Рішення № 97514345, 03.06.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/235/21

2/950/227/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

за участю секретаря - Гладкової С.В., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - ОСОБА_2 представника відповідача - Берестовської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.11.2020 о 16 год. 42 хв. в м. Лебедин на вул. Першогвардійській Відповідач керуючи автомобілем ВАЗ 21033 д.н. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на велику рогату худобу (корову), яка належала позивачці. У результаті наїзду ОСОБА_4 отримала несумісні з життям травми (переламана задня кінцівка, ребро, відбито ріг, корова стікала кров`ю). У зв`язку із цим вона була вимушена здати корову на м`ясо, за що отримала 5 000 (п`ять тисяч) грн. 08.12.2020 року Постановою Лебединського районного суду Сумської області №950/2125/20 Відповідача визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У судовому засіданні він визнав свою вину у вчиненні правопорушення у повному обсязі.

28.12.2020 року Постановою Лебединського районного суду Сумської області №950/2132/20 - провадження у справі про притягнення позивачки ОСОБА_1 до відповідальності по ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення.

Позивачка запропонувала Відповідачу врегулювати питання відшкодування вартості корови у позасудовому порядку. Але він відмовився придбати корову або відшкодувати різницю вартості. Мотивуючи це тим, що присудить суд, те й оплатить.

Окрім зазначеної матеріальної шкоди, їй відповідачем спричинена також і моральна шкода, яка полягає в негативних наслідках, пов`язаних із загибеллю корови. До таких наслідків належать: нервовий стрес, сильне душевне хвилювання, викликане глибокими переживаннями через загибель корови. Розмір моральної шкоди оцінює в 20000 грн.

Тому вона просить стягнути із ОСОБА_3 , на її користь матеріальну шкоду у розмірі 20 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Відповідач надіслав відзив на позов у якому не визнав позовні вимоги у повному обсязі зазначивши наступне, звертаючись з позовом до суду, позивачка посилалася на те, що 6 листопада 2020 року відповідач здійснив наїзд на корову, що належала їй. В результаті наїзду тварина отримала травми несумісні з життям., що змусило позивачку здати корову на м`ясо. 06.11.2020 року о 16 годині 42 хвилини він керував автомобілем ВАЗ 21033 по вулиці Першогвардійській міста Лебедина Сумської області. Позивачка по проїзній частині, а саме на повороті з обмеженою видимістю, в темну пору доби, переганяла велику рогату худобу (2 корови). Напевне, одна із корів злякалася автомобіля та кинулася в бік іншої від чого та впала отримала ушкодження та зламала ріг. Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті непередбачуваної поведінку корів, яких позивачка не змогла зупинити. Сам факт ухвалення Лебединським районним судом Сумської області постанови про закриття справи, щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не є доказом відсутності у її діях вини. З постанови вбачається, що справа закрита у зв`язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням. Вищезазначені умови вказують на те, що позивачкою було порушено: ст.14 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якої, учасники дорожнього руху зобов`язані: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; п. 7.7. «в» ПДР, відповідно до якого, погоничам тварин забороняється залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду та випасати їх. Зазначене зумовлено тим, що поведінка тварин є непередбачуваною, а тому для виключення можливості раптового виходу тварин на проїзну частину дороги передбачається обов`язковий нагляд за ними та заборона їх випасу на смузі відведення доріг; п. 7.7 «г» ПДР погоничам тварин забороняється переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону У країни «Про захист тварин від жорстокого поводженням особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана супроводжувати домашню тварину поза місцями її постійного утримання. А також ця особа та особа, яка супроводжує домашню тварину зобов`язана забезпечити безпеку сторонніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою, крім того фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних, юридичних осіб.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що погоничі тварин також є учасниками, дорожнього руху, які зобов`язані: створювати, безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям: і громадянам; знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки: дорожнього руху.

Відповідно п. 13.4.63, п. 13.4.64 Наказу ’’Про затвердження. Правил охорони, праці у тваринництві. Велика рогата худоба” від 06.12.2004 року N 268, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 226/10506, згідно з вимогами Правил дорожнього руху для прогону стада автомобільними шляхами залучається така кількість погоничів, яка би забезпечувала рух тварин ближче до правого краю дороги. Не дозволяється залишати: тварин без нагляду на смузі відчуження дороги. Вести тварин дорогами з поліпшеним покриттям, якщо є інші дороги. Виходячи з викладеного, корова відноситься до джерела підвищеної небезпеки, оскільки її утримання та нагляд, створює небезпеку як для особи, що цю діяльність здійснює, так і для інших осіб.

Таким чином, він не визнаю свою причетність до загибелі корови та повністю заперечую позовні вимоги позивачки.

Окрім того, відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, відповідно до ліміту відповідальності, страховик відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Він, маю страховий поліс № АР/ 7694080 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого дана ситуаціє є страховим випадком, тобто подією, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Виходячи з вищенаведеного, його цивільно правова відповідальність застрахована в HACK «Оранта», страховий поліс № АР/ 7694080, куди позивачка мусила б звернутися з заявою про здійснення страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що дане ДТП визнається страховим випадком. Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування Цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникало обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Крім цього, вважає безпідставною та неаргументованою вартістю, котру зазначає позивачка, для відшкодування коштів, які отримала за здачу корови на м`ясо (становлять 5000 гривень). Також вважає не доведеним той факт, що саме така велика рогата худоба (корова), такого віку, породи та статі коштує 25000 гривень. Тому він просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка та її представник у судовому засіданні ствердили позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала проти позову заперечила з тих підстав, що відповідальність власника транспортного засобу була застрахована відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодовувати шкоду повинна страхова кампанія, також є вина позивачки у ДТП.

Під час судового розгляду були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

6 листопада 2020 року о 16 год. 42 хв. в м. Лебедин на вул. Першогвардійській ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 21033 д.н. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на велику рогату худобу - корову, яка належала ОСОБА_1 . У результаті наїзду ОСОБА_4 отримала несумісні з життям травми

З дослідженої постанови у справі про адміністративне правопорушення від 8 грудня 2020 року справа №950/212520 провадження №3/950/974/20 (а.с.26) встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача ОСОБА_3 , останній був визнаний винуватим у тім, що 06.11.2020 року о 16 год. 42 хв., в м. Лебедині на вул. Першогвардійській, керуючи автомобілем ВАЗ 21033 д.н. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на велику рогату худобу (корову), яка належить ОСОБА_1 , внаслідок ДТП спричинені матеріальні збитки. В судовому засіданні притягнутий визнав свою вину у вчиненні правопорушення в повному обсязі.

З досліджених у судовому засіданні протоколу огляду місця пригоди з додатком: схемами та фотографіями та Довідкою про результати розгляду матеріалів ЄО Лебединського ВП від 6 листопада 2020 року №5256 судом встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є перехрестя вул. вул. Першогвардійська, Петропавлівська, Карпова, поблизу дитячого садка «Ромашка», автомобіль ВАЗ 21033 д.н. НОМЕР_1 знаходиться за межами проїзної істини дороги та має механічні пошкодження переднього бампера праворуч, корова знаходиться на межі асфальтованої частини проїзної частини дороги, відсутній правий ріг. Також на дорозі є сліди гальмування, які правим слідом межують з місцем знаходження корови та мають довжину 14,74 м.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює у ВП№3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, в той день, їх викликали на визов, воли сталася ДТП, з коровою, вони відразу приїхали на місце та побачили, що на дорозі лежала корова, яка була без рогу, а права задня нога була поламана, оскільки було видно кістку, корова знаходилась на проїзній частині, але по тім перейшла. Автомобіль мав ушкодження бамперу та правої частини, які були не значними.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він займається скупівлею худоби на м`ясо, в той день йому привезли корову, лебединської породи, її вага була близько 500 кг., за отримане м`ясо він віддав позивачці 7800грн. У корови була зламана права задня нога, був відкритий перелом, також відсутній ріг. Перелом був на рівні бампера автомобіля ВАЗ.

З Паспорту великої рогатої худоби серія НОМЕР_2 виданого 27.04.2012 року Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (а.с.13) встановлено, що власником корови з 07.10.2016 є ОСОБА_1 . Дата народження корови - ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать - жіноча, порода - Лебединська, кличка - ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .

Згідно Довідки ТДО «Племзавод «Михайлівка» (а.с.14) встановлено, що середня вартість корови вагою 500 кг. становить 25 000 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що в результаті ДТП, ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода внаслідок смерті, корови, яка їй належала на праві власності.

Відповідно до п. 12.3. Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Відповідач ОСОБА_8 рухаючись на своєму автомобілі допустив порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху України, і це порушення перебуває у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали. Ці обставини також встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення від 8 грудня 2020 року справа №950/212520 провадження №3/950/974/20.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди саме винною особою потерпілому кореспондується з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.92року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», та п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України позивачам, як особам, якій завдано збитків у зв`язку із пошкодженням майна, гарантовано право на їх відшкодування.

Пунктом 1 ч.2. ст.22 ЦК України визначено, що, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У відповідності до правових висновків, викладеним Верховним Судом у справі №910/9029/17 від 27.04.2018 року потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Суду не було надано доказів виконання цих вимог водієм ОСОБА_3 який також є власником транспортного засобу, а за таких обставин, в даному разі, у зв`язку діями власника застрахованого транспортного засобу, не виникає правовідносин передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність стягнення шкоди з відповідача – ОСОБА_3 .

Також суд доходить висновку, про необхідність прийняття розрахунку вартості корови на підставі довідки виданої ТДО «Племзавод «Михайлівка», оскільки вона видана підприємством, яке здійснює діяльність в галузі тваринництва, а надані відповідачем оголошення з мережи інтернет є пропозицією купівлі корів, які не є паспортизованими коровами Лебединської породи, а у позивачки у власності перебувала корова Лебединської породи, яка мала Паспорту великої рогатої худоби серія II № 520462 виданого 27.04.2012 року Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», а тому підлягає стягненню сума виходячи з вартості у 25000 грн., за виключенням 7800 грн., які отримала позивачка.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 17200 грн.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна .

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені також ст.1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд виходить з того, що встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні матеріальної шкоди майну ОСОБА_1 доведено.

Моральну шкоду позивачка оцінила у 20000 грн., суд з урахуваннями тривалості та глибини страждань позивачки, а також зусиль, які необхідно докласти для усунення негативних наслідків після ДТП, враховуючі вимоги розумності та справедливості, задовольняє вимоги позивача у розмірі 5000 грн., оскільки, позиівачка отримала негативних наслідках, пов`язаних із загибеллю корови. До таких наслідків належать: нервовий стрес, сильне душевне хвилювання, викликане глибокими переживаннями через загибель корови, яка була джерелом доходу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самої їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства»(Abdulaziz, Cabalesand Balkandaliv. the United Kingdom) від 28.05.1985р., серія А, №94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує відшкодування.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним, стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 263, 265, 280, 282, 289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає - АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 17200 грн., а також кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., всього стягнути 22200 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого - АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір судовий збір в розмірі 908 гривень отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Повний текст рішення виготовлений 08.06.2021 року

Суддя Бакланов Р. В.