Ухвала суду № 97511549, 08.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6126/21

Провадження 2/127/1081/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_2 рухоме та нерухоме майно в межах заявленої суми позовних вимог – 556 800,00 грн.; забезпечити позов, шляхом накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_3 рухоме та нерухоме майно в межах заявленої суми позовних вимог – 51 460,00 грн.

Заява мотивована тим, що враховуючи характер спору та суму коштів, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідачів, невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднути або зробити неможливим виконання рішення суду.

У зв`язку з тим, що позов стосується стягнення грошових коштів у значному розмірі, заявник вважає за доцільне застосувати такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідачів.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що в подальшому виникнуть обставини утруднення виконання рішення суду у даній справі, а отже підлягає задоволенню.

При цьому суд пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 260, 263 ЦПК України, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі 556 800 (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі 51 460 (п`ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 00 копійок.

Ухвалу в цій частині звернути до негайного виконання.

Строк звернення до виконання три роки.

Копію ухвали надіслати сторонам в справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя