Рішення № 97517252, 07.06.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2021 року м. Чернігівсправа №751/912/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

до відповідача 1: Комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради, вул. Коцюбинського, 39, м. Чернігів, 14000;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3;

до відповідача 2: Чернігівської обласної ради, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4;

до відповідача 3: Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп", с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5;

предмет спору: про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди;

за участю представників сторін:

від позивача: Василенко А.А. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1011612, виданий 25.03.2021;

від відповідача 1: Бунін А.Ю. - адвокат, довіреність №157 від 13.05.2021;

від відповідача 2: не прибув;

від відповідача 3: не прибув.

У судовому засіданні 07.06.2021, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

14.02.2018, до Новозаводського районного суду міста Чернігова, надійшов позов фізичної особи ОСОБА_1 до відповідача 1 - Комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради (надалі - КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР) та відповідача 2 - Чернігівської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" (надалі - ДП "Козелецьрайагролісгосп"), в якому (з урахуванням заяв б/н від 11.05.2018, від 17.05.2018) просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп";

- визнати незаконним та скасувати наказ КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №4/к-ДП від 25.01.2018 про внесення змін до наказу КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017;

- визнати незаконним та скасувати наказ КП "Чернігівоблагроліс" №11/к-ДП від 10.04.2018 про внесення змін до наказу КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради №65-11/VІІ від 07.12.2017 "Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп";

- визнати недійсним та скасувати запис №16 в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" з 07.12.2017 на підставі наказу КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017;

- поновити ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" із внесенням відповідних даних до трудової книжки, відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з ДП «Козелецьрайагролісгосп» середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР моральну шкоду в сумі 30000грн, заподіяну в зв`язку із його незаконним звільненням.

Виходячи з прохальної частини позову, просив допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати заробітної плати (середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу), але не більше ніж за один місяць, та в частині поновлення на роботі.

Позов мотивовано наступним: ОСОБА_1 , за погодженням голови Чернігівської обласної ради №01-05/819 від 07.08.2017, на підставі наказу КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №28/к-ДП від 07.08.2017, призначено на посаду директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" з 08.08.2017 за умовами укладеного контракту від 08.08.2017. Наказом КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017 позивача звільнено із займаної посади з 07.12.2017, під час його тимчасової непрацездатності, відповідно до п.5 статті 41 КЗпП України, у зв`язку з припиненням повноважень; підстава звільнення: рішення Чернігівської обласної ради №65-11/VII від 07.12.2017 "Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 ". Наказами КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018, внесено зміни до наказу КП "Чернігівоблагроліс" №39/к-ДП від 07.12.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" та викладено його в наступній редакції: "звільнити ОСОБА_1 , директора ДП "Козелецьрайагролісгосп", із займаної посади з 20.01.2018, у зв`язку із припиненням повноважень, відповідно до п.5 статті 41 КЗпП України".

Позивач вважає наказ КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017 про звільнення його з займаної посади та накази КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018 про внесення змін до наказу №39/к-ДП від 07.12.2017 незаконними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а рішення Чернігівської обласної ради №65-11/VII від 07.12.2017 "Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 " протиправним та таким, що прийнято поза межами повноважень відповідача 2, як наслідок перелічені накази відповідача 1 та рішення відповідача 2 підлягають скасуванню, а він поновленню на посаді директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" з виплатою йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в заявленому обсязі.

19.02.2018, Новозаводським районним судом міста Чернігова, відкрито провадження в справі №751/912/18.

11.05.2018, судом, відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), ухвалено залучити в якості співвідповідача ДП "Козелецьрайагролісгосп".

27.11.2018, Новозаводським районним судом міста Чернігова, ухвалено рішення в справі №751/912/18 про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР, Чернігівської обласної ради, ДП "Козелецьрайагролісгосп" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

20.05.2019, Чернігівським апеляційним судом винесено постанову в справі №751/912/18, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення першої інстанції без змін. Під час апеляційного перегляду правовий статус співвідповідача ДП "Козелецьрайагролісгосп" змінено на третю особу без самостійних вимог.

05.08.2019, Верховним Судом винесено ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі №751/912/18.

16.12.2020, Верховним Судом, на підставі п.1 частини 1 статті 255 ЦПК України, винесено ухвалу про закриття провадження в справі №751/912/18. За висновком Верховного Суду, з огляду на те, що повноваження позивача, як керівника юридичної особи, припинені за п.5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, який фактично оскаржує рішення органу управління (власника) щодо такого припинення, а інші позовні вимоги є похідними, тому даний спір має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Ухвалою від 27.01.2021, Верховним Судом, за заявою позивача, справу №751/912/18 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів - КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР та Чернігівської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

Висновки Верховного Суду, в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

12.02.2021, на адресу Господарського суду Чернігівської області, надійшли матеріали справи №751/912/18.

03.03.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, судом винесено ухвалу про відкриття провадження в справі №751/912/18 та її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 24.03.2021; учасникам справи встановлено процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, зокрема, відповідачам 1 та 2 - 15 календарних днів, з дня отримання ухвали суду для подачі, в порядку статей 165, 178 ГПК України, відзиву на позов.

Відповідачі 1 та 2 в установлений строк скористались правом на подання мотивованих заперечень у порядку статей 165, 178 ГПК України.

Відповідач 1 - Комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради в відзиві на позов проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зазначив, що відповідно до установчих документів ДП «Козелецьрайагролісгосп» створене в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Управлінські функції КП «Чернігівоблагроліс», засновника ДП «Козелецьрайагролісгосп», визначено розділом 7 Статуту останнього, відповідно до пунктів 7.5. та 7.6. якого директор ДП «Козелецьрайагролісгосп» призначається і звільняється з посади КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, за погодженням з головою Чернігівської обласної ради. Директор ДП «Козелецьрайагролісгосп» підзвітний та підконтрольний Засновнику підприємства та Чернігівській обласній раді. Враховуючи рішення Чернігівської обласної ради від 07.12.2017 «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп», 07.12.2017, за наказом №39/к-ДП засновника КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» на підставі п.5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, в зв`язку із припиненням його повноважень як посадової особи комунального підприємства. Як гарантію, передбачену законодавством про працю на випадок звільнення посадової особи, ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу в розмірі 6-тимісячного середнього заробітку, відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України. Пояснив, що в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовлявся отримувати будь-яку кореспонденцію, що належним чином направлялась за його адресою, КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР стало відомо про перебування ОСОБА_1 на лікарняному в період з 07.12.2017 по 15.01.2018 (що підтверджується листками непрацездатності, наявними в матеріалах справи) тільки 24.01.2018, під час ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення. Наведені обставини зумовили видачу 25.01.2018 КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР наказу №4/к-ДП, яким змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 07.12.2017 на 16.01.2018, тобто на перший день після закінчення листка тимчасової непрацездатності. Після отримання позовної заяви про поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника ДП «Козелецьрайагролісгосп», Засновнику підприємства стало відомо, що з 16.01.2018 по 19.01.2018 ОСОБА_2 також перебував на лікарняному (що підтверджується листком тимчасової непрацездатності, наявного в матеріалах справи). Беручи до уваги наведене, наказом №11/к-ДП від 10.04.2018, дату звільнення змінено вдруге на 20.01.2018, тобто на перший день після дати закінчення останнього відомого листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Відповідач 1 просив суд врахувати, що неодноразова зміна дати звільнення ОСОБА_1 , який не повідомляв роботодавця про те, що він перебуває на лікарняному, зумовлена діями самого позивача. Наголошував, що ОСОБА_1 , як посадова (службова) особа комунального підприємства, міг бути звільнений на підставі п.5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України. Виключний перелік посадових осіб, з якими може бути припинений трудовий договір на підставі п.5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, законодавчо не визначений. З диспозиції п.5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, звільнення працівника в зв`язку з припиненням повноважень посадової особи, не обов`язково повинно ґрунтуватись на вчиненні дисциплінарного правопорушення. Вказана підстава для розірвання трудового договору не передбачає необхідності з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

Відповідач 2 - Чернігівська обласна рада, в відзиві на позов проти позовних вимог заперечив у повному обсязі зазначивши, що відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності в постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються в користування і оренду. Зокрема, відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників. Пояснив, що на одинадцятій сесії сьомого скликання, заслухавши інформацію депутата обласної ради ОСОБА_3 , члена тимчасової контрольної комісії обласної ради з комплексної перевірки діяльності ДП «Козелецьрайагролісгосп», з метою забезпечення інтересів агролісогосподарського підприємства, обласна рада вирішила висловити недовіру ОСОБА_1 , директору ДП «Козелецьрайагролісгосп», та прийняла відповідне рішення. Згідно з прийнятим рішенням обласна рада рекомендувала директору КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР звільнити ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» з 07.12.2017, у зв`язку з припиненням повноважень відповідно до п.5 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Спростовуючи доводи позивача щодо порушення Чернігівською обласною радою норм Регламенту, зазначив, що відповідно до статті 23 Регламенту, за погодженням президії обласної ради або голови обласної ради, проект рішення в окремих випадках може бути винесено в день засідань постійних комісій, а в виняткових випадках - у день проведення пленарного засідання ради (проект рішення повинен бути підготовлений на паперових носіях). Проект рішення «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» на розгляд сесії вніс депутат обласної ради ОСОБА_3 . Внесення цього проекту погоджено на засіданні президії обласної ради (про що, зокрема, свідчить витяг із стенограми пленарного засідання одинадцятої сесії сьомого скликання обласної ради, що відбулось 07.12.2020, наявний в матеріалах справи). Таким чином, рішення обласної ради «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» прийняте в межах компетенції Чернігівської обласної ради відповідно до законодавства.

24.03.2021, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 1; відповідач 2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів до суду не прибули, участь повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку за їх офіційними адресами для листування.

З огляду на намір позивача подати в установлений судом строк відповіді на відзиви, судом, відповідно до п.3 частини 2 статті 183 ГПК України, ухвалено відкласти підготовче засідання на 05.04.2021.

01.04.2021, через канцелярію суду, позивачем подано письмове клопотання б/н від 31.03.2021 про залучення до участі в справі №751/912/18 співвідповідача - Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 31187172), оскільки саме до нього заявлено вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

05.04.2021, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідачі 1 та 2 та третя особа в підготовче засідання не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку за їх офіційними адресами для листування.

Представником позивача в судовому засіданні підтримано клопотання про залучення в порядку частини 1 статті 48 ГПК України в якості співвідповідача ДП «Козелецьрайагролісгосп».

Ухвалою від 05.04.2021, суд задовольнив клопотання позивача, та на стадії підготовчого провадження, в порядку частини 1 статті 48 ГПК України, залучив до участі в справі співвідповідача - Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Козелецьрайагролісгосп» (с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5, код ЄДРПОУ 31187172), установив йому строк для подання відзиву на позов та відклав підготовче засідання в справі на 26.04.2021.

26.04.2021, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 3; відповідачі 1 та 2 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином засобами поштового та електронного зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Відповідач 3 - ДП «Козелецьрайагролісгосп», скористався правом на подання мотивованого відзиву на позов в установлений строк, у порядку статей 165, 178 ГПК України, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Вважає накази КП «Чернігівоблагроліс», засновника ДП «Козелецьрайагролісгосп» ЧОР, №39/к-ДП від 07.12.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" та накази №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018 про внесення змін до наказу №39/к-ДП від 07.12.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп" правомірними, такими, що винесені з дотриманням вимог чинного законодавства. Вважає, що рішення обласної ради від 07.12.2017 «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Козелецьрайагролісгосп» мало рекомендаційний характер. Звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» на підставі п.5 статті 41 Кодексу законів про працю України жодним чином не суперечить умовам трудового контракту.

Ухвалою суду від 26.04.2021, за клопотання позивача, в порядку статті 81 ГПК України, витребувано в відповідача 3 - ДП «Козелецьрайагролісгосп» належним чином засвідчені копії документів на підтвердження розміру заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня по грудень 2017 року на підприємстві відповідача 3, в тому числі табелів обліку робочого часу цього працівника в указаному періоді. Строк підготовчого провадження продовжено в порядку частини 3 статті 177 ГПК України на 30 календарних днів. Підготовче засідання відкладено на 17.05.2021.

Відповідачем 3, на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2021, в межах установленого строку подано запитувані судом документи, що залучені до матеріалів справи.

17.05.2021, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідачів 1 та 3; відповідач 2 до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, часта місце судового засідання повідомлений засобами електронного зв`язку за його офіційною адресою для листування; 29.04.2021, підтвердив отримання процесуального документу електронним листом.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні уточнив вимогу про стягнення з ДП «Козелецьрайагролісгосп» середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу та просив суд, у разі задоволення позову, виходити із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 888,48грн/день за період з 16.01.2018 до моменту винесення рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Козелецьрайагролісгосп».

За результатами підготовчого засідання, суд, на підставі п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 26.05.2021, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

26.05.2021, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідачів 1 та 3; відповідач 2 до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлений засобами поштового зв`язку, про що свідчать матеріали справи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За п.2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач 2 неодноразово належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, однак явку повноважного представника до суду не забезпечив, без пояснення причин, відзив на позов в установлений судом строк не надав, проти заявлених вимог не заперечив, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 та п.2 частини 3 статті 202 ГПК України суд вважає, що неприбуття його представника в судові засідання 24.03.2021, 05.04.2021, 26.04.2021, 17.05.2021 та 26.05.2021 та неподання відзиву на позов, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

26.05.2021, судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважних представників позивача та відповідачів 1 та 3.

Судом, у порядку частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи на 07.06.2021, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

07.06.2021, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 1; відповідачі 2 та 3 до суду не прибули, явку повноважних представників не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань не надіслали, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені завчасно належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

У судових засіданнях 26.05.2021 та 07.06.2021 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, зокрема, звертав увагу суду на недотримання органом управління передбаченої процедури ухвалення рішення про припинення трудових відносин з керівником комунального підприємства.

Повноважний представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені в відзиві на позов. Також представник відповідача 1 в судових засіданнях звертав увагу на доцільність роз`єднання позовних вимог, зокрема, вважає, що вимога про визнання недійсним рішення Чернігівської обласної ради «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади керівника ДП «Козелецьрайагролісгосп» підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, в той час як вимоги про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоду мають бути розглянуті в порядку загального судочинства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача 1, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (позивача в справі), на підставі наказу №28-к/ДП від 07.08.2017 Комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (відповідач 1 у справі), за погодженням голови Чернігівської обласної ради (відповідач 2 у справі) від 07.08.2017 №01-05/819, призначено на посаду директора Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (відповідач 3 у справі) з 08.08.2017 згідно з умовами укладеного контракту.

07.12.2017, рішенням 11 сесії 7 скликання Чернігівської обласної ради №65-11/VII, відповідно до п.20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішено висловити недовіру ОСОБА_1 , директору ДП «Козелецьрайагролісгосп»; генеральному директору КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР звільнити ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» з 07.12.2017, у зв`язку з припиненням повноважень відповідно до п.5 статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

За наказом КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, засновника ДП «Козелецьрайагролісгосп» №39/к-ДП від 07.12.2017, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» з 07.12.2017, у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до п.5 статті 41 КЗпП України. У пункті 3 цього наказу вказано, що відповідно до статті 44 КЗпП України, ОСОБА_1 має бути нараховано та виплачено вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку. Підстава: рішення Чернігівської обласної ради від 07.12.2017 №65-11/VII «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 ».

Згідно з записом у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , під порядковим номером 16, 07.12.2017, ОСОБА_1 звільнений з займаної посади в зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України, наказ №39-к/ДП від 07.12.2017.

КП «Чернігівоблагроліс», листом №558 від 08.12.2017 (направлений 11.12.2017 на адресу позивача), повідомляло про звільнення останнього з займаної посади 07.12.2017 та пропонувало прибути на Підприємство для отримання трудової книжки.

24.01.2018, за вимогою, трудова книжка НОМЕР_1 видана позивачу, про що свідчить відповідний запис (порядковий номер 128) в книзі реєстрації трудових книжок КП «Чернігівоблагроліс» (засвідчений витяг наявний в матеріалах справи).

25.01.2018, наказом КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР №4/к-ДП, зважаючи на тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 07.12.2017 по 15.01.2018 (листки непрацездатності: серія АДР №358562, серія АДР №358599, серія АДР №358616), беручи до уваги частину 3 статті 40 КЗпП України, внесено зміни до наказу №39/к-ДП та вирішено звільнити ОСОБА_1 з займаної посади 16.01.2018, в зв`язку з припиненням повноважень відповідно до п.5 статті 41 КЗпП України. Підстава: лист ДП «Козелецьрайагролісгосп» від 25.01.2018; листи тимчасової непрацездатності: серія АДР №358562, серія АДР №358599, серія АДР №358616; акт від 24.01.2018 про видачу ОСОБА_1 трудової книжки за вимогою власника. Даний наказ направлено на адресу позивача 25.01.2018 супровідним листом №33 від 25.01.2018, про що свідчать належним чином засвідчені копії фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа (номер поштового відправлення 1401304148746).

10.04.2018, наказом КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР №11/к-ДП, зважаючи на тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 07.12.2017 по 19.01.2018 (листок тимчасової непрацездатності серія АДР №358678), беручи до уваги частину 3 статті 40 КЗпП України, внесено зміни до наказу №39/к-ДП та вирішено звільнити ОСОБА_1 з займаної посади 20.01.2018, в зв`язку з припиненням повноважень відповідно до п.5 статті 41 КЗпП України. Підстава: лист ДП «Козелецьрайагролісгосп» від 25.01.2018; листи тимчасової непрацездатності: серія АДР №358562, серія АДР №358599, серія АДР №358616; серія АДР №358678, акт від 24.01.2018 про видачу ОСОБА_1 трудової книжки за вимогою власника. Даний наказ направлено на адресу позивача 11.04.2018 супровідним листом №150 від 10.04.2018, про що свідчать належним чином засвідчені копії фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа (номер поштового відправлення 1401304292901).

На виконання наказу КП «Чернігівоблагроліс» №39/к-ДП від 07.12.2017, з урахуванням внесених до нього змін наказами №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018, ОСОБА_1 , відповідно до статті 44 КЗпП України, виплачено вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку (90394,03грн). Згідно з довідкою ДП «Козелецьрайагролісгосп», ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності (з 07.12.2017 по 19.01.2018) виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) за рахунок роботодавця та Фонду соціального страхування України. Наведені обставини підтверджуються наявними матеріалами справи та позивачем не заперечувались.

У межах даного позову, що за висновком Верховного Суду в постанові від 16.12.2020, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, об`єднано наступні вимоги: про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Доводи відповідача 1 - КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР про доцільність роз`єднання позовних вимог, зокрема, в частині вимоги про визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради №65-11/VІІ від 07.12.2017 "Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп", що на його думку має бути розглянуті та вирішені за правилами адміністративного судочинства, та в частині вимог про поновлення на роботі, скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, що, як вважає відповідач 1, мають бути розглянуті за правилами загальної юрисдикції, судом відхилено, з огляду на правові висновки Верховного Суду в постанові від 16.12.2020 у даній справі, що за приписами частини 4 статті 236 ГПК України обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається, зокрема, на недотримання КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, засновником ДП «Козелецьрайагролісгосп», та Чернігівською обласною радою передбаченої цивільним законодавством та установчими документами ДП «Козелецьрайагролісгосп» процедури ухвалення рішення про припинення повноважень керівника ДП «Козелецьрайагролісгосп».

Відповідно до частин 1-6 статті 65 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (в разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (в разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

За частиною 7 статті 78 ГК України органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (в разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Відповідно до п.5 частини 1 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, в випадку припинення повноважень посадових осіб.

Частиною 3 статті 99 ЦК України встановлено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Тобто, припинення повноважень члена виконавчого органу може відбуватись у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому, припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права з метою припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства.

Згідно зі статтею 92 ЦК України дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи. Поняття дієздатності є цивілістичним, а отже, формування, зміна та припинення органів юридичної особи регулюються цивільним законодавством.

Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає в виконанні ним функцій по управлінню товариством.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 звертала увагу, що 01.06.2014, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014, відповідно до підпункту 1 пункту 1 якого частину 1 статті 41 КЗпП України доповнено пунктом 5 такого змісту: 5) припинення повноважень посадових осіб.

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту вказаного Закону передбачення такої підстави розірвання трудового договору забезпечить «можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб», а в якості компенсації для захисту інтересів останніх виплачується мінімальний розмір вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

З огляду на вказане, за висновком Великої Палати Верховного Суду, під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Таким чином, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці 7 статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

Розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина 3 статті 21 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 5.6. Статуту КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР (затвердженого наказом начальника Управління комунального майна ЧОР від 11.10.2017 №109) взаємовідносини КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР з утвореними дочірніми підприємствами регулюються Статутами цих суб`єктів, затвердженими Підприємством та погодженими з Органом управління.

За пунктами 1.2., 1.5., 3.2., 6.5. Статуту ДП «Козелецьрайагролісгосп» (затвердженого наказом в.о. генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР від 30.11.2016 №67), засновником Підприємства є КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР. Чернігівська обласна рада, реалізуючи від імені територіальних громад області право власності на майно Підприємства, а також права Засновника КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, здійснює правові взаємовідносини з Підприємством безпосередньо через Засновника Підприємства, а також через утворений нею Уповноважений орган (Управління комунального майна Чернігівської обласної ради).

Підприємство є комунальним комерційним Підприємством і здійснює свою діяльність на підставі та відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Ради, наказів Засновника та Уповноваженого органу, цього Статуту. Розпорядчі акти Ради, Уповноваженого органу та Засновника є обов`язковими для виконання Підприємством.

Відповідно до пунктів 7.3., 7.5., 7.6. Статуту ДП «Козелецьрайагролісгосп», до повноважень Засновника Підприємства належить призначення та звільнення керівника Підприємства (за погодженням з головою Ради), укладення з ним контракту та здійснення контролю за його виконанням. Управління Підприємством здійснюється на контрактній основі директором, що призначається та звільняється з посади Засновником, за погодженням з головою Ради. Директор підприємства підзвітний та підконтрольний Засновнику Підприємства та Раді.

Аналогічні положення закріплені в контракті з керівником ДП «Козелецьрайагролісгосп», що укладений між позивачем ОСОБА_1 та Засновником Підприємства КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР, строк дії якого погоджено п.7.1. на період з 08.08.2017 по 07.08.2022.

За пунктом 6.4. (підпункт 15) контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний за рішенням КП «Чернігівоблагроліс» ЧОР до закінчення терміну його дії, в тому числі, з інших підстав, передбачених трудовим законодавством (зокрема, на підставі п.5 частини 1 статті 41 КЗпП України).

Таким чином, виходячи з умов погоджених у контракті, зокрема щодо підстав дострокового припинення трудових відносин між сторонами, суд, керуючись положеннями частини 3 статті 99 ЦК України та п.5 частини 1 статті 41 КЗпП України, дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади керівника ДП «Козелецьрайагролісгосп», у зв`язку з припиненням його повноважень за рішенням Засновника Підприємства та погодженням Ради, з одночасною компенсацією позивачу шестимісячного середнього заробітку, в порядку статті 44 КЗпП України, відповідає чинному законодавству.

Судом враховано, що відповідно до п.20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

За статтею 23 Регламенту Чернігівської обласної ради (сьомого скликання) (затвердженого рішенням другої сесії сьомого скликання обласної ради 18.12.2015 №2-2/VII) (абз. 3), за погодженням президії обласної ради або голови обласної ради проєкт рішення в окремих випадках може бути внесено в день засідань постійних комісій, а в виняткових випадках - у день проведення пленарного засідання обласної ради (проєкт рішення повинен бути підготовлений на паперових носіях).

Рішення Чернігівської обласної ради (одинадцятої сесії сьомого скликання) від 07.12.2017 №65-11/VII «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп», прийняте на пленарній сесії Ради на підставі проєкту, внесеного за погодженням президії обласної Ради (згідно витягу із стенограми цього пленарного засідання Ради, наявного в матеріалах справи), свідчить про погодження головою Ради звільнення директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» із займаної посади.

За висновком суду, доводи позивача про порушення КП «Чернігівоблагроліс» (засновником ДП «Козелецьрайагролісгосп») та Чернігівською обласною радою, передбаченої цивільним законодавством та установчими документами ДП «Козелецьрайагролісгосп» процедури ухвалення рішення про припинення повноважень керівника ДП «Козелецьрайагролісгосп» не знайшли свого підтвердження в ході вирішення наявного спору.

Рішення Чернігівської обласної ради «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» від 07.12.2017 №65-11/VII прийняте в межах компетенції Ради, з дотриманням діючого Регламенту. Водночас, доводи позивача про необхідність його завчасного повідомлення про винесення на розгляд пленарної сесії Ради питання про звільнення його з посади керівника цього Підприємства, із залученням до участі в обговоренні цього питання та заслуховування його думки, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому судом відхилені.

Суд констатує про відсутність правових підстав для визнання незаконним наказу КП "Чернігівоблагроліс" ЧОР №39/к-ДП від 07.12.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Козелецьрайагролісгосп", з огляду на відсутність у ньому відсилання на частину 1 статті 41 КЗпП України, оскільки в цьому наказі зазначено про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі п.5 статті 41 КЗпП України, в той час як пункт 5 міститься лише в частині 1 цієї статті. Доводи позивача про відсутність в оскаржуваному наказі правової підстави розірвання трудових відносин, не знайшли свого підтвердження в ході вирішення наявного спору.

Враховуючи, що зміни в наказі №39/к-ДП від 07.12.2017, внесені наказами №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018, стосуються лише дати звільнення, в той час як прийняття таких наказів зумовлено діями самого позивача, який не повідомляв роботодавця про його перебування на лікарняному в продовж 07.12.2017 по 19.01.2018 (листки тимчасової непрацездатності своєчасно роботодавцю не подані), і не змінюють підстави розірвання трудового договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині вимог про визнання перелічених наказів незаконними та їх скасування. За висновком суду звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулося з дотриманням положень КЗпП України. Як вбачається з наказу КП «Чернігівоблагроліс» №11/к-ДП від 10.04.2018, позивач звільнений з роботи 20.01.2018, тобто в перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (листок непрацездатності серія АДР №358878).

При цьому, судом враховано правові висновки Верховного Суду в постановах: від 15.09.2020 у справі №205/4196/18, від 30.10.2019 у справі №310/2284/17, від 13.11.2019 у справі №545/1151/16-ц, від 11.12.2019 у справі № 522/3410/15-ц, від 29.01.2020 у справі №320/7991/16, від 11.06.2020 у справі №481/1043/17, від 08.07.2020у справі №752/11686/18 та від 29.07.2020 у справі № 305/1229/18, виходячи з яких наслідки порушення гарантії, визначеної в першому реченні частини 3 статті 40 КЗпП України (звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності) слід усунути шляхом зміни дати звільнення позивача, а саме: визначити датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу №39/к-ДП від 07.12.2017 про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів №4/к-ДП від 25.01.2018 та №11/к-ДП від 10.04.2018 про внесення змін до наказу №39/к-ДП про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради «Про висловлення недовіри та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» від 07.12.2017 №65-11/VII.

Відтак похідні вимоги про поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці про звільнення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, також не підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Серявін та інші проти України» також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів, зокрема, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

При ухваленні рішення в даній справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача 1 - Комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради (вул. Коцюбинського, 39, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 31275389), відповідача 2 - Чернігівської обласної ради (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 25618741), відповідача 3 - Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" (с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061; код ЄДРПОУ 31187172) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 09.06.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко