Рішення № 97516489, 09.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/681/21

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр"

20350, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Гродзеве, вул. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 38565202

до Фізичної особи-підприємця Малюка Віталія Леонідовича

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 678/21 від 09.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр" до Фізичної особи-підприємця Малюка Віталія Леонідовича про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем грошового забов`язання відповідно до умов договору поставки №15-09/18 від 22.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2021 судом залишено позовну заяву без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов лист (вх. №6908/21 від 24.03.2021), відповідно до якого позивачем усунуто недоліки позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінйард Мікокультура Центр» (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр"), (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Малюком Віталієм Леонідовичем (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 15-09/18 від 22.10.2018 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язується окремими партіями виготовляти та передавати у встановлені даним договором строки у власність покупця товар, а покупець зобов`язується оплачувати постачальнику вартість товару та вчасно приймати від останнього товар на умовах визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна за одиницю товару насипом складає 3410,00 грн., за одиницю товару брикетами складає 3720,00 грн.

Пунктом 5 Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах повної попередньої оплати не пізніше ніж за 3 робочі дні до передачі товару покупцю.

Постачальник, в окремих випадках, на власний розсуд, на усне прохання покупця вправі передати покупцю товар без отримання повної або часткової попередньої оплати, при цьому, передача такого товару вважатиметься продажем товару покупцеві в кредит з відстроченням платежу за нього на 2 робочі дні з моменту отримання.

Згідно з пунктом 8.5. Договору, у разі прострочення оплати товару проданого постачальником в кредит з відстрочкою платежу покупець зобов`язаний сплатити постачальнику проценти річних в розмірі визначеному статтею 625 Цивільного кодексу України та інфляційні нарахування.

Відповідно до пункту 9.2 Договору за прострочення оплати товару покупець зобов`язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр"

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на суму 87494,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1522 від 30.10.2018, товарно-транспортною накладною № 00000004237 від 30.10.2018, проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 87494,40 грн.

Крім того, за порушення строків оплати поставлено товару, позивачем нараховані: пеня у розмірі 15523,66 грн., 3% річних у розмірі 6112,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10884,25 грн.

3. Аргументи Фізичної особи - підприємця Малюка Віталія Леонідовича

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлена ухвала Господарського суду Київської області на його належні адреси: 08522, Київська обл., Фастівський р-н., с. Велика Мотовилівка, вул. Руліковського, буд. 8, що встановлена судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача № 0103277745040, що отриманий на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта" у мережі Інтернет, ухвала суду вручена відповідачу 22.04.2021.

З огляду на встановлені обставини вручення ухвали суду відповідачу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінйард Мікокультура Центр» (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр") та Фізичною особою - підприємцем Малюком Віталієм Леонідовичем укладено договір поставки № 15-09/18 від 22.10.2018.

Пунктом 5 Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах повної попередньої оплати не пізніше ніж за 3 робочі дні до передачі товару покупцю.

Постачальник, в окремих випадках, на власний розсуд, на усне прохання покупця, вправі передати покупцю товар без отримання повної або часткової попередньої оплати, при цьому, передача такого товару вважатиметься продажем товару покупцеві в кредит з відстроченням платежу за нього на 2 робочі дні з моменту отримання.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на суму 87494,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1522 від 30.10.2018, товарно-транспортною накладною № 00000004237 від 30.10.2018.

Отже, з урахуванням вимог пункту 5 Договору та дати поставки товару - 30.10.2018, суд дійшов висновку, що останнім днем періоду належного виконання відповідачем спірного грошового зобов`язання з оплати поставленого товару є 01.11.2018, відтак, з 02.11.2018 почався період порушення вказаного грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується поставка товару та наявність заборгованості у розмірі 87494,40 грн., строк оплати якої настав, що не заперечено відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу в розмірі 87494,40 грн.

Крім того, позивачем за порушення строків оплати поставленого товару нараховані: пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.2 Договору за прострочення оплати товару покупець зобов`язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки судом встановлене порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару та існування заборгованості, наявні підстави для нарахування пені, на підставі пункту 9.2. Договору, а також 3% річних та інфляційних втрат, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

За результатами перевірки розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, за періоди, що вказані позивачем у розрахунку цих позовних вимог, з урахуванням встановленого судом періоду прострочення, суд зазначає, що розрахунок позивача арифметично вірний.

6. Результати розгляду справи

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

7. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов (вх. № 678/21 від 09.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр" до Фізичної особи-підприємця Малюка Віталія Леонідовича про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Малюка Віталія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агаріс Міко Центр" (20350, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Гродзеве, вул. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 38565202) 87494,40 грн. (вісімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні сорок копійок) основного боргу, 15523,66 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні шістдесят шість копійок) пені, 6112,58 грн. (шість тисяч сто дванадцять гривень п`ятдесят вісім копійок) 3 % річних, 10884,25 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні двадцять п`ять копійок) інфляційних втрат, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.06.2021.

Суддя С.О. Саванчук