Ухвала суду № 97508168, 07.06.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4055/21

1-кс/405/1922/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Лещенка В.В., слідчого Орехової О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Воробйова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області Орехової О.В., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2020 №22020120000000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89, 90 КК України вважається таким, що не має судимості,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, в порушення вимог Митного кодексу України, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», обрав предметом своєї протиправної діяльності контрабанду наркотичних засобів та прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю..

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на території України а також про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, перебуваючи на території Республіка Польща, у невстановлених в ході досудового слідства осіб та у невстановлені досудовим слідством час та місці, придбав 50 таблеток в п`яти конвалютах з написом “Tramal Retard 100”, які містять наркотичний засіб трамадол, обіг якого, відповідно до Списку № 1 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, обмежено, та 3802 таблетки, які містять псевдоефедрин, який віднесений до прекурсорів, обіг яких, відповідно до Списку № 1 Таблиці № 4 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.

Усвідомлюючи, що придбані ним, ОСОБА_1 , лікарські засоби містять в своєму складі наркотичні засоби та прекурсори, а також те, що обіг вказаних речовин на території України обмежений і стосовно них встановлені заходи контролю, плануючи виїхати в Україну, вирішив їх приховати від митного контролю.

04.06.2021, переслідуючи свій злочинні намір, спрямований на незаконне переміщення наркотичних засобів та прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, ОСОБА_1 розмістив поліетиленовий пакет, в якому містились 3802 таблетки білого кольору, круглої форми, з маркуванням на них “160”, під виглядом продуктів харчування, в напівпорожню упаковку з-під кави “Tchibo”, яку поклав у паперовий пакет серед особистий речей. В свою чергу, 50 таблеток в п`яти конвалютах з написом “Tramal Retard 100”, ОСОБА_1 розмістив серед інших особистих речей в своїх наплічній сумці.

04.06.2021 ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що виконав всі необхідні для незаконного переміщення наркотичного засобу та прекурсору через митний кордон України з Республіки Польща в Україну дії, на автобусі марки “NEOPLAN”, державний номерний знак НОМЕР_1 , міжнародного сполучення “Гдиня - Київ”, прибув до зони митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску “Ягодин” Волинської митниці Держмитслужби України.

Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямованні на незаконне переміщення через митний кордон України наркотичного засобу та прекурсору, приховавши їх від митного контролю в особистих речах, ОСОБА_1 , вчиняючи усі необхідні для контрабанди наркотичного засобу і прекурсору дії, склав митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, в якій не заявив про переміщення ним через митний кордон України наркотичного засобу та прекурсору, вказавши, що не переміщуватиме через митний кордон України товари, які підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину – незаконного переміщення через митний кордон України з Республіки Польща в Україну наркотичного засобу та прекурсору до кінця, однак, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Так, 05.06.2021 о 04 год. 55 хв. під час проведення огляду місця події в зоні митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску “Ягодин” Волинської митниці Держмитслужби України співробітниками УСБУ в Кіровоградській області спільно з працівниками митного поста “Ягодин” в особистих речах ОСОБА_1 , а саме: в паперовому пакеті було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходилася 3802 таблетка білого кольору, круглої форми, з маркуванням “160”, які були приховані в упаковці з-під кави “Tchibo”, а також в наплічній сумці серед особистих речей виявлено та вилучено 50 таблеток в п`яти конвалютах з написом “Tramal Retard 100”.

Відповідно до висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/112-21/4603-НЗПРАП від 06.06.2021, вилучені у ОСОБА_1 та надані на дослідження 3802 (три тисячі вісімсот дві) таблетки дражеподібної форми, із маркуванням «160», містять псевдоефедрин, віднесений до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю, загальна маса псевдоефедрину становить 211,74 грама, що відповідно до Таблиці № 3, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, становить особливо великий розмір. Крім того, вилучені у ОСОБА_1 та надані на дослідження 50 таблеток в п`яти конвалютах з написом “Tramal Retard 100”, містять наркотичний засіб трамадол, обіг якого обмежено, загальна маса трамадолу становить 4,86 грама.

05.06.2021 о 04 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Того ж дня йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.305 КК України.

07.06.2021 ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, а саме в закінченому замаху на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу – трамадолу та прекурсору – псевдоефедрину в особливо великих розмірах.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, визнав повністю та надав детальні показання по обставинам його вчинення.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - закінченого замаху на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу – трамадолу та прекурсору – псевдоефедрину в особливо великих розмірах. Злочин вчинений з прямим умислом. ОСОБА_1 ніде не працює, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається, фактично працею не зайнятий, джерела його власних доходів невідомі.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Отже, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання не є настільки міцними для того, щоб ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду не вчинив спроб переховуватися від слідства та суду.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 вчиняв вказаний злочин у прихований спосіб, конспіративно, з метою уникнення можливого викриття правоохоронними органами, вказане підтверджує його підвищену соціальну небезпеку.

Таким чином, викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду вчинить спроби для переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, ОСОБА_1 спроможний прямо чи опосередковано незаконно впливати на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, у зв`язку з чим є необхідність, що виправдовується потребами досудового розслідування, ізолювати ОСОБА_1 від зовнішніх контактів.

Беручи до уваги викладене, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що у матеріалах кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_1 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчий вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Крім того, обирати запобіжні заходи відносно підозрюваного у вигляді застави та домашнього арешту недоцільно, оскільки вони в цілому не зможуть гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Слідчим зазначається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, умисного кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, санкція якого передбачає виключно позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а також враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому для забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, з урахуванням віку, сімейного і матеріального становища, соціальних зв`язків, поведінки останнього, відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, також вказав про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, вказав на можливість застосування менш суворого запобіжного заходу – домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та додатково вказав, що визнає свою вину, буде співпрацювати зі слідством.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що слідчим СВ УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове слідство кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2020 №22020120000000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

06.05.2021 о 04 год 55 хв. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, та цього ж дня він був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 КК України.

07.06.2021 ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 05.06.2021 (а.с. 17-23);

- висновком експерта від 06.06.2021 (а.с. 32-37);

- протоколом допиту підозрюваного від 07.06.2021 (а.с. 43-45) самими поясненнями підозрюваного, в яких він вину у вчиненні цього злочину визнає.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду, тим більше враховуючи те, що злочин, який ставить йому в провину вчинений шляхом перевезення наркотичних речових з Республіки Польща до України, тобто він вільно перетинає кордон України, тобто з метою ухилення від кримінальної відповідальності може залишити територію України;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, про що вказує те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів.

Наявність інших ризиків прокурором не доведено.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 305 КК України, тяжкість покарання, має погашені судимості за вчинення умисних, корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, офіційно не працює, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та утриманців.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим. Запобіжний захід, який просив застосувати до ОСОБА_1 його захисник у виді домашнього арешту не відповідає встановленим фактичним обставинам справи (суворість можливого покарання, наявність встановлених ризиків) та не може бути застосований до нього, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного в разі застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава саме 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454000 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів та альтернативного запобіжного заходу – застави 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 04 год. 55 хв. 05.06.2021 до 04 год. 55 хв. 03.08.2021.

Визначити розмір застави у розмірі 200 /двісті/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454000 /чотириста п`ятдесят чотири тисячі/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №22020120000000033 від 05.12.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , в строк до 03.08.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з м. Кропивницький, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками, у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до відповідних органів паспорт / паспорти, що дають підстави на виїзд/в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 03.08.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор