Ухвала суду № 97505089, 24.05.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

____________

Справа № 521/6349/20

Номер провадження №2/521642/21

УХВАЛА

12 травня 2021 року м.Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі

судді Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Іськової В.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу

позивач : Одеська міська рада

відповідачі : Мале приватне підприємство –фірма «СПС»

Ніколайчук Олександр Валерійович

предмет позову : скасування права власності, визнання недійсним рішення загальних зборів, приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська Рада звернулась із вищевказаним позовом, в якому просила :

-скасування рішення державного ресторатора від 22.08.2017 року, індексний номер: 36744799 про державну реєстрацію змін до права власності, відповідно до якого внесені зміни до підстав виникнення права власності за МПП Фірма «СПС» на нежитлову будівлю, загальною площею 73,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

-скасування запис про право власності № 21980474 за МПП Фірма «СПС» на спірне майно

-визнати недійсними рішення загальних зборів учасників МПП Фірми «СПС», оформлене протоколом від 31.08.2017 року № 1/3108 та актом приймання-здавання майна від 31.08.2017 року, за якими ОСОБА_1 у (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у зв`язку із виходом із складу учасників підприємства повертається в натуральній формі вклад у вигляді нерухомого майна, а саме - спірна нежитлова будівля

-скасувати рішення державного реєстратора від 04.09.2017 року, індексний номер: 36937359 про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )

-скасування запис про право власності № 22194804 на спірне майно за ОСОБА_1

-зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення спірної нежитлової будівлі, загальною площею 73,2 кв.м.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що наявність реєстрації речових прав на спірне майно за відповідачами порушує право територіальної громади м. Одеси як власника земельної ділянки та створює умови для незаконного користування нею.

В процесі розгляду справи позивач на задоволенні позову наполягав.

Відповідачі в процесі розгляду справи в судові засідання не з`являлись.

Враховуючи рекомендації ВРП «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», розпорядження Голови Малиновського районного суду м.Одеси «Про дотримання заходів спрямованих на запобігання поширенню коронавірсуної хвороби (COVID-19)» судове засідання проведено за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, наявні докази, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав :

Судом встановлено що 27.10.2016 року між управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та МПП Фірмою «СПС» в особі керівника Ніколайчука О.В. укладений договір на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (договір № ТС-1439/16 від 27.10.2016 року).

Предметом договору є місце під розташування стаціонарної споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 88,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк дії договору обумовлений сторонами з 25.10.2016 року по 12.10.2017 рік.

Згідно заяви МПП Фірмою «СПС» в особі керівника Ніколайчука О.В. від 10.08.2017 року до Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради строк договору був продовжений до 12.10.2018 року.

Після закінчення терміну дії договору МПП фірма «СПС» стосовно продовження договору ТС-1439/16 до Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не зверталось.

28.09.2018 року управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради МПП фірма «СПС» виданий припис № 001451 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності № 95319010 22.08.2017 року МПП Фірмою «СПС» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту про готовність до експлуатації Державної технічної комісії, довідка № 17/861 від 22.08.2017 року ТОВ «Інжинірінг Тех Буд», техничного паспорту від 22.08.2017 року.

За рішення загальних зборів учасників МПП Фірми «СПС», оформленим протоколом від 31.08.2017 року № 1/3108 та актом приймання-здавання майна від 31.08.2017 року ОСОБА_1 у зв`язку із виходом із складу учасників підприємства повертається в натуральній формі вклад у вигляді нерухомого майна, а саме - спірна нежитлова будівля.

06.09.2017 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірне майно.

Позивач стверджував, що вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, затверджених КМУ від 25.12.2015 року № 1127, статей 58, 60 Закону України «Про господарській товариства» є порушеними, відповідачами здійснена державна реєстрації права власності спірної нежилої будівлі на земельній ділянці, яка є комунальною власністю.

Так, при розгляді справи, суд враховує, що за статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити:

- із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа

- заявлених вимог

- характеру спірних правовідносин

- змісту та юридичної природи обставин у справі.

За положеннями статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

За загальним правилом, визначеним статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках.

Так, вирішення господарським судом спорів за участю юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування прямо передбачено статтею 4 ГПК України.

В порядку п.3 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди, зокрема, розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності(крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Зазначене узгоджується із п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з наступними змінами, за якою господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За ч. 12 ст. 30 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3.10.2017 року № 2147-VIII законодавцем впроваджений підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК у справах щодо виконання акцесорних зобов`язань суб`єктний критерій застосуванню не підлягає, а вибір судочинства у такому випадку залежить виключно від суб`єктного складу сторін основного зобов`язання.

За характером спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а наявність позовної вимоги до фізичної особи, яка є похідною від вимог Одеської міської Ради до МПП фірми «СПС», та має розглядатись за правилами господарського судочинства, не змінює правову природу юридичного спору.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №125/703/16 ц.

Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства суд своєю ухвалою в порядку ч.1 п.1 ст.255 ЦПК України закриває провадження у справі.

Сплачений позивачем судовий збір за платіжними дорученнями №281, 282,283,284,285,287,607,278 підлягає поверненню позивачу в порядку п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі № 521/6349/20 - закрити.

Управлінню державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області (м.Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) повернути Одеській міській Раді (код ЄДРПОУ: 26597691) судовий збір, сплачений згідно

платіжного доручення № 281 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 282 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 283 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 284 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 285 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 287 від 09.04.2020 року у розмірі 2102 грн.

платіжного доручення № 278 від 09.04.2020 року у розмірі 181 грн.

платіжного доручення № 607 від 05.09.2019 року у розмірі 1921 грн.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 352, 354 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст ухвали виготовлений 24.05.2021 року24.05.21