Ухвала суду № 97512136, 07.06.2021, Старобільський районний суд Луганської області

07.06.2021

Справа 431/2563/17

Провадження 4-с/431/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області, у складі

Головуючого судді Колядова В.Ю.,

за участі секретаря Петренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 09 листопада 2017 року у справі № 431/970/17 зобов`язано Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області видати сертифікат на право власності на земельну частку (пай) розміром ОСОБА_2 га вартістю 128708,69 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації 4,796 та 1,1756. По справі було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). До теперішнього часу рішення не виконано. Орган виконавчої служби звертався до Старобільського районного суду за роз`ясненням судового рішення і ухвалою Старобільського районного суду від 28.02.2018 року воно було роз`яснено. Вона неодноразово зверталася до виконання з вимогами про виконання судового рішення, але чіткої відповіді так не отримала.

На запит адвоката була отримана відповідь про те, що державним виконавцем направлено до Старобільського районного суду заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Проте, станом на сьогоднішній день, відповідно до відомостей сайту «Судова влада» такої заяви до суду не надходило. У зв`язку з чим, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим перебіг строку на їх оскарження автоматично відкладається. Просить суд визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04.09.2017 року по справі № 431/2563/17. Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) негайно виконати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04.09.2017 року по справі №431/2563/17.

Скаржник в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву з проханням розглянути скаргу без її участі, скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, надав суду заперечення щодо скарги, мотивуючи тим, що ними як державними виконавцями була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження в межах діючого законодавства про виконавче провадження, накладено стягнення на боржника постановою від 20.09.2018 року про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., яку постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 № 360/3436/18 скасовано. Державним виконавцем, керуючись ст. 18, ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», направлено до Старобільського районного суду Луганської області заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення та 02.04.2021 р. повторно було подано вказану заяву, просив суд відмовити в задоволенні скарги за необґрунтованістю.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, суд вважає, що скарга є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Оскільки Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вказуються обставини подачі до суду заяв про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, на які посилається скаржник, то суд вважає, що ОСОБА_1 не пропущений строк на звернення зі скаргою до суду про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною.

Судом встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року у справі № 431/2563/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Старобільської районної державної адміністрації, третя особа - Лиманська сільська рада Старобільського району Луганської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, зобов`язання видачі сертифікату задоволено повністю: визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 та зобов`язано Старобільську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 (арк. спр. 61-62).

10 листопада 2017 року позивачу за рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року у справі № 431/2563/17, яке згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 10 жовтня 2017 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», видано виконавчий лист (арк. спр. 67).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 20 листопада 2017 року ВП № 55197671 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Старобільським районним судом Луганської області 09 листопада 2017 року у справі № 431/2563/17, про зобов`язання Старобільської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 (арк. спр. 73).

Відповідно до листа від 30 листопада 2017 року за № 2804 Старобільська РДА Луганської області повідомила, що частинами другою, третьою статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізовується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Сертифікат на земельну частку (пай) видавався членам колективних сільськогосподарських підприємств та посвідчував їх право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства. Процес розпаювання завершений і право колективної власності членів колишнього колгоспу на землю припинено у зв`язку з виділенням кожному з них земельної ділянки в натурі. Державна реєстрація колгоспу «Правда» припинена 10 лютого 2005 року.

Тобто, на сьогодні не існує права колективної власності на землю, не існує юридичної особи, за рахунок якої виділялись земельні частки (паї) членам колгоспу та за рахунок якої передбачена видача сертифікату згідно рішення суду. Крім того боржник повідомив, що бланки сертифікатів на право на земельну частку (пай) не перебувають на балансі райдержадміністрації та їх облік райдержадміністрація не здійснює. Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Тобто, для реалізації визнаного права достатньо рішення суду, що набрало законної сили. Підсумовуючи зазначене, боржник вказав, що у нього відсутні законні підстави для видачі сертифікату (арк. спр. 74-75).

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 28 лютого 2018 року у справі № 431/2563/17 заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про роз`яснення рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року у справі № 431/2563/17 задоволено: роз`яснено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 та зобов`язано Старобільську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 (арк. спр. 84).

Листом від 13 серпня 2020 року за № 9884 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомила, що у них на виконанні перебуває виконавчий лист Старобільського районного суду Луганської області від 09.11.2017 року № 2/431/970/17 про зобов`язання Старобільську РДА видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756. 20.11.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам.

На адресу відділу надходили відповіді боржника:

22.01.2018 державним виконавцем, керуючись ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 271 ЦПК України направлено до Старобільського районного суду Луганської області заяву про роз`яснення рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист Старобільського районного суду Луганської області від 09.11.2017 № 2/431/970/17. ДО державного виконавця надійшла ухвала Старобільського районного суду Луганської області від 28.02.2017 № 431/2563/17 з якої встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04.09.2017 року визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756 та зобов`язано Старобільську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,46у.к.га. вартістю 128708 гривень 69 копійок з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 та 1,1756

Державним виконавцем направлялися вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду. На що були надіслані листи з повідомленням про те, що рішення не виконане.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 20 вересня 2018 року ВП № 55197671 за невиконання рішення суду на Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 № 360/3436/18 скасовано постанову про накладення штрафу від 20.09.2018.

Державним виконавцем направлено заяву до Старобільського районного суду Луганської області про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, при вирішенні якої державним виконавцем будуть здійсненні заходи згідно з вимогами чинного законодавства. (арк. спр. 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Відповідно доч.1,2ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру у двомісячний строк.

Як встановлено судом, державний виконавець зазначає, що 02.04.2021 року ним було подано до Старобільського районного суду Луганської області заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04.09.2017 року № 431/2563/17 .

Однак, відповідно до даних КП Д-3 заяв про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення по справі № 431/2563/17 до суду за період часу з 04.09.2017 року по сьогоднішній день не надходило.

Посилання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на те, що державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження цих обставин суду не було надано жодних доказів.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258-260, 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року по справі № 431/2563/17.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) негайно виконати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 вересня 2017 року по справі № 431/2563/17.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.Ю. Колядов