Ухвала суду № 97510157, 09.06.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2571/19

(1-кп/199/179/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2021 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя – Воробйов В.Л.

секретар – Романькова О.А.

за участю:

прокурора – Запашного М.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника Олексієнко Ю.О.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000000169, який надійшов з прокуратури Дніпропетровської області, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28 та ч.4 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.15 та ч.3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Запашний М.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки останній може переховуватися від суду, обвинувачується у вчиненні злочинів різного ступеню тяжкості, серед яких є тяжкі; перешкоджати кримінальному провадженню, скоювати інші злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник заперечували проти задоволення клопотання, а тому звернулися до суду з власним клопотанням про обрання для нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проти якого прокурор та потерпілий заперечували.

Суд, вирішуючи заявлені прокурором та обвинуваченим клопотання, приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, а при продовженністроку домашнього арешту, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За даним кримінальним провадженням суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 стала наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності до скоєння ним низки злочинів: серед яких є тяжкі; може перешкоджати кримінальному провадженню, скоювати інші злочини, а відповідно обвинувального акту він продовжує обвинувачуватися у вчиненні вказаних злочинів, за що законом може бути призначено основне покарання у виді позбавлення волі.

Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні низки злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі тяжкому злочині, на думку суду, вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, не будучи самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши домашній арешт для ОСОБА_1 , оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, а навпаки, про відсутність на теперішній час підстав для задоволення клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, та вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого і контроль за ним, а тому відхиляє клопотання обвинуваченого у зв`язку із викладеним.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 331, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Запашного М.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 07 серпня 2021 року включно та заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло з 20-00 до 07-00 години.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки: не залишати місце фактичного проживання за адресою:АДРЕСА_1 , до 07 серпня 2021 року включно у період часу з 20-00 до 07-00 години, окрім, як за дозволом суду; за першою вимогою суду прибувати до суду; повідомляти суд про зміну свого місця мешкання та місця роботи.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області, який повинен негайно повідомити про це суд.

Відмовити обвинуваченому ОСОБА_1 та захиснику у задоволенні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

По закінченню вказаного в ухвалі строку – 07 серпня 2021 року включно та за відсутністю клопотання прокурора, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя: Воробйов В.Л.