Рішення № 97511128, 01.06.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/377/21

Провадження № 2/191/130/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.06.2021

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Гречко Ю.В., за участю секретаря – Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Свитязь» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Свитязь» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки. Вобґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 166051, виданого 30 серпня 2002 року головою Синельниківської районної державної адміністрації, його батько - ОСОБА_2 , набув право власності на земельну ділянку площею 5,950 гектарів, кадастровий номер 1224882000:01:001:0242, розташовану на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За Державним актом серії ДП № 041778, виданого 26 січня 2005 року головою Синельниківської районної державної адміністрації, його бабуся - ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 5,950 гектарів, кадастровий номер 1224882000:01:001:0002, розташовану на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 червня 2013 року його батько - ОСОБА_2 уклав з відповідачем - Селянським (фермерським) господарством «Свитязь» в особі голови Прасюк В.І. договір оренди земельної ділянки, що належала йому на праві власності, строком на 49 років.

31 грудня 2009 року його бабуся - ОСОБА_3 уклала з відповідачем - Селянським (фермерським) господарством «Свитязь» в особі голови Прасюк В.І. договір оренди земельної ділянки, що належала їй на праві власності, строком до 31 грудня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабуся - ОСОБА_3 померла.

Єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 був її син (його батько) - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті своїй матері, але оформити свої спадкові права не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

02 листопада 2018 року він звернувся до державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ( номер у Спадковому реєстрі - 63251444 від 02 листопада 2018 року).

Таким чином, з 13 жовтня 2018 року йому належать усі права та обов`язки спадкодавця, в тому числі, й право на отримання орендної плати за Договором 1 та Договором 2.

Після смерті ОСОБА_3 відповідач орендну плату за Договором 1 (як орендарю) за Договором 2 (як спадкоємцю орендаря ОСОБА_3 ) справно сплачував його батьку - ОСОБА_2 відповідно до умов цих договорів.

Відповідно до умов п. 4. 1 Договору 1 розрахунки за цим договором закінчуються не пізніше 01 квітня наступного року, тобто в строк не пізніше 01 квітня 2019 року відповідач повинний був розрахуватися зі ним за 2018 рік за цим договором.

Але, відповідач досі не розрахувався з ним і намагається виправдатися тим, що він, нібито, його гроші віддав якійсь сторонній особі.

Якщо відповідач дійсно віддав його гроші комусь - це його проблема і її він повинний вирішувати з цією особою, якій він віддав гроші.

За законом відповідач повинний був розрахуватися з ним за оренду земельних ділянок, які належать йому з 13 жовтня 2018 року в порядку спадкування за законом.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору 1 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4050 грн. 00 коп. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Станом на 01 січня 2018 року розмір орендної плати з урахуванням індексації становив 16000 грн. за кожну земельну ділянку плошею по 5,950 гектарів.

Тому відповідач зобов`язаний був сплатити йому орендну плату:

- в строк до 01 грудня 2018 року - 16 000 грн. 00 коп. (за договором 2); в строк до 01 квітня 2019 року - 16 000 грн. 00 коп. (за договором 1).

Відповідно до умов п. 4.3 Договору 1 та п. 4.3 Договору 2 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0, 01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, відповідач повинен сплатити мені орендну плату за двома договорами оренди, та пеню за несвоєчасне виконання свого обов`язку.

Станом на 31 грудня 2020 року строк прострочення виконання основного зобов`язання становить за Договором 1 - 640 днів; за Договором 2-761 день.

Тому, розмір пені, яку відповідач повинний сплатити йому, складає:

за Договором 1 - 1 024 грн. 00 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 640 днів х 0,01%); за договором 2 - 1 217 грн. 60 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 761 днів х 0, 01%), а всього у розмірі 2241 грн. 60 коп.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний платити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції за цей період часу ( до 31 грудня 2020 року) становить: за Договором 1 - 6, 7%; за Договором 2-9,9%.

Тому, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції становить:

за Договором 1 - 1 072 грн. ( 16 000 грн. 00 коп. х 6, 7%) + 16 000 грн. 00 коп. = 17 072 грн. 00 коп.

за Договором 2 - 1 584 грн. 00 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 9, 9%) + 16 000 грн. 00 коп. = 17 584 грн. 00 коп.,

а разом за двома договорами - 34 656 грн. 00 коп. ( 17 072 грн. 00 коп. + 17 584 грн. 00 коп.).

Три проценти річних від простроченої суми становить:

за Договором 1-841 грн. 64 коп. (16 000 грн. 00 коп. х 640/365 днів х 3%);

- за Договором 2 - 1 000 грн. 76 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 761/365 днів х 3%), а разом за двома договорами - 1 842 грн. 40 коп.

Таким чином відповідач зобов`язаний сплати йому грошові кошти в загальному розмірі 38740 грн. 00 коп., з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 34 656 грн. 00 коп.; пеня за прострочення грошового зобов`язання - 2 241 грн. 60 коп.; три відсотки річних від простроченої суми - 1 842 грн. 40 коп.

З метою досудового врегулювання спору він 23 листопада 2020 року направив відповідачу заяву - повідомлення про припинення Договору 2 та про проведення з ним повного розрахунку за ним, включаючи сплату орендної плати за 2018 рік.

Відповідач розрахувався з ним за оренду земельної ділянки за 2020 рік, але сплатити орендну плату за 2018 рік відмовився.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору 1 та Договору 2 орендна плата вноситься орендарем один раз на рік в строк до 01 квітня наступного року та до 01 грудня поточного ріку відповідно.

На підставі п. 4.3 цих договорів у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0, 01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до умов п. 11.2 цих договорів сплата пені не звільняє сторони від виконання покладених на них зобов`язань та усунення виявлених порушень.

Просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Свитязь», ідентифікаційни код юридичної особи - 21915287, місцезнаходження юридичної особи: 52514, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зайцеве, вул. Садова, 30, на його користь грошові кошти у poзмірі 38740 ( тридцять вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., з яких: - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 34656 грн. 00 коп.; - пеня за прострочення грошового зобов`язання - 2241 грн. 60 коп.; - три відсотки річних від простроченої суми - 1842 грн. 40 коп.; Стягнути з відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Свитязь», ідентифікаційні код юридичної особи - 21915287, місцезнаходження юридичної особи: 52514, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зайцеве, вул. Садова, 30, на його користь судові витрати у справі.

Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідач у відкрите судове засідання не з`явився по невідомій суду причині.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності…. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України ( 220-2004-п ).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 липня 2002 року батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17 жовтня 2018 року.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №041778 від 26 січня 2005 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 5, 950 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Зайцівської сільської ради, кадастровий номер 1224882000-01-001-0002.

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №166051 від 30 серпня 2002 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 5,950 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Зайцівської сільської ради, кадастровий номер 1224882000-01-001-0242.

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМ 000045 від 18 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить земельна ділянка площею 5,95 га (у тому числі за земельними угіддями: ріллі – 5,9500 га), що розташована на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлому на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 №166051 від 30 серпня 2002 року, кадастровий номер 1224882000:01:001:0242.

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМ 000046 від 18 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить земельна ділянка площею 5,95 га (у тому числі за земельними угіддями: ріллі – 5,9500 га), що розташована на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №041778 від 26 січня 2005 року, кадастровий номер 1224882000:01:001:0002. Дані земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2009 року ОСОБА_3 уклала з Селянським (фермерським) господарством «Свитязь» в особі голови Прасюк В.І. договір оренди земельної ділянки, що належала їй на праві власності, строком до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до умов п. 4. 1 Договору розрахунки за цим договором закінчуються не пізніше 01 квітня наступного року.

Згідно договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 уклав з Селянським (фермерським) господарством «Свитязь» в особі голови Прасюк В.І. договір оренди земельної ділянки, що належала йому на праві власності, строком на 49 років.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору 1 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4050 грн. 00 коп. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до умов п. 4.3 Договору 1 та п. 4.3 Договору 2 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0, 01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 31 грудня 2020 року строк прострочення виконання основного зобов`язання становить за Договором 1 - 640 днів; за Договором 2-761 день. Розмір пені, яку відповідач повинний сплатити, складає:

за Договором 1 - 1 024 грн. 00 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 640 днів х 0,01%); за договором 2 - 1 217 грн. 60 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 761 днів х 0, 01%), а всього у розмірі 2241 грн. 60 коп.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний платити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції за цей період часу ( до 31 грудня 2020 року) становить: за Договором 1 - 6, 7%; за Договором 2-9,9%.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції становить: за Договором 1 - 1072 грн. (16 000 грн. 00 коп. х 6, 7%) + 16 000 грн. 00 коп. = 17 072 грн. 00 коп.; за Договором 2 - 1584 грн. 00 коп. (16 000 грн. 00 коп. х 9, 9%) + 16 000 грн. 00 коп. = 17 584 грн. 00 коп., а разом за двома договорами - 34 656 грн. 00 коп. ( 17 072 грн. 00 коп. + 17 584 грн. 00 коп.).

Три проценти річних від простроченої суми становить:

- за Договором 1-841 грн. 64 коп. (16 000 грн. 00 коп. х 640/365 днів х 3%);

- за Договором 2 - 1 000 грн. 76 коп. ( 16 000 грн. 00 коп. х 761/365 днів х 3%), а разом за двома договорами - 1 842 грн. 40 коп.

Таким чином відповідач зобов`язаний сплати позивачу грошові кошти в загальному розмірі 38740 грн. 00 коп., з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 34 656 грн. 00 коп.; пеня за прострочення грошового зобов`язання - 2 241 грн. 60 коп.; три відсотки річних від простроченої суми - 1 842 грн. 40 коп.

Як зазначалося вище позивач звернувся до суду, оскільки відповідачем було порушено п. 4 спірного договору оренди щодо виплати орендної плати.

За користування землею у 2018 році орендна плата не виплачувалася, що не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Суд прийшов до висновку щодо стягнення заборгованіості по сплаті орендної плати за двома договорами оренди земельної ділянки в загальному розмірі 38740 грн. 00 коп., з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 34656 грн. 00 коп.; пеня за прострочення грошового зобов`язання - 2 241 грн. 60 коп.; три відсотки річних від простроченої суми - 1 842 грн. 40 коп.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., який слід стягнути на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 204,525,629 ЦК України,ст.ст. 1,13, 14, 18, 35 Закону України «Про оренду землі»,ст. ст. 12, 13, 76, 78, 95, 141, 142, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Свитязь», ідентифікаційни код юридичної особи - 21915287, місцезнаходження юридичної особи: 52514, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зайцеве, вул. Садова, 30, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , грошові кошти за договорами оренди земельних ділянок у poзмірі 38740 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., з яких: - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 34656 грн. 00 коп.; - пеня за прострочення грошового зобов`язання - 2241 грн. 60 коп.; - три відсотки річних від простроченої суми - 1842 грн. 40 коп..

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Свитязь», ідентифікаційні код юридичної особи - 21915287, місцезнаходження юридичної особи: 52514, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зайцеве, вул. Садова, 30, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , судові витрати у справі в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю. В. Гречко