА_10 ;

-висновком судово-психіатричного експерта № 3 від 12.01.2021.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого. ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, оскільки вчиненими систематичними злочинними діяннями відносно свого рідного сина протиставляє себе суспільству, демонструє зневагу до встановлених у суспільстві норм, що вказує на те, що ОСОБА_1 не збирається виконувати обов`язки, покладені на нього законом.

2. Незаконно впливати на потерпілого та свідків. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , його законного представника ОСОБА_8 та встановлених свідків у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , із метою зміни змісту їх показань, які вони будуть давати під час судового засідання. Більш того, згідно з показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_2 батько ОСОБА_1 вже впливав на нього, щоб приховати вчинений ним злочин, а саме сказав, що «щось зробить» із ОСОБА_8 , якщо ОСОБА_2 розповість про вчинений злочин. Беручи до уваги емоційний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , який згідно з висновком судово-психіатричного експерта №3 від 12.01.2021 року характеризується соромом, тривогою, страхом, для зміни показань останнього достатньо опосередкованого контакту із підозрюваним ОСОБА_1 (телефонна розмова, текстове повідомлення).

3. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 протягом трьох місяців вчиняв розпусні дії відносно свого рідного сина ОСОБА_2 , що стало відомо лише через п`ять місяців після того, як було усунуто вплив ОСОБА_1 .. Беручи до уваги довготривалий вплив ОСОБА_1 , направлений на придушення супротиву та розголосу зі сторони малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , посаду підозрюваного - дитячого лікаря-офтальмолога у «КМДКЛ № 6» ДМР та значну латентність злочинів даної категорії, ОСОБА_1 може в подальшому вчиняти подібні злочини. Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 та значну кількість місць роботи на аналогічних посадах, відсторонення від посади не дасть можливості запобігти вказаному ризику, оскільки ОСОБА_1 може вчиняти злочини даної категорії в інших місцях.

Таким чином, на думку слідства, є всі підстави вважати, що перебуваючи в суспільстві ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого меш суворого запобіжного заходу згідно з п.1-4 ч.1ст.176 КПК України неможливо, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків, передбачених чинним законодавством та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства.

У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вказані у клопотанні ризики є обґрунтованими та доведеними.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні не визнав, проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що не вчиняв розпусних дій щодо свого малолітнього сина, вважає, що обставини, викладені у клопотанні є наклепом зі сторони колишньої дружини з метою у подальшому позбавити його батьківських прав.

Захисник Березінкін Є.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , зазначив, що колишня дружина під впливом своєї матері обмовляє підозрюваного та змусила сина говорити неправду. У ОСОБА_1 дуже гарні відносини із сином. Також зазначив, що підозрюваний ніколи не мав наміру переховуватися від слідства, завжди прибував за викликом слідчого або прокурора, самостійно прибув до суду. Крім цього, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, на утриманні має батьків похилого віку з інвалідністю другої групи, підозрюваний офіційно працевлаштований у «КМДКЛ № 6» ДМР та центрі дитячої офтальмології «Зірочка» на посаді дитячого лікаря офтальмолога, за місцем роботи характеризується позитивно до кримінальної відповідальності ніколи не притягався. За станом здоров`я він також є інвалідом 3 групи.

Суд, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає вирішити заявлене клопотання наступним чином.

Так, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 3 ст. 194 КПК України визначено, що суд має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Як слідує зі змісту клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У той же час, на питання суду прокурором та слідчим повідомлено, що ОСОБА_1 не ухилялася від слідчого або прокурора.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні не навели випадків тиску підозрюваним на свідків у даному кримінальному провадженні та підтвердили, що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, до інших видів відповідальності підозрюваний не притягувався; відомостей про вчинення ОСОБА_1 дій, які б могли свідчити про готування чи замах на вчинення іншого кримінального правопорушення, не зазачили..

Таким чином, клопотання слідчого не містить належного обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор та слідчий належними доказами не довели, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, внаслідок яких необхідно застосувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід; формально зазначивши в клопотанні про існування ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор в судовому засіданні обґрунтовано не довів про наявність достатніх підстав вважати, що дійсно існує хоча б один із зазначених ним ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і не навів належних доказів, які обґрунтовують існування таких ризиків.

Крім того, прокурор та слідчий не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, враховуючи те, що ОСОБА_1 має місце постійного проживання, за яким позитивно характеризується; має батьків похилого віку з інвалідністю другої групи, які потребують допомоги та турботи зі сторони сина ОСОБА_1 ; підозрюваний є інвалідом 3 групи, офіційно працевлаштований у «КМДКЛ № 6» ДМР та у центрі дитячої офтальмології «Зірочка» на посаді дитячого лікаря офтальмолога, за місцем роботи характеризується позитивно; вперше притягається до кримінальної відповідальності. Керівництво ТОВ «Экс Груп» дитяча офтальмологія «Зірочка» звернулося із клопотанням до суду та просило не обирати лікарю-офтальмологу ОСОБА_1 жодного запобіжного заходу через виробничу необхідність.

У зв`язку з викладеним слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), ухвалюючи рішення в справі «Навальний проти Росії» № 2 (заява № 43734/14), дійшов висновку, що домашній арешт складав позбавлення волі в значенні Конвенції і тому він мав відповідати одній з дозволених підстав згідно зі статтею 5. Зокрема, Навальний скаржився до ЄСПЛ на домашній арешт, який тривав 10 місяців, зокрема, тому, що цей захід був непотрібним і свавільним. ЄСПЛ зазначив, що Заявник не продемонстрував жодних ознак того, що він мав намір втекти від розслідування, навпаки, він був присутнім на всіх необхідних слідчих діях. Заявник перебував під посиленим спостереженням. ЄСПЛ констатував порушення вимог ч. 1 статті 5 Конвенції.

У справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16, рішення від 04.07.2019), ЄСПЛ, крім іншого, встановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв`язку з безпідставністю тривалого (7 місяців і 7 днів) позбавлення Заявника свободи під час досудового розслідування (тримання під вартою, домашній арешт). ЄСПЛ підкреслив, що саме по собі існування обґрунтованої підозри щодо Заявника не могло бути самостійною підставою для тримання під вартою під час досудового розслідування, яке повинно було обґрунтовуватися додатковими підставами, які проте не були достатніми.

Враховуючи, що слідчий та прокурор у судовому засіданні не довели наявність обставин, передбачених п.п. 2) та 3) ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає можливим на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України відмовити у задоволенні клопотання та зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Іконнікова Дениса Олександровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Іконнікова Дениса Олександровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Копію ухвали направити для відома до ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 08.06.2021 року о 14-00 годині.

Суддя