Постанова № 9751717, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.04.10Справа №2а-13462/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Санаторій "Форос"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю:

позивач не зявився,

від відповідача - представник за довіреністю Володькін С.А.,

Обставини справи: Державне підприємство «Санаторій «Форос» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000652601/0 від 29 квітня 2004 року про визначення податкового зобов'язання з податку "плата за землю" у сумі 316202,44 грн. та застосуванню штрафних санкцій на таку ж суму до ДП «Санаторій «Форос», всього на суму 632404,88 грн.

Надави письмову заяву позивач уточнив позовні вимоги та просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652601/0 від 29 квітня 2004 року про визначення податкового зобов'язання з податку "плата за землю" у сумі 632404,88 грн. (а.с.40).

Позовні вимоги мотивовані тим, що межи земельної ділянки позивача визначалися відповідно до державного акта на право користування земельною ділянкою, виданого 20.01.1960р. Ялтинською міською радою, з урахуванням деяких відомостей, наданих Фороською селищною радою. При цьому відповідачем проігноровано ряд документів, що були в наявності у контролюючого органу.

За таких підстав позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача зроблені у ході перевірки та як наслідок вважає, що податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позовних вимог відмовити, в обґрунтування правової позиції надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.33-36) та письмові пояснення по справі (а.с.68-69).

Позивач надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність його представника (а.с.88).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд.

ВСТАНОВИВ:

В період з 23.04.2004 р. по 28.04.2004 р Державною податковою інспекцією в м. Ялта було проведено позапланову документальну перевірку правильності нарахування і своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю Державним підприємством «Санаторій «Форос» за період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р.

За наслідками перевірки був складений акт позапланової додаткової перевірки нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю Державного підприємства «Санаторій« Форос» за період 01.10.2002р. по 31.12.2003р. № 58 від 28.04.2004 р. (вих. № 1106/26-2) (а.с.43-50), яким встановлено порушення ст. 96 Земельного кодексу України № 2768 від 25.10.2001 р., ст.ст. 2,5, 15 Закону України «Про плату за землю», на підставі чого встановлено заниження податку на землю за період з 01.10.2002 р. по 31.12.2003 р. на суму 316202,44 грн., у тому числі за 4 квартал 2002 р. - 63241,34 грн., 2003 р. - 252961,10 грн.

На підставі вищевказаного акту, Державною податковою Інспекцією м. Ялта було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000652601/0 від 29 квітня 2004 року (а.с.42) про визначення ДП «Санаторій« Форос» податкового зобов'язання з податку "плата за землю" у сумі 316202,44 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 316202,44грн., а всього на суму 632404,88 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було надіслано на адресу відповідача розрахунки земельного податку на загальну площу 52,2891 га, в тому числі пільга на площу 41,916 га, як парк-пам'ятник. Відповідно до розрахунку за 4 квартал 2002 року сума податку склала 34829 грн., вказана сума була сплачена Державним підприємством "Санаторій "Форос". Відповідно до розрахунку за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. ДП "Санаторій "Форос" самостійно обчислено та сплачено податок на землю у розмірі 139316 грн.

Позивач має акт на право користування земельною ділянкою загальною площею 156,78 га, виданий 20.01.1960 р. виконкомом Ялтинської міської ради (а.с.70-72), який є чинним.

В загальній площі наданих земель станом на 01.11.1959 р., було: піхотних земель 6,54 га., пасовиськ 10,50 га, садів та виноградників 18,96 га, інших угідь 120,78 га.

На підставі охоронного зобов'язання, виданого 06.08.1999 р. ДП "Санаторій "Форос" має 100 % пільгу на 70 га земель, які знаходяться в заповідній зоні парку пам'ятника загальнодержавного значення.

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було досліджено документи: статутні документи, грошова оцінка земель населених пунктів Фороської селищної ради (виконавець Республіканський комітет по земельним ресурсам і єдиному кадастру); акт на право користування землею від 20.01.1960 р.; охоронне зобов'язання №ОПСП-008 від 06.08.1999 р. на парк-пам'ятник загальнодержавного значення площею 70,0 га.

Крім того, відповідач в акті перевірки прямо вказав, що до наступного часу межі земельної ділянки, що фактично займає санаторій, не встановлено, а визначаючи цю площу, виходили з даних проекту №ЯФ 005 уточнення меж і площ земельної ділянки санаторно-медичного підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Форос" на експлікації, затвердженою головою Фороської селищної ради.

Відповідно до акту перевірки (а.с.45) вбачається, що під час перевірки було встановлено розбіжності у визначенні меж ділянок позивача між даними управління земельних ресурсів м. Ялта і Фороської селищної ради. На частину земель, раніш наданих санаторію «Форос», Фороською сільською радою надані державні акти та надані ділянки в довгострокову оренду іншим субєктам підприємницької діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що акт на право користування видавався санаторію «Форос». ДП «Санаторій «Форос» перетворений з санаторно медичного підприємства «Санаторно курортний комплекс «Форос».

Відповідно до рішення Фороської селищної ради №10.4 від 29.04.1999р. (а.с.76) Фороська селищна рада надала згоду санаторно медичному підприємству «Санаторно - курортний комплекс «Форос» на проведення інвентаризації займаної земельної ділянки орієнтованою площею 100 га.

Рішенням №15 від 19.05.2000р. (а.с.77) затверджено технічний звіт земельної ділянки та анульовано Державний акт на право постійного користування землею, виданий санаторію "Форос" 20.01.1960р. без зазначення площі.

Рішенням №1 від 10.08.2000р. (а.с.79) скасовано рішення Фороської селищної ради №15.

Як встановлено актом перевірки (а.с.46), Постановою Ради Міністрів АР Крим від 30.07.2003 р. №389 надано згоду позивачу на розробку технічної документації по землеустрою для складання документів, що засвідчують право на земельні ділянки.

Постановою Ради Міністрів АР Крим №428 від 12.08.2003 р. затверджено технічну документацію по землеустрою, що підтверджує право постійного користування земельною ділянкою ДП Санаторію «Форос» площею 125,5462 га.

Постановою Ради Міністрів АР Крим №529 від 13.10.2003р. постанови Ради Міністрів АР Крим № 389 і №428 були скасовані.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що площа, яка використовується позивачем, не визначена.

Вказане також підтверджується висновками експертизи №4 від 20.09.2005р. (а.с.51-59), яка була проведена у ході розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-15/841-05р. за позовом ДП «Санаторій Форос» до ДПІ у м. Ялта про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.

Порядок нарахування і сплати податку на землю визначено Законом України «Про плату за землю» №378/96 - ВР від 19.06.1996 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» №378/96 - ВР від 19.06.1996 р. використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки. грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" №378/96 - ВР від 19.06.1996 р. об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок. на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень. визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. З ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що документи, які засвідчують право на земельну ділянку, а саме право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У ст. 140 Земельного кодексу України наведено підстави припинення права власності на земельну ділянку, серед них зокрема: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, а також відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

З цього вбачається, що у разі реорганізації юридичної особи, якщо ці ділянки надані підприємству в оренду, а також враховуючи те, що оренда - це договірні відносини, переоформлення права на земельну ділянку здійснюється шляхом переукладення договорів оренди земельної ділянки або внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки.

Якщо ці земельні ділянки перебували у власності юридичної особи, то у разі реорганізації підприємства повинно бути внесено відповідні зміни до державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Матеріали справи свідчать про те, що в акті перевірки відсутні дані та посилання на відомості земельного кадастру.

Таким чином, межі земельної ділянки визначалися відповідачем відповідно до державного акту на право користування земельною ділянкою, виданого 20.01.1960р. Ялтинською міською радою з урахуванням деяких відомостей, наданих Фороською селищною радою. При цьому відповідачем в ході перевірки не прийнято до уваги ряд вказаних вище документів, які мають суттєве значення для встановлення обсягу розміру плати за землю.

За таких підстав, висновки зроблені відповідачем у ході перевірки є необґрунтованими, в звязку з чим прийняте податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача, за яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 12.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652601/0 від 29 квітня 2004 року про визначення Державному підприємству «Санаторій« Форос» податкового зобов'язання з податку на землю, всього у сумі 632404,88, з яких 316202,44 грн. основного платежу та 316202,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Санаторій «Форос» (АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, ЄДРПОУ 20670777) судові витрати у сумі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Маргарітов М.В.