Вирок № 97509199, 31.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8188/21

Номер провадження № 1-кп/756/1123/21

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді Пономаренка А. А., розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 25.05.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 17.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105050001728, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, Малинського району, с. Барвінки, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- 23.06.2006 Малинським районним судом Житомирської області за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією 1/2 майна. Звільнений 08.05.2008 умовно-достроково з Полицької ВК №76 на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.04.2008, невідбутий строк 1 рік 9 місяців 16 днів;

- 19.11.2010 Малинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією 1/4 майна. Звільнений 17.01.2014 по відбуттю покарання з Коростенської ВК №71;

- 16.09.2016 Малинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки, з урахуванням вироку апеляційного суду від 12.10.2016, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки. Іспитовий строк скасовано ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 07.11.2017. Початок строку відбуття покарання 24.11.2017. Звільнений 24.11.2020 з Коростенської ВК №71 по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

16.05.2021, близько 21:50 год., ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, площа Оболонська, буд. 6, у приміщенні супермаркету «Велика Кишеня», що належить ТОВ «Фудком» (ЄРДПОУ 40982829), де у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізуючи який, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, ОСОБА_1 таємно взяв із полиць торгової вітрини товар, а саме гумку жувальну вайт класичний «Орбіт», артикул - 1939, у кількості 28 пачок, вартістю 10 грн 15 коп. за одиницю товару (без урахування ПДВ), загальною вартістю 284 грн 43 коп. (без урахування ПДВ), гумку жувальну «Орбіт» яблуко, артикул - 1936, у кількості 27 пачок, вартістю 10 грн 15 коп. за одиницю товару (без урахування ПДВ), загальною вартістю 274 грн 05 коп. (без урахування ПДВ). Продовжуючи реалізовувати свої кримінальні протиправні дії, ОСОБА_1 указаний товар поклав до сумки, яка на той час була при ньому та направився в бік виходу, а саме до виходу через лінію кас, де умисно не розрахувався за вказаний товар. Однак свій умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками охорони супермаркету.

Унаслідок учинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Фудком» ЄДРПОУ 40982829, майнову шкоду на суму 558 грн 70 коп. (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_1 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

26 травня 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у якому міститься клопотання прокурора Камбулова М. Д. про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , яка складена в присутності захисника Прохорова О. О., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заяву представника потерпілого про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_1 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 16.05.2021, близько 21:50 год., ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, площа Оболонська, буд. 6, у приміщенні супермаркету «Велика Кишеня», що належить ТОВ «Фудком» (ЄРДПОУ 40982829), де у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізуючи який, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, ОСОБА_1 таємно взяв із полиць торгової вітрини товар, а саме: резинка жувальна вайт класичний «Орбіт», артикул - 1939, у кількості 28 пачок, вартістю 10 грн 15 коп. за одиницю товару (без урахування ПДВ), загальною вартістю 284 грн 43 коп. (без урахування ПДВ); резинка жувальна «Орбіт» яблуко, артикул - 1936, у кількості 27 пачок, вартістю 10 грн 15 коп. за одиницю товару (без урахування ПДВ), загальною вартістю 274 грн 05 коп. (без урахування ПДВ). Продовжуючи реалізовувати свої кримінальні протиправні дії, ОСОБА_1 вказаний товар поклав до сумки, яка на той час була при ньому та направився в бік виходу, а саме до виходу через лінію кас, де умисно не розрахувався за вказаний товар. Однак свій умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками охорони супермаркету.

Унаслідок учинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Фудком» ЄДРПОУ 40982829, майнову шкоду на суму 558 грн 70 коп. (без урахування ПДВ).

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_1 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_1 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора Камбулова М. Д., уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні. Також відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 і від відбуття покарання з випробуванням, а саме в порядку статей 75, 76 КК України. Оскільки щодо ОСОБА_1 було застосовано покарання з випробуванням за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 16.09.2016, але іспитовий строк був скасований через невиконання ним покладених судом обов`язків. Наведені обставини свідчать про те, що надана можливість ОСОБА_1 виправити свою поведінку, шляхом відбуття покарання з випробуванням за попереднім вироком, не була використана обвинуваченим, а учинення нового кримінального правопорушення (кримінального проступку) через 6 місяців після звільнення з місць позбавлення волі, свідчить про недосягнення мети покарання - виправлення засудженого, під час попереднього відбуття покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактично відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченого сталого матеріального стану, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише шляхом призначення покарання у виді обмеження волі на строк на 2 роки.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Оскільки обвинувачений офіційно не працює, хоча має освіту, раніше неодноразово був засудженим за вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та речовин. Звільнений з місць позбавлення волі за останнім вироком 24.11.2020. Тож застосування покарання у виді обмеження волі, яке полягає в триманні особи в кримінально-виконавчій установі відкритого типу (виправних центрах) у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до її постійного місця проживання без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці, зможе здійснити подвійний вплив на засудженого, оскільки останній буде обмежений в праві на вільне пересування та обрання місця проживання, а також обов`язково буде залученим до праці. Отже, саме таке покарання може створити процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої та правослухняної поведінки.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кримінально виконавчого кодексу України строк покарання в виді обмеження волі обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання в виді обмеження волі, то строк відбуття покарання відповідно до положень ст. 58 КВК України слід обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передане на відповідальне зберігання супермаркету ТОВ «Фудком» майно (резинка жувальна вайт класичний «Орбіт», у кількості 28 пачок, артикул - 1939, резинка жувальна «Орбіт» яблуко, у кількості 27 пачок, артикул - 1936), необхідно залишити у володінні останнього.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Речові докази: жувальна гумка вайт класичний «Орбіт», артикул - 1939, у кількості 28 пачок, жувальна гумка «Орбіт» яблуко, артикул - 1936, у кількості 27 пачок, які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Фудком» - залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя А. А. Пономаренко