Ухвала суду № 97504874, 27.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/14642/21

Провадження № 2/947/3076/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.05.2021

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким принцип узгоджується з обов`язком позивача, встановленим ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.

Відповідно до Аналізу практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України Верховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст. 2, ст. 16 ЦК спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях).

У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належної третьої особи у даній справі.

Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Отже, у разі пред`явлення позову про визнання права власності позивачем у позовній заяві повинна бути вказана ціна позову та у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо) останньому необхідно буде сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.