Ухвала суду № 9750333, 28.04.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22- 3144/09

Головуючий в 1 -й інстанції - Троян Н.М.

Доповідач - Олійник А.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Олійник А.С,

суддів - Наумчука М.І., Поліщук С.В.,

при секретарі - Пересунько Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Національна будівельна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік» про визнання правочинів недійсними,

встановила:

У січні 2009 року позивач звернувся із вказаним позовом до відповідачів, просив визнати недійсним Договір про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації від 08 липня 2008 року, укладений між сторонами, Договір комісії від 08 липня 2008 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деннік» ( далі - ТОВ «Деннік»), зобов»язати відповідачів повернути йому кошти в розмірі 1 637 800 грн., а також накласти арешт на облігації, що знаходяться в АБ Таврика, згідно із випискою про стан рахунку у цінних паперах, в тому числі на суми достатні для погашення вимог позивача у розмірі 1 637 800 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідачів (а.с. 2-6).

04 лютого 2009 року на адресу суду позивач також подав заяви про забезпечення позову, просив накласти арешт на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» (далі - ЗАТ «Національна будівельна компанія») в розмірі 1558243 грн. 87 коп. (а.с. 22 - 24).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2009 року частково задоволено клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову. Заборонено списання коштів у межах розміру 1 558 243 грн. 87 коп. з розрахункового рахунку ЗАТ «Національна будівельна компанія», юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім»ї Сосніних 9, р/р260043114360 в АБ «Національні інвестиції», м. Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ -33057292, Інд.под. №330572926542, свідоцтво ПДВ №100052251. Заборонено списання коштів у межах розміру 1168 грн. 68 коп. з розрахункового рахунку ТОВ «Деннік», юридична адреса: 03057, м. Київ, пр. Повітрофлотський 72, р/р 265063114471 в АБ «Національні інвестиції», м. Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ - 30786053 (а.с. 25).

ЗАТ «Національна будівельна компанія» та ТОВ «Деннік» подали апеляційні скарги на вказану ухвалу, в яких просять ухвалу суду про заборону списання коштів скасувати.

ЗАТ «Національна будівельна компанія» в апеляційній скарзі зазначає, що кошти в розмірі 1 558 543 грн. 87 коп. позивачем на рахунок товариства сплачено не було, а сплачувались відповідно до договору, стороною якого товариство не було.

ТОВ «Деннік» в апеляційній скарзі зазначає, що кошти в розмірі 1168 грн. 68 коп., які заборонено до списання з рахунку товариства, є комісійною винагородою позивача за послуги банку з перерахування коштів, а тому оскаржувана ухвала в цій частині є безпідставною.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представники апелянтів доводи апеляційної скарги підтримали, просять оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, прохання про забезпечення позову було викладено позивачем у позовній заяві та у поданих 04 лютого 2009 року заявах про накладення арешту на розрахунковий рахунок ЗАТ «Національна будівельна компанія».

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1)причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте суддя не звернув увагу, що ні клопотання в позовній заяві, ні подані 04 лютого 2009 року заяви про забезпечення позову не відповідають вимогам ч. 2 ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Однак, 04 лютого 2009 року суддя одноособово постановив ухвалу про забезпечення позову (а.с. 25). Ухвала про забезпечення позову в частині заборони списання коштів у розмірі 1 637 800 грн. немотивована.

Ухвалу про відкриття провадження постановлено суддею 09 лютого 2009 року (а.с. 30).

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 1 постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, не відкривши провадження у справі, суддя постановив ухвалу про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суддя при постановлены оскаржуваної ухвали не врахував вимоги ст. ст. 151, 153 ЦПК України, чим порушив порядок розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 151,153, 307,312, 315,317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Національна будівельні компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік» задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2009 року скасувати передати питання на новий розгляд суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.