Рішення № 97510963, 16.03.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2925/20

Провадження № 2/185/251/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що з відповідачем по справі вони з червня 2011 року проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вона завагітніла. За три місяці до пологів відповідач покинув її. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину: ОСОБА_3 . Оскільки вона та відповідач проживали у незареєстрованому шлюбі відомості про батька дитини були внесені на підставі ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері. Крім того, на момент реєстрації народження дитини, відповідач відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства. Однак, через шість місяців після пологів відповідач повернувся до неї та вони 09.11.2012 року уклали шлюб. Після народження дитини відповідач не заперечував факт свого батьківства, однак у квітні 2019 року він покинув їх та припинив надавати допомогу на утримання дитини, заперечуючи факт свого батьківства. Зазначені обставини змушують її звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Згідно ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 263 ЦПК України зазначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 125 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

За змістом ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила дитину: ОСОБА_3 , про що 14 серпня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області був складений актовий запис № 181.

Реєстрація народження дитини, відповідно до зазначеного актового запису, була проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто із зазначенням відомостей про батька за вказівкою заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.128 СК України визнання батьківства за рішенням суду за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог закону.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таких висновків також дійшов Верховний суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року в справі № 61-6030св18.

В постанові Верховного Суду зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Так, ухвалою суду від 03 листопада 2020 року було задоволено клопотання представника позивача та призначено по справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено Комунальному закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

За клопотанням експертної установи відповідач неодноразово був повідомлений про необхідність з`явитися в експертну установу для відбору біологічних зразків. Проте, відповідач жодних пояснень щодо своєї неявки до експертної установи не надав, до експертної установи не з`явився.

03.02.2021 року до суду надійшло повідомлення Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неявкою відповідача 11.01.2021 року та 25.01.2021 року для відбору біологічних зразків.

Судом неодноразово направлялися листи відповідачу про явку до суду, в тому числі попереджалося про наслідки ухилення від проведення експертизи, проте останній в судові засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання позовних вимог.

Таким чином, судом було вжито заходи для проведення експертизи та забезпечення явки до експертної установи відповідача для відібрання біологічного матеріалу, необхідного для проведення експертизи, проте останній від проведення експертизи ухилився.

Статтею 109 ЦПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідач від проведення експертизи ухилився, не надав належних і допустимих доказів на спростування походження дитини, народженої позивачем від відповідача, а навпаки надав заяву про визнання позову, відповідно до якої відповідач зазначає, що він дійсно є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогоднішній день ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту оспорювання батьківства.

З огляду на викладене вище та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача що встановлення батьківства ОСОБА_2 .

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору при звернення до суду у розмірі 1 681,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 181 від 14 серпня 2012 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме: батьком ОСОБА_3 вказати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянство - громадянин України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42928276.

Суддя В.М. Бондаренко