Постанова № 9751210, 28.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.09Справа №2а-5608/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді: Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

позивач Гайворонська С.А. представник за довіреністю № б/н від 27.07.09р.; Пазовський Г.С. - представник за довіреністю № б/н від 01.04.09р.;

відповідач Щербіна Д.С. представник за довіреністю №45/10-0 від 25.05.07р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0004002301/0 від 08.04.09р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ним вірно заповнена графа податкової накладної «номенклатура товару», а також тим, що для виникнення права на податковий кредит Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обовязковою умовою фактичну поставку товару.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що позивач невірно визначив суму податкового кредиту з ПДВ за листопад-грудень 2008 року, у звязку з чим сума зобовязання з ПДВ визначена ДПІ правильно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту перевірки № 3200/23-4/32168208 від 31.03.09р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004002301/0 від 08.04.09р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 177127 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 80363,80 грн. (а.с. 22)

01.06.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-трейд» (покупець) та Сільськогосподарським підприємством «Борис-Агро» (постачальник) укладений договір на постачання сої, на виконання якого позивач перерахував у червні 2008 року (а.с. 137-150) продавцю 1200000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 200000 грн., а продавець виписав податкову накладну № 13 від 27.06.08р. (а.с. 24), в графі «номенклатура товарів» якої вказав «соя». Податкова накладна була отримана позивачем 01.11.08р. (а.с. 60)

Як свідчать матеріали справи та підтверджується позивачем та відповідачем, фактична поставка сої була здійснена в грудні 2008р. (а.с. 64-133)

В грудні 2008р. позивач подав в Державну податкову інспекцію податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008р. (а.с. 25), в якої зазначив бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 98120 грн.

Відповідач вважає, що позивач не мав права за листопад 2008 року вказувати податковий кредит та бюджетне відшкодування на підставі податкової накладної № 13 від 27.06.08р., оскільки, по-перше, позивач повинен був в графі податкової накладної № 13 «номенклатура товарів» вказати «передплата за сою», а не «соя», оскільки поставка товару відбулася в грудні 2008р. (а.с. 64-133), та по по-друге, ДПІ встановлено відсутність факту придбання товарів, що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2008р. (а.с. 11-12)

Висновки ДПІ щодо зменшення позивачу податкового кредиту та бюджетного відшкодування на підставі податкової накладної № 13 від 27.06.08р. суд вважає безпідставними у звязку з наступним.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі закон), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Підпункт 7.1. ст. 7 Закону встановлює, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпункт 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону визначає зміст податкової декларації, який крім того, повинен містити (п. «є») опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обєм, обсяг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках (п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону).

Податкова накладна видаєтья платником податку, який поставляє товари(послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетованих карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз вищевказаних норм закону свідчить про правомірність включення позивачем в податковий кредит за листопад 2008 р. суми ПДВ на підставі податкової накладної № 13 від 27.06.08р. з наступних підстав.

По-перше, графа «номенклатура товарів» не повинна містить слово «передплата», як вважає Державна податкова інспекція, оскільки цей термін визначає порядок оплати товару і до його назви відношення не має. Крім того, у Державної податкової інспекції відсутнє право самостійно визначати назву товарів, оскільки це виключне право сторін угоди.

По-друге, не зазначення в податковій накладній слова «передплата» не дає підстав вважати, що податкова накладна № 13 оформлена з порушенням п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

По-третє, відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкового зобовязання є, в тому числі, і дата зарахування коштів від покупця, які були перераховані позивачем в травні-червні 2008р., що стало підставою для виписки продавцем податкової накладної. При цьому, законодавець не визначає, що дата виникнення податкового зобовязання безумовно повинна співпадати з датою віднесення покупцем ПДВ до податкового кредиту.

По-четверте, п. 7.5 ст. 7 Закону визначає, що після здійснення першої з подій, у покупця виникає саме право на податковий кредит,а не обовязок відобразити його тільки в цьому податковому періоді.

З вищевказаного витікає, що після виникнення права на податковий кредит покупець може у будь-якому податковому періоді на протязі 1095 днів, з моменту виникнення цього права, віднести ПДВ до податкового кредиту та вказати про це в податковій декларації.

По-пяте, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону однією з дат виникнення права на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, яка (№13 від 27.06.08р.) отримана позивачем в листопаді 2008р., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних (а.с. 60) та не спростовується Державною податковою інспекцією, оскільки в акті перевірки (а.с. 16) вказане про ведення реєстру у відповідність з Порядком ведення реєстрів, затвердженим наказом ДПІ від 30.05.1997р. № 165.

У звязку з викладеним, суд вважає безпідставними висновки Державної податкової інспекції щодо донарахування позивачу ПДВ за лютий 2008р. у сумі 95130 грн.

Стосовно висновків відповідача про донарахування позивачу за грудень 2008р. ПДВ в сумі 81997 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з договором постачання від 01.04.08р. СХД «Борис-Агро» (продавець) та позивач (покупець) уклали договір про постачання пшениці.

Після оплати пшениці (а.с. 134-136, 151-164) продавець виписав позивачу податкову накладну № 7 від 26.05.08р. (а.с. 23), яка була отримана позивачем 01.12.08р. (а.с. 62).

Як свідчать матеріали справи, фактичне постачання пшениці відбулось в грудні 2008р. (а.с. 64-133).

На підставі додаткової угоди від 10.12.08р. сторони домовились, що шляхом взаємозаліку сума в розмірі 931625 грн. залишається у продавця в рахунок постачання замість пшениці сої, яка постачається по договору від 01.06.08р.

Державна податкова інспекція вказує, що позивач необґрунтовано вказав в податковій декларації за грудень 2008р. ПДВ у сумі 97151 грн. та прийняв рішення про донарахування податкового зобовязання позивачу в сумі 81997 грн. (а.с. 18-20).

Суд вважає, що Державна податкова інспекція необґрунтовано зробила такий висновок як з підстав, на які суд вказував вище, так і з того, що відсутність факту придбання товарів спростовується матеріалами справи, оскільки досягнення сторонами по угоді домовленості про постачання замість пшениці сої не свідчить про безтоварність операції. Фактично постачання товару здійснено, але шляхом постачання іншого товару, що не є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає нарахування податкового кредиту у разі заміни постачання одного товару іншим.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст. 162 КАС України до повноважень суду у разі задоволення адміністративного позову відноситься, у тому числі, прийняття постанови про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і скасування рішення.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить скасувати рішення відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України, для захисту прав та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову оформлено та підписано 03.08.09р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0004002301/0 від 08.04.09р. про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта-трейд» податкового зобовязання на суму 257490,80 грн., з яких 177127грн. - податок на додану вартість та 80363,80 грн. штрафні (фінансові) санкції.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-трейд» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 114, ЄДРПОУ 32168208) 3,40грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Маргарітов М.В.