Постанова № 9751146, 22.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.07.09Справа №2а-7297/08/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді МаргарітовА М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Кард"

до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

За участю:

від позивача керівник Мирошников Д.П. (довідка з ЄДРПОУАБ № 049369), представник за довіреністю Бакулін В.В.

від відповідача - представник за довіреністю Бабін О.А., представник за довіреністю Іванюк Г.І.

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим від 14.11.08р. №0000422301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 726213,00грн. за основним платежем, та 220178,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатом перевірки відповідачем в акті було зроблено необґрунтовані висновки, які призвели до прийняття протиправного повідомлення рішення.

Крім того, позивач вказав, що державною податковою інспекцією вивчені не всі документи його бухгалтерського обліку, у звязку з чим податковим органом невірно визначена база оподаткування.

Позивач також посилається на те, що раніш, під час проведення перевірки позивача працівниками податкового органу за період з 27.07.06р. по 30.09.07р., за результатами якої складений акт №2577/23-02/34058954 від 26.12.07р., порушень правильності нарахування податку на прибуток не встановлено, однак під час перевірки за період з 27.07.06р. по 30.06.08р. відповідачем зроблені висновки про наявність порушень нарахування податку на прибуток.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (том 2, а.с.47), відповідно до якої просить податкове повідомлення рішення від 14.11.08р. №0000422301/0 Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим визнати протиправним та скасувати.

Відповідач позов не визнав, просить у задоволені позову відмовити. Вважає, що повідомлення рішення, що оскаржується, прийнято ним відповідно до вимог чинного законодавства України і підстави для його скасування відсутні.

На думку відповідача, донарахування позивачу податку на прибуток та штрафних санкцій з податку на прибуток за результатами позапланової перевірки позивача здійснено правомірно та не суперечить вимогам чинного законодавства. Обґрунтування правової позиції відповідача викладено в письмових запереченнях на адміністративний позов (том 1, а.с.254-260).

Ухвалою суду від 08.12.08р. по справі призначалась судово бухгалтерська експертиза. Висновок судово бухгалтерської експертизи №131 від 25.04.09р. залучений до матеріалів справи (том 2, а.с.2-39). Відповідачем подані письмові заперечення на висновки судово бухгалтерської експертизи (том 2, а.с.60-65).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант - Кард» (ідентифікаційний код 34058954) є юридичною особою, зареєстроване 02.07.2006 року Білогірською районною держаною адміністрацією АР Крим.

Державною податковою інспекцією в Білогірському районі АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант - Кард» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.07.06р. по 30.09.08р., валютного та іншого законодавства за період з 27.07.2006р. по 30.09.2008р., за наслідками якої складено акт перевірки № 1802/23-2/34058954 від 07.11.2008 р. (далі Акт перевірки) (том 1, а.с.47-78).

Відповідно акту перевірки фактично перевірка проводилася за період з 27.07.06р. по 30.06.08р. (том 1, а.с.47).

У висновках акту перевірки (том 1, а.с.77) вказано, що позивачем порушено п. 5.1. п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено (завищено) податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 726213,00грн. у тому числі за 9 місяців 2007 року в сумі 11753,00грн., за ІV квартал 2007 року в сумі 102270,00грн., за І квартал 2008 року в сумі 488489,00грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 123702,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000422301/0 від 14.11.2008р. (том 1, а.с.46), відповідно до якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 726213,00грн., а також штрафні (фінансові) санкції у сумі 220178,10грн., всього 946391,10грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацами 1, 2, 3, 4, 5 пункту 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з підстав встановлення під час перевірки заниження позивачем валового доходу на суму 2904870,00грн. внаслідок не включення позивачем до складу валових доходів платника податку у відповідному звітному періоді балансової вартості товарів на складах на кінець податкового періоду, яка перевищувала їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду (том 1, а.с.53).

Для встановлення правильності ведення позивачем податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, зясування обставин справи, дослідження первинних бухгалтерських та податкових документів позивача, судом було призначено проведення судово бухгалтерської експертизи.

Відповідно висновку судово бухгалтерської експертизи №131 від 25.04.09р. (том 2, а.с.2-39) донарахування податку на прибуток по ТОВ «Діамант - Кард» за 2 квартал 2007р. 2007р. підтверджується наданими документами в сумі 30 грн., донарахування податку на прибуток по ТОВ «Діамант - кард» за 1 півріччя 2008 року підтверджується наданими документами в сумі 255 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків експерта та приймає його у якості належного доказу по справі з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З експертного висновку вбачається, що при проведенні експертизи були досліджені, у тому числі, зворотно сальдові відомості з руху товарів по рахунку 28 «Товари» за період з 2 кварталу 2007р. по 1 половину 2008р., картки рахунку 28 «Товари» за період з 2 кварталу 2007 року по 1 половину 2008 року, які були співставленні з первинними документами з приходу та видатку товарів (накладними, податковими накладними, актами прийому - передачі) (том 2, оборот а.с.8).

Суд вважає висновок експерта достатньо повним, обєктивним, зробленим при всебічному досліджені первинних бухгалтерських документів позивача з посиланням на відповідні нормативно правові акти, та погоджується з думкою експерта виходячи з наступного.

Пунктом 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відповідно до абзацу 11 частини 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень пункту 2.1.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до положень п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно до п.п. 7.2.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037 встановлено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (послуг). У разі, коли частка товару (послуги) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку №1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток №1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів (послуг), а копія залишається у продавця товарів (послуг).

Вказані норми свідчать про те, що податкові накладні, які використані експертом при проведенні експертизи, містять необхідні реквізити та інформацію для підтвердження проведення господарської операції та можуть свідчити про ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

За таких підстав, суд залишає поза увагою доводи відповідача, які викладені у запереченнях на експертний висновок.

Таким чином, суд також приймає до уваги висновки експерта про те, що предметом проведеної відповідачем перевірки були не всі первинні документи, що підтверджують обіг товару позивача, що свідчить про невідповідність висновків акту перевірки фактичним даним.

За таких підстав, висновки зроблені відповідачем в акті перевірки №1802/23-2/34058954 від 07.11.2008р. є необґрунтованими.

Слід вказати, що постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при проведенні оперативно розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури АР Крим Добреля В.Ю. закрито кримінальну справу порушену 23.04.09р. за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Діамант - Кард» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України (том 2, а.с.68-70)

Підставою закриття кримінальної справи є встановлення в ході слідства по справі відсутності в діях службових осіб ТОВ «Діамант - Кард» даних , які б вказували на ухилення від сплати податків, а також відсутні суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів.

Згідно вказаної постанови, підставами для порушення кримінальної справи стали результати позапланової виїзної документальної перевірки додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.07.2006р. по 30.09.2008р., за наслідками якої складено акт перевірки № 1802/23-2/34058954 від 07.11.2008р.

В ході досудового слідства, з метою підтвердження висновків акту перевірки №1802/23-2/34058954 від 07.11.2008р. було призначено судово економічну експертизу, провадження якої доручене експертам Кримського науково дослідницького інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово економічної експертизи Кримського науково дослідницького інституту судових експертиз №3510 від 30.04.09р. висновки акту перевірки № 1802/23-2/34058954 від 07.11.2008р. документами первинного бухгалтерського обліку необгрунтовані. Розбіжності даних дослідження експертів з даними акту перевірки склало 724767,41грн., у бік зменшення і утворилися в результаті неврахування при проведенні перевірки в повному обсязі накладних з приходу і витрати товарів ТОВ «Діамант - Кард» за досліджуваний період.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення - рішення від 14.11.08р. №0000422301/0 прийняте відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, в звязку з чим є протиправним та підлягає скасуванню у частині донарахування позивачу податку з прибутку підприємств у сумі 725928,00грн. (726231,00грн. 285,00грн.).

Відповідно до положень п.п. 7.1.3. п.7.1. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, сума штрафних санкцій має бути розрахована виходячи з сум податку на прибуток, що підлягає сплаті позивачем та становить 69,00грн. (18+51=69), (6*3= 18, де 6 - податкові періоди, 3 10 відсотків від податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2007 року у сумі 30 грн.) та (2*25,50=51, де 2 - податкові періоди, 25,50 10 відсотків від податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 1-е півріччя 2008 року у сумі 255грн.).

За таких обставин, податкове повідомлення рішення від 14.11.08р. №0000422301/0 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції підлягає скасуванню у частині 220109,10грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до положень ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн., а також понесені витрати на проведення експертизи у сумі 13000,00грн, що підтверджується рахунком фактурою (том 2, а.с.51-52), платіжними дорученнями (том 2, а.с.49-50) та актами здачі прийму виконаних робіт (том 2, а.с.66-67).

Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сума у розмірі 3,40грн. та 12996,10грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 27.07.09р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим від 14.11.08р. №0000422301/0 визнати протиправним та скасувати частково у сумі 725928,00грн. за основним платежем та у сумі 220109,10 за штрафними (фінансовими санкціями).

3.У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант - Кард» (95000, вул. Толстого, 33/3, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34058954) судовий збір у розмірі 3,40грн. та витрати на проведення судової експертизи у сумі 12996,10грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Маргарітов М.В.