Постанова № 9751438, 25.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.12.09Справа №2а-13348/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Дельта Т"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представники за довіреністю Куциков М.Б., Фролова Г.О., директор Колесников М.В.,

від відповідача представник за довіреністю Маслюк О.В.

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим та просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.09р. №0007822301/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009р. у сумі 130413грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією м. Сімферополя АР Крим з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки зроблені у ході проведеної перевірки не ґрунтуються на законі. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту та визначені розміру бюджетного відшкодування, в звязку з чим вважає, що ним правомірно заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що податкове повідомлення рішення прийняте ним правомірно, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним п.1.4 ст. 1, п.п.7.2.3, 7.2.6., п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося в завищенні заявленої суми бюджетного відшкодуванню за квітень 2009р. на 130413грн.

Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.107-108).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 34946149 (а.с.34).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт №5513/23-4/34946149 від 15.06.09р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ООО «Група Компаній Дельта Т» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ в зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2009г. за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 по 31.03.2009г.». (а.с.8-19) (далі акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення позивачем п.1.4 ст. 1, п.п.7.2.3, 7.2.6., п. 7.2, п.п.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося в завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2009р. на 130413грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009р. №0007822301/0 (а.с.7), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» зменшена сума бюджетного відшкодування (зокрема заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань подальших періодів) з податку на додану вартість у розмірі 130413грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Матеріали справи свідчать про те, що у березні 2009р. між позивачем та ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» був укладений договір №05.03.09/1 від 05.03.2009р. (а.с.25) на постачання щебеню фракції 5-20 в кількості 9633,4т.

Відповідно п. 4.2. договору, вартість 1 тони становить 50грн. без ПДВ. Відповідно п. 5.3. договору, загальна сума договору складає 578004грн. з ПДВ (96334грн.).

У відповідності до п. 5.2 оплата за товар проводиться у безготівковій формі в національній валюті у розмірі 100% передоплати від вартості товару.

Відповідно до платіжного доручення від 05.03.2009р. (а.с.28) позивач перерахував ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за щебінь 578004грн. в т.ч. ПДВ - 96334грн. У платіжному дорученні відображено, що дана сума є оплатою за щебінь.

ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» видав ООО «ГК Дельта Т» податкову накладну №46 від 06.03.2009г., у якій відобразив факт отримання від покупця за щебінь передоплати в сумі 578004грн., в т.ч. ПДВ 96334грн. (а.с.29).

Позивачем була заявлена сума бюджетного відшкодування за квітень 2009р. шляхом зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 130413грн., про що ним вказано у податковій декларації за квітень 2009р. (а.с.33).

При цьому, відповідно акту перевірки відповідач дійшов до висновку, що позивач не має права на бюджетне відшкодування оскільки у нього було відсутнє право на включення до податкового кредиту за березень 2009р. суми ПДВ у розмірі 96334грн.

Відповідач в акті перевірки зазначив (а.с.18), що у березні 2009р. позивач сплатив постачальникам за отриманий товар податковий кредит в сумі 34079грн.

Сума у розмірі 130413грн., відображена платником в рядку 25 декларації складається з оплати 34079грн. та передоплати за фактично не отриманий товар в сумі 96334грн.

По даним перевірки сума бюджетного відшкодування за квітень 2009р. складає «0» грн. (рядок 18.1 декларації) за березень 2009р. має позитивне значення та складає по даним перевірки 11743грн. (84591-96334).

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон України №168), податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону України №168.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до положень п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідно до положень п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до положень абзацу 1 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Враховуючи положення вказаних норм, приймаючи до уваги положення підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168, суд приходить до висновку, що право на податковий кредит в сумі 96334грн. за договором укладеним між ТОВ «Група Компаній Дельта Т» та ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» виникло у позивача на момент списання коштів з банківського рахунку у розмірі 578004грн. на оплату товару за укладеним договором.

Доказом настання такої події є платіжне доручення від 05.03.09р. з відміткою банку про здійснення платежу (а.с.28).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на сплачений товар (щебінь) отримав від постачальника податкову накладну (а.с.29), у зв'язку з чим, враховуючи положення підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168, суд приходить до висновку, що після настання цієї події позивач правильно включив ПДВ в сумі 96334грн. у податковий кредит.

Таким чином, враховуючи положення підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168, позивач мав дві незалежні підстави для включення суми ПДВ до податкового кредиту, які, як свідчать матеріали справи, ним були дотримані.

Отже, податок на додану вартість в сумі 96334грн. обґрунтовано був включений позивачем у податковий кредит в березні 2009г. та правильно відображений в рядку 17 декларації з податку на додану вартість за березень 2009р. у загальній сумі 251262грн.

Слід зазначити, що договір №05.03.09/1 від 05.03.2009г. між постачальником ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» і покупцем ТОВ «ГК Дельта Т» на постачання щебеню фракції 5-20 в кількості 9633,4т. на загальну суму 578004грн., в т.ч. ПДВ 96334грн. у судовому порядку недійсним не визнаний.

У рядках 25 і 25.2 декларації за квітень 2009р. позивач відобразив до бюджетного відшкодування суму 130413грн., яка складається з фактично сплаченого податку на додану вартість в березні 2009р. відповідно до абз. а) п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України №168, а в рядку 26 цій же декларації обґрунтовано вказаний залишок негативного значення в сумі 148596грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з цього, є необґрунтованим висновок податкового органу і про те, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2009р. складає «0»грн., і що позивачем завищені показники в рядках 25 і 25.2 декларації за квітень 2009р. на суму 130413грн.

Таким чином, є недостовірним твердження податкового органу в акті про те, що позивач порушив п.1.4 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і зависив суму бюджетного відшкодування за квітень 2009г. на 130413грн.

Стосовно доводів відповідача про порушення складання податкової накладної, на підставі чого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки (а.с.13) відповідачем встановлено, що при отриманні передплати, продавцем ТОВ «Мокрянський камяний карєр №3» була виписана податкова накладна, у якій, в розділі «номенклатура товару», вказано щебінь 5-20, 9633,4 тон, замість фрази «передоплата».

При цьому, акт перевірки та заперечення відповідача не містять обґрунтування з посиланням на відповідну норму права щодо необхідності зазначення в розділі «номенклатура товару» податковій накладній фрази «передоплата», та наслідків такого порушення, таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість такого припису відповідача.

Відповідно до положень п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України №168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи положення вказаної норми суд приходить до висновку про те, що надана податкова накладна оформлена з додержанням положень Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вона викладена на бланку затвердженого наказом ДПА України від 30.15.1997р. №165 та містить встановлені п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» положення.

З положень вказаної норми вбачається, що діючим законом не встановлені приписи щодо необхідності або заборони зазначення у податковій накладній фрази «передоплата».

Слово «передплата» не змінює назви товару та не робить цю назву незрозумілою, а встановлює порядок та строки розрахунків.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що в податковій накладній вказано (мовою оригіналу): «предоплата за щебень…» (а.с.29), тоді як ДПІ в акті зазначає на відсутність цього слова.

Виходячи з викладеного, є незаконним обґрунтування податковим органом (стр.6 акту (а.с.13) виключення з податкового кредиту за березень 2009р. ПДВ в сумі 96334грн. тим, що в податковій накладній №46 від 06.03.2009р. постачальником ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» вказана номенклатура товару (щебінь), замість слова «передоплата», згідно з угодою №05.03.09/1 від 05.03.2009р., оскільки це не відповідає матеріалам справи.

Також є необґрунтованим виключення з податкового кредиту позивача вказаної суми ПДВ на підставі посилання в акті на те, що на момент перевірки товар покупець ще не отримав, оскільки такої підстави зменшення податкового кредиту Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає.

Виходячи з цього, є недостовірним твердження податкового органу про те, що за даними перевірки в декларації за березень 2009р. різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту по ПДВ (рядок 18.1 декларації) повинна складати позитивне значення в сумі 11743грн.

Слід зазначити, що ні Закон України «Про податок на додану вартість» ні Закон України «Про Державну податкову службу в Україні» не надає податковому органу права виключати з податкового кредиту суми ПДВ, які підтверджені належно оформленою податковою накладною.

За таких підстав суд не приймає до уваги доводи відповідача про правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлена сума бюджетного відшкодування за квітень 2009р. в сумі 130413 грн., при цьому висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є такими, що суперечать чинному законодавству, є необґрунтованими, в звязку з чим податкове повідомлення рішення від 16.06.2009г. №0007822301/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 29.12.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Сімферополі від 16.06.2009р. №0007822301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» зменшена сума бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 130413грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 10) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Маргарітов М.В.