Рішення № 97512304, 27.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16804/20

Провадження № 2/638/2015/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18658 від 14.08.2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у загальному розмірі 89615,48 грн., стягнути з відповідачів судові витрати на сплату судових зборів та правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у жовтні 2020 року вона дізналась, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. ведеться виконавче провадження № 62989059 з примусового виконання виконавчого напису № 18658 від 14.08.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором у сумі 89615,48 грн. Про вчинення зазначеного виконавчого напису вона дізналась у жовтні 2020 року отримавши заробітну плату у неповному розмірі. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва у виконавчому провадженні звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та ніші доходи боржника від 14.09.2020 року у Харківському національному університеті радіоелектроніки. До жовтня 2020 року вона не знала про наявність грошового зобов`язання перед ТОВ «Вердикт Капітал», не отримувала про це будь –яких повідомлень та вимог оплати боргу, як і не отримувала ніяких листів чи вимог щодо виконавчого напису. Вважає виконавчий напис таки, що не підлягає виконанню з огляду на скасування судом п.2 переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, який внесено постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, яка в цій частині визнана незаконною та нечинною судовими рішеннями у справі № 826/20084/14, що набрали законної сили і є обов`язковими. Також, вказує на відсутність зобов`язань перед ТОВ «Вердикт Капітал», зазначила про наявність кредитного договору від 07.05.2013 року з ПАТ «Платінум Банк», за яким через ліквідацію банківської установи, вона втратила можливість продовжувати погашення кредиту та не була повідомлена про інші шляхом погашення заборгованості. Строк давності за вказаним кредитним договором від 07.05.2013 року, як і строк вчинення виконавчого напису сплив через 3 роки після закінчення строку кредитування. У зв`язку з викладеним безпідставним є нарахування договірних процентів, комісій та неустойки після завершення строку кредитування. Таким чином, у даному випадку відповідачами порушені вимоги діючого законодавства, заборгованість стягнута поза межами строків позовної даності, поза межами строку кредитування і поза межами строків вчинення виконавчого напису, заборгованість за оскаржуваним виконавчим написом не є безспірною, а тому звернулася до суду за захистом свої прав.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належно, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. 05.02.2021 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказуючи, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Також, представник відповідача просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу через відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення договору правової допомоги, її оплату та перерахунок коштів адвокату.

Відповідач приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належно.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського сіьского нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 18658 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товаритсв аз обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 89615,48 грн.

09.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом.

Постановою приватного виконавця від 14.09.2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст.89 згаданого Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, визначено перелік документів, що надаються для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, а саме а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині:

Пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: " 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".

Пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Даний правовий висновок підтверджений постановою Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 року.

Таким чином, з часу набрання рішенням суду у вказаній справі законної сили, тобто з 26.11.2014 року виконавчі написи вчинені на підставі розділу другого «стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» є незаконними та не чинними.

Враховуючи викладене, вчинення оскаржуваного виконавчого напису 14.08.2020 року, тобто після визнання незаконним та не чинним пункту 2 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, недоведеність позивальником безспірності суми заборгованості позивача за кредитним договором, суд прийшов до висновку про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доказів на підтвердження заперечень проти позову, викладених у відзиві відповідача, суду не надано, доводи ТОВ «Вердикт Капітал» спростовуються вищевикладеним.

З приводу вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів витрат та сплату чудового збору та правничу допомогу у розмірі 4000 грн. суд вказує наступне.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надані договір від 09.11.2020 року про надання правової (правничої) допомоги, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Москаленко і Партнери», де вказана сума гонорару у розмірі 4000 грн., акт приймання – передачі правової допомоги від 13.11.2020 року та квитанція про проведення касової операції від 10.11.2020 року про проведення оплати суми гонорару.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору на загальну суму 1261,20 грн.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК, Законом України «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б), приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича (адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35), третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна (адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню– задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18658 від 14.08.2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у загальному розмірі 89615,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу 4000 (чотири тисячі) грн. по 2000 (дві тисячі) грн., з кожного, та 1261,20 (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня двадцять копійок) грн. судового збору, по 630,60 (шістсот тридцять гривень шістдесят копійок) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий: