Рішення № 97502505, 28.05.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3508/20

2/310/233/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Черткової Н.І.

за участю секретаря судового засідання -Димової Л.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача- ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, Департамент служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, Департамент служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Позов мотивує тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2000 , в якому мають двох дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказав, що після припинення з відповідачем шлюбних відносин у серпні 2019 року, ОСОБА_2 виїхала до м. Харкова та створила нову сім'ю. ОСОБА_4. є повнолітнім та навчається на стаціонарі в Харківському національному університеті будівництва та архітектури та знаходиться на утриманні позивача. Молодший син ОСОБА_5. постійно проживає разом з позивачем у м. Бердянську та знаходиться на повному його утриманні. Позивач зазначив, що у жовтні 2019 року відповідач забрала сина ОСОБА_5 з собою до м. Харкова, в грудні 2019 року , позивач за згоди останньої забрав дитину з м. Харкова додому, оскільки ОСОБА_5 був у незадовільному стані, не відвідував школу, мав бажання повернутися з ним додому.

Позивач вказав, що намагається найбільше приділяти сину увагу, коли ОСОБА_5 відвідував садок, він приймав активну участь у життєдіяльності ЗДО, був головою ради закладу. Багато уваги приділяє навчанню, розвитку та охороні здоров'я сина і наразі у нього з сином тісний психологічний контакт, прив'язаність один до одного.

Поруч із ними в м. Бердянську проживають батьки позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, які беруть активну участь у вихованні онука та до яких ОСОБА_5 дуже прихильний.

ОСОБА_1 вказав, що не має наміру перешкоджати ОСОБА_2. спілкуванню та проведенню спільного часу разом з сином ОСОБА_5, однак відокремлення сина ОСОБА_5 від нього та баби з дідусем буде суперечить інтересам малолітнього.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.05.2020 було роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради

про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2. про направлення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

В судовому засіданні позивач та його представникпідтримали вимоги, викладені в позовній заяві у повному обсязі та надали судові пояснення, аналогічні, викладеним в ній.

Так, позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що проживав з відповідачем в зареєстрованому шлюбі до 12.08.2020 - розірвання шлюбу судом, однак фактичні шлюбні відносини припинилися між ними у серпні 2019 року, від шлюбу мають двох дітей, одну вже повнолітню дитину та малолітню, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який після розлучення батьків виїхав з матір'ю до м. Харків у жовтні 2019 року, за згодою матері переїхав проживати до батька - в грудні 2019 року, де проживав до 06.03.2020 року до моменту, коли мати взяла дитину поспілкуватися та без згоди батька потайки забрала до м. Харкова. 10.07.2020 року на літніх канікулах за згодою матері переїхав проживати до батька, де проживав до свого викрадення 30.10.2020 року. З того часу ОСОБА_5 проживає разом із матір'ю. Спочатку дитина спілкувалася з батьком в телефонному режимі, він бачив його по відеозв'язку, але розмови завжди були в присутності матері, дитина була дуже зажата, в останній час спілкування стало дуже рідким і 29.04.2021року позивач поїхав до м. Харків, оскільки невідомо де на теперешній час мешкає відповідач, ОСОБА_1 пійшов до школи,де навчається дитина, після того, як він надав документи , які посвідчують його особу і родинні зв'язки з його сином- ОСОБА_5. його не пустили до школи і не дали можливість побачитися з дитиною, оскільки сказали, що у його колишньої дружини є рішення суду про визначення місця проживання дитини з матір'ю, після того, як позивач викликав поліцію і надав пояснення з приводу того, що сталося, директор школи на його прохання дати йому можливість поспілкуватися з сином, вивела його разом з його матір'ю - ОСОБА_2. через інший вхід, внаслідок чого, своєї дитини в цей приїзд до Харківа ОСОБА_1 так і не побачив. Відповідач в судове засідання не з'явився, надав судові письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом про надання письмового обрунтованого відзиву на позовні вимоги. Окрім, цього суд в ухвалі від 07.12.2020 року, якою було відмовлено відповідачу в передачі справи за підсудністю за місцем мешкання відповідача до Дзержинського районного суду м. Харкова судом було зазначено, що відповідач може скористатися своїм процесуальним правом на участь в розгляді справи в режимі відеоконференції в райнному суді м. Харкова, або поза межами суду, про що необхідно надіслати на адресу суду відповідне клопотання, жодного клопотання від відповідача протягом тривалого розгляду справи до суду не надходило. Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області в судове засідання не з'явився, надав судові письмову заяву про розгляду справи у його відсутність і надав судові відповідні письмові документі, складені органом в межах його повноважень.

Представник третьої особи - Департаменту служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, надав судові письмову заяву про розгляд справи у його відсутність і надав судові відповідні письмові докази, складені органом в межах його повноважень.

Суд, заслухав позивача, його представника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як мати, так і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, зокрема право на її виховання, незалежно від того проживають вони з дитиною чи ні (ч. 1 ст. 141 СК України). Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст. 157 СК України).

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов"язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов"язані брати участь в її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2000 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.08.2020 шлюб, зареєстрований 08.07.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому, актовий запис № 261, між сторонами був розірваний.

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2, наявними в матеріалах справи.

ОСОБА_4. є повнолітнім та навчається на стаціонарі в Харківському національному університеті будівництва та архітектури та знаходиться на утриманні позивача.

Судом встановлено, що в серпні 2019 року ОСОБА_2 виїхала до м. Харкова та у жовтні 2019 забрала сина ОСОБА_5 з собою, в грудні 2019 року, позивач за згоди останньої, забрав дитину з м. Харкова до м. Бердянську , де малолітня дитина проживала до 06.03.2020 року, поки мати без згоди батька взяла дитину поспілкуватися, потайки забрала його до м. Харків.

10.07.2020 на літніх канікулах за згодою матері малолітній ОСОБА_5 переїхав проживати до батька в м. Бердянськ, де проживав до викрадення матір'ю - 30.10.2020 року і з цього періоду проживає разом з нею в м. Харків.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за загодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Допитаній в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказав, що вони з ОСОБА_1 знайомі з 2013 року, кожні вихідні організовували активний відпочинок, збирались сім'ями. В ОСОБА_1 образцова смі'я, ОСОБА_5 ріс на його очах. Оскільки ОСОБА_1 постійно працював, не міг постійно бути з ОСОБА_5, однак при першій можливості постійно був з дитиною. Коли ОСОБА_1 забрав дитину з м. Харкова, дитина приїхала, як «вобла». Дитина говорила, що був у матері в бані, яку вона винаймає. Після Харкова, ОСОБА_1 відмив дитину, обув. ОСОБА_2 йому шкода, вона ніколи не працювала, сирота. Він був свідком розладу їх сім'ї.

Свідок ОСОБА_8. суду показав, що ОСОБА_5 є його онуком. У його сина з онуком чудові відносини, ОСОБА_1 люблячий батько, займається вихованням дитини. Коли малий ОСОБА_5 поїхав до м. Харкова у жовтні 2019 року, він зідзвонювався з онуком по телефону, по вайберу. З ОСОБА_2 вони спілкувалися, коли вона була у м. Харкові. Коли ОСОБА_5 повернувся до Бердянська - був сумний, на питання відповідав, що все нормально, однак очі були сумні. Сказав, що в школі в м.Харкові його ображають, ОСОБА_5 більше прив'язаний до батька, він займається дитиною. Коли ОСОБА_2 сказала, що забрала його на пару днів, потім подзвонила та сказала, що увезла його до Харкова. У ОСОБА_2 в Харкові не був, останні раз дзвонив у жовтні, після того не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що з вересня 2019 року проживає разом з ОСОБА_5, на той момент ОСОБА_5 проживав разом з матір'ю на дачі. Кожен день ОСОБА_1 їхав до нього - грали, робили уроки. На вихідні також їхав. В жовтні ОСОБА_5 приїхав до них жити на тиждень, познайомились, жили чотирьом і з її сином. Жили дружньо. ОСОБА_1 постійно займався сином. В кінці жовтня ОСОБА_1 відвіз сина до Харкова до ОСОБА_2, яка була не проти того, що ОСОБА_5 живе з ними. У грудні 2019 - січні 2020 року вони з ОСОБА_1 вирішили їхати на Західну Україну, ОСОБА_1 хотів взяти ОСОБА_5 з собою на зимові канікули, ОСОБА_2 були не проти. Коли приїхали за ОСОБА_5, він сів в машину, від дитини був запах цигарок та стійкий запах пота в дитини. Дитина була брудна, на волоссі був леп. Речі пахли також цигарками. Вони з ОСОБА_1 купили ОСОБА_5 новий гардероб. З'їздили до бабусі з дідусем. ОСОБА_5 часто прохав залишитися з батьком. Казав, що хоче бути з ним. Ходити в школу в м. Бердянську , оскільки в м. Харкові його ображають . ОСОБА_1 поговорив з ОСОБА_2, вона погодилася, до школи його взяли. Перед 8 березня в школі було свято, ОСОБА_2 приїхала, зібрала речі, привезла на квартиру на АДРЕСА_8, у неділю коли треба було забирати дитину, вона сказала, що вони вже в Харкові. Коли ОСОБА_1 спілкувався з сином по телефону, ОСОБА_5 був сумний, в розмову влазив співмешканець ОСОБА_2, кричав нецензурними словами. Коли в подальшому вони з ОСОБА_1 поїхали до Харкова додитини, прохав ОСОБА_1 його забрали, на що співмешканець ОСОБА_2 сказав, що вони його вкрали, щоб їм дали гроші, тоді повернуть дитину.

Допитаній в судовому засіданні свідок ОСОБА_10. повідомила, що позивач її брат, з ним гарні відносини, з невісткою наразі не спілкується, квартира в м. Харкові належить їй, з вересня 2018 року в ній не проживає, там проживає ОСОБА_4, старший племінник. З ОСОБА_2 були у гарних відносинах, вона в Харкові планувала бізнес з банею. Коли приїхала до бані, побачила, що обстановка для дитини була неприємна. Придбала йому нові речі, оскільки ті були брудні. ОСОБА_5 був недоглянутий, голодний. У школі в Харкові ОСОБА_5 не подобалось, його там ображали. Також свідок показала, що є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вона надала згоду на проживання там старшого сина сторін по справі, оскільки він навчається в навчальному закладі в м. Харків, згоди на проживання ОСОБА_2 там з малолітнім ОСОБА_5 вона не надавала, тому остання там ніколи не жила, приходить до квартири кожну неділю, не бачила там речей ОСОБА_2 та дитячих речей, яка чином, департамент служби у справах дітей м. Харкова обстежив її квартиру, яке місце проживання останніх їй невідомо, вважає, що ОСОБА_2 ввела в оману орган опіки, оскільки має ключі від квартири, які взяла у свого старшого сина, чому не показує житло, в якому вона дійсно мешкає з дитиною їй невідомо, вона звернулась з цього приводу з листом до Департаменту служби у справах дітей, до теперешнього часу відповідь нею не отримана.

Також в обгрунтування своїх позовних вимог позивачем надані наступні письмові докази. Згідно довідки від 25.02.2020 № 21 наданої КДНЗ № 33 «Світлячок» ОСОБА_5 відвідував групу «Сонечко» з 11.01.2016 по 09.08.2019. Рішенням Ради закладу (протокол від 21.04.2017 № 4) ОСОБА_1 було обрано головою Ради закладу дошкільної освіти № 33 «Світлячок», громадську посаду займав до 31.08.2019. Приймав активну участь у життєдіяльності ЗДО. Зі слів педагогів групи «Сонечко» дитину приводив та забирав із ЗДО переважно батько, ОСОБА_1 У характеристиці на дитину- ОСОБА_1 ОСОБА_5, учня 1-А класу Бердянської гімназії № З «Сузір'я» ОСОБА_5 був зарахований до Бердянської гімназії № 3 з 02.09.2019. За ініціативою матері, ОСОБА_2. учень перейшов до іншої школи в м. Харків, у зв'язку зі зміною місця проживання матері. За ініціативою батька дитини, ОСОБА_1 з 10.12.2019 дитина знову була зарахована до Бердянської гімназії № 3, де наразі і навчається. Зарекомендував себе, як старанний, дисциплінований учень. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. Батько приводить та забирає дитину з гімназії, дитині приділяється належна увага.Згідно довідки від 12.08.2020 №155 наданої Бердянською гімназією № З «Сузір'я» ОСОБА_5 навчається в 2-А класі. Відповідно до довідки від 26.02.2020 № 2, наданої ПАТ «Бердянська міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_5 проходить лікування в ортодонтичному кабінеті поліклініки, на прийом дитину приводив та оплачував лікування батько дитини, ОСОБА_1

Згідно довідки ОСББ «ГАЙДАРА-10» від 24.02.2020 ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2. Згідно характеристики наданої ДП «Бердянський морський торговельний порт» на ОСОБА_1, останній працює на підприємстві з 1998 року. З 2012 року та по теперішній час працює на посаді начальника відділу механізації управління порту, жодного разу не порушив трудову дисципліну, його робота та робота відділу під його керівництвом організовано професійно та на високому рівні, завжди сумлінно виконує обов'язки та підтверджує свої професійні навички. Як людина та колега має позитивні відгуки на свою адресу, відповідальний, не конфліктний, чуйний та спокійний. Дуже організований та працьовитий.

Згідно довідки про доходи від 18.02.2020 № 131 наданої ДП «Бердянський морський торговельний порт» з січня 2019 року по грудень 2019 року загальна сума доходу ОСОБА_1 становить 134 562,25 грн.

Відповідно до довідки Бердянської портової поліклініки від 02.03.2020 ОСОБА_1 щорічно проходить профілактичний огляд, на «Д» обліку не перебуває.

Встановлено, що 16.07.2020 службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_5 проживає разом з батьком - ОСОБА_1., співмешканкою батька, ОСОБА_9 та її сином, ОСОБА_11. Житло розміщене на 4 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 3 кімнат, кухні-студії, санвузлу, балкону. Опалення автономне. Всі комунікації підведені та функціонують. В квартирі зроблений сучасний ремонт. Квартира мебльована, в наявності необхідна побутова техніка, затишно чисто. У дітей є окрема кімната, окремі спальні місця, два письмових столи, шафа для одягу, комод, дитячий одяг, речі для розвитку.Згідно акту обстеження умов проживання від 16.07.20020 , службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання дитини, під час літнього періоду, за адресою: АДРЕСА_3 де ОСОБА_5 проживає разом з батьком, ОСОБА_1., співмешканкою батька, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3., та її сином, ОСОБА_11., 18.07.2013р.н. Житло розміщене на 2 поверсі 2 поверхового будинку, складається з 5 кімнат, кухні, санвузлу, коридору.

Є власне подвір'я з господарськими спорудами. Опалення автономне. Всі комунікації підведені та функціонують. У будинку зроблений сучасний ремонт, мебльований, в наявності необхідна побутова техніка, затишно чисто. У дітей є окрема кімната, спальне місце, шафа, комод, дитячий одяг, речі для розвитку.

З'ясовано, що 19.08.2020 була проведена бесіда з дитиною, ОСОБА_5, в результаті якої дитина розповіла, що проживає зараз на дачі разом з батьком, мамою (так ОСОБА_5 називає співмешканку батька) та братом ОСОБА_18 (син співмешканки). Проживає з батьком з початку літа. До цього проживав декілька місяців в м. Харків з мамою. ОСОБА_5 подобалося проживати разом з мамою, ОСОБА_2, вона його не ображала, вони відвідували парк, гралися на батутах. Мама добре піклувалася про нього, готувала йому та ніколи не піднімала на нього руку. Інколи до мами приходили подруги. Навесні батько забрав його до м. Бердянськ. Навчається в гімназії «Сузір'я» та перейшов до другого класу. Готується до школи, вивчив таблицю множення. В школі у нього багато друзів. Зі слів ОСОБА_5, він хотів би проживати з батьком в м. Бердянськ. Вони відвідують зоопарк, дельфінарій та атракціони.Судом встановлено, що в службі у справах дітей було проведено бесіду з громадянином ОСОБА_1., який в бесіді повідомив, що не проживає з ОСОБА_2 з серпня 2019 року. Вона разом з сином, ОСОБА_5 поїхала проживати в м. Харків. Там син пішов до першого класу. ОСОБА_1 дізнався , що почалися проблеми. ОСОБА_2 з'їхала з квартири в якій вони проживали з сином та забрала документи зі школи. В результаті ОСОБА_5 більше тижня не відвідував школу. 06.12.2019 ОСОБА_1 поїхав до м. Харків та під привидом поїздки сина на канікули, забрав сина у ОСОБА_2. Одразу ж влаштував сина до Бердянської гімназії № 3 «Сузір'я». Зі слів ОСОБА_1, йому довелося забрати сина, оскільки, зі слів знайомих ОСОБА_2 часто не водила сина до школи, вживала алкоголь, не доглядала дитину належним чином, не займалася його освітою та розвитком. На передодні 8 березня ОСОБА_2 приїхала до м. Бердянськ з метою побачитися з дитиною. ОСОБА_1 не чинив їй перешкод і віддав дитину на вихідні (на три дні). 09.03.2020 він зателефонував ОСОБА_2, щоб забрати дитину, але вона повідомила, що вони з сином знаходяться в м. Харків. Про цей випадок батько сповістив гімназію та звернувся до служби у справах дітей. ОСОБА_5 продовжив навчатися дистанційно. Зі слів ОСОБА_1, ОСОБА_2 займається бізнесом (орендують сауну), там вона проводить багато часу. З ким в цей час знаходиться дитина батьку не відомо. Часто ОСОБА_5 був зі старшим братом, ОСОБА_4. ОСОБА_4 19 років, він навчається та проживає в м. Харків у власній квартирі. ОСОБА_1 пересилав гроші для сина та продукти харчування. Також, він намагався забрати дитину на оздоровлення, але ОСОБА_2 поставила йому умову, що від дасть сина, якщо ОСОБА_1 віддасть їй дачу в м. Бердянськ. 10.07.2019 ОСОБА_1 забрав сина з м. Харків до м. Бердянська. Станом на даний час, ОСОБА_5 проживає з батьком. Зі слів ОСОБА_1, ОСОБА_5 дзвонить матері, про що він часто нагадує дитині. ОСОБА_2 дзвонить дитині раз в два-три дні. Матір матеріально дитину не утримує, не допомагає, не передає подарунки.Згідно оцінки потреб сім'ї наданої Бердянським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 21.08.2020 № 1062 за результатами оцінювання було з'ясовано, що ОСОБА_1 здатний задовольняти потреби дитини у житлі, одязі та харчування, розуміє вікові особливості розвитку хлопчика. Батьки дитини розлучені.

Відповідачем - ОСОБА_2 ніякі докази в спростування позову безпосередньо до суду не надсилалися, вони були надані нею для підготовки висновків органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради та Департаменту служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради та актів обстеження житлово-побутових умов проживання дитини. 18.08.2020 службою у справах дітей Шевченківського району Департаменту служб і у справах дітей Харківської міської ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2. за адресою: АДРЕСА_4. Житло розміщене па 1 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Зі слів ОСОБА_2., житлом вона користується за усною домовленістю. Власниця квартири наразі проживає за кордоном. Умови проживання задовільні. Житло обладнано необхідною побутовою технікою і меблями. В квартирі чисто. 19.08.2020 службою у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради проведено бесіду з громадянкою ОСОБА_2, яка в бесіді повідомила, що була одружена з ОСОБА_1. з 08.07.2000 по 12.08.2020. Від шлюбу мають двох дітей. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Оскільки, ОСОБА_2 не змогла миритися з тиранією з боку чоловіка та з тим, що її з ОСОБА_5 попросили з дачі, їм нічого не лишилося, як виїхати до м. Харків. Переїхали до м. Харкова тому, що в цьому місті навчається старший син, ОСОБА_4. З моменту переїзду, другу четверть ОСОБА_5 навчався в школі №. 25 м. Харкова. 10.12.2019 приїхав батько і забрав дитину в м. Бердянськ. 06.03.2020 ОСОБА_2 забрала ОСОБА_5 з м. Бердянська до м. Харків. Дитина була зарахована до школи № 131, навчалася дистанційно, виконував всі завдання успішно, легко освоював новий матеріал. По можливості займався спортом. В дитячій поліклініці укладено договір з педіатром. Відвідував стоматолога та ортопеда. Зі слів ОСОБА_2, вона категорично заперечує проти проживання ОСОБА_5 з батьком. Зі свого боку, ОСОБА_2 не перешкоджає спілкуватися сину з батьком, пропонує, щоб ОСОБА_5 жив з нею в м. Харків, оскільки, тут більше можливостей для розвитку дитини. Канікули дитина може проводити з батьком, оздоровлюватися на морі. Зі слів ОСОБА_2, вона забезпечила сина всім необхідним. У дитини є своя кімната, ліжко, робоче місце. Школа знаходиться поруч з будинком. Жінка планує звернутися із зустрічним позовом до суду про визначення місця проживання сина з нею.Згідно листа служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 19.08.2020 № 10-22/1368/20 компрометуючої інформації стосовно родини ОСОБА_2. до служби не надходило. Згідно довідки про доходи від 21.08.2020 № 13 ОСОБА_2 працює в ФОП ОСОБА_12. займає посаду продавець продовольчих товарів та загальна сума її доходу за період з 02.07.2020 по 11.08.2020 становить 5145, 86 грн. Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 22.11.2019 ОСОБА_2. передано у строкове платне користування нежитлове приміщення (оздоровчий центр), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Відповідно до виписки наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_2. за період 01.01.2020-17.08.2020 щомісяця на її рахунок надходить 4500 гри. Зі слів, ОСОБА_2., вказана сума надходить від орендаря житлового приміщення, яке вона здає в оренду. Згідно інформації КНП Харківської обласної ради «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер № 7» від 02.09.2020 № 43 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, обслуговується в КНП «МДП № 4» ХМР, декларація з лікарем педіатром ОСОБА_13. Згідно довідки Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 3 131 Харківської міської ради Харківської області від 18.08.2020 № 88/02-11 ОСОБА_5. дійсно навчається в 2 б класі Харківської загальноосвітньої школи №131. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради від 11.09.2020 року за № 01-2114/47-1 орган опіки та піклування Бердянської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. з матір'ю ОСОБА_2 Згідно з висновком Департаменту служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 23.02.2021 № 154, департамент вважає за доцільне визначити місце проживання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. з матір'ю ОСОБА_2 Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства"). Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна, або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Норми міжнародного права та національного законодавства не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку".

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), відступаючи від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей".

Вирішуючи спір про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд має керуватися найкращими інтересами дитини. Матір дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким із батьків дитина буде проживати.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2016 року у справі "N.TS. та інші проти Грузії" зазначено, що обов`язок національних органів влади вживати заходів для полегшення возз`єднання, проте не є абсолютним. Возз`єднання одного з батьків з дитиною, яка деякий час прожила з іншими особами, може бути неможливо реалізувати негайно і може знадобитися проведення підготовчих заходів для цього. Характер та обсяг такої підготовки залежатимуть від обставин кожного випадку, але розуміння та співпраця всіх зацікавлених сторін завжди буде важливим компонентом. Хоча національні органи влади повинні зробити все можливе для сприяння такому співробітництву, будь-яке зобов`язання щодо застосування примусу в цій сфері має бути обмеженим, оскільки інтереси, а також права і свободи всіх зацікавлених осіб повинні бути враховані, а особливо найкращі інтереси дитини та її права. Якщо контакти з батьками можуть загрожувати цим інтересам або втручатися в ці права, національні органи влади повинні дотримуватись справедливого балансу між ними (див.посилання Hokkanen, § 58). Найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговими і, залежно від їхньої природи та серйозності, можуть перевищувати права їхніх батьків (див.серед інших, Ольссон (№ 2), 90, Ignaccolo-Zenide, 94, Plaza v. Poland, № 18830/07, 71, 25 січня 2011 року, І Manic, 102 ).

Суд, врахувавши всі докази надані сторонами, проаналізувавши їх з точки зору належності, законності, зробивши системний аналіз вищезазначеного законодавства , останніх правових висновків ВС, врахувавши всі обставини справи, дійшов висновку, що якнайкращому забезпеченню інтересів дитини буде відповідати саме проживання дитини з батьком.

Цей висновок суд мотивує наступним.

ОСОБА_1 завжди приймав активну участь у житті сина. Саме батько займався вихованням та розвитком сина.

Так, письмовим доказом ( довідка від 25.02.2020р. №21) підтверджено,

що активну участь у житті дитини під час відвідування дошкільного закладу приймав саме батько, який переважно приводив та забирав дитину із ЗДО, був обраний головою ради закладу дошкільної освіти, приймав активну участь у життєдіяльності ЗДО.

З характеристики ОСОБА_5, наданою Бердянською гімназією №3, де навчався ОСОБА_5, дитині батьком приділяється належна увага, батько приводить та забирає дитину. Дитина має добрий загальний розвиток.

Батько приділяє дуже велике значення здоров'ю дитини. Так, 26.02.2020 за показаннями проведено лікування у лікаря ортодонта .

Одразу, як ОСОБА_1 14.09.2020 року отримав перед судовим засіданням по справі, що розглядається, від представника органу опіки виконавчого комітету Бердянської міської ради копію висновку про визначення місця проживання дитини від 11.09.2020р. №01-2114/47-1, з якого дізнався, що дитина знаходиться на диспансерному обліку та отримувала лікування у фтизіатра, він звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально- діагностичний центр» Запорізької обласної ради Бердянське протитуберкульозне відділення, у зв'язку з необхідністю для визначення бердянськими лікарями історії лікування дитини звернувся до Харківської медичної установи для отримання інформації про проведення лікування.

Випискою Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально- діагностичний центр» Запорізької обласної ради Бердянське протитуберкульозне відділення з амбулаторної картки ОСОБА_5 слідує, що станом на 08.10. 2020 батько вже здійснив всі заходи для обстеження сина, флюорографія, аналізи, крові, кала, сечі. Дитина отримала обстеження лікаря. Дитині встановлено діагноз «Віраж» туберкулінових проб. Дитині призначено і вже на той час ОСОБА_5 почав отримувати відповідне лікування.

Дитина постійно проживала з батьком у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 до від'їзду 30.10.2020 до м. Харків.

Для дитини за місцем проживання батьком створено усі необхідні для виховання та розвитку умови. Також, усі необхідні для дитини умови створено батьком в належному йому будинку за адресою : СОТ «Гідравлік» №492. Зазначені факти підтверджуються актами обстеження умов проживання службою у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради від 16.07.2020.

Власниця квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_14. не заперечує проти проживання та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за цією адресою, про що свідчить її особиста заява, підпис заявника посвідчена нотаріально.

За висновком кваліфікованого спеціаліста - психолога ОСОБА_15. від 17.10.2020 батько є значимою особою в житті ОСОБА_5. Під час діагностики емоційного стану дитини за методом Люшера, встановлено, що маму Таню дитина асоціює з кольором самостійності, черствості, незворушності. До батька є сильна прив'язаність. При вивченні емоційного самопочуття дитини вродині за методикою «Пошта» встановлено, що більшість позитивних листів дитина віддає батьку. До матері хоче поїхати у гості.

Психологом зі слів дитини встановлено, що батько не налаштовує дитину проти рідної матері, підкреслює роль матері в його житті, не заважає спілкуванню.

Сім'ю ОСОБА_1, де проживав ОСОБА_5 під час обстеження, дитина сприймала, як щасливу та веселу.

Дитина має більш тісний емоційний зв'язок із батьком.

Проживання ОСОБА_1 ОСОБА_16 м. Бердянську з батьком позитивно відобразиться на його психологічному та фізичному стані.

Про тісний емоційний зв'язок ОСОБА_1 ОСОБА_5 з батьком свідчать, також відомості, зазначені у висновку органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про визначення місця проживання дитини від 11.09.2020року № 01-2114/47-1.

Так, 19.08.2020 була проведена бесіда з дитиною ОСОБА_5, в ході якої хлопчик розповів, що йому подобалося проживати разом з мамою, ОСОБА_2 в Харкові. Однак, дитина зазначила, що він хотів би проживати з батьком в м. Бердянську.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7. повідомив, що саме батько виховував сина ОСОБА_5 та розвивав його, коли сім'я проживала разом.

Свідок ОСОБА_16. - дід хлопчика, повідомив, що ОСОБА_5 дуже прив'язаний до батька, він від батька не відходив.

Свідок ОСОБА_10. - тітка хлопчика, повідомила, що коли ОСОБА_1 з ОСОБА_2 жили разом саме ОСОБА_1 займався навчанням дитини, вихованням.

Позивач має постійний самостійний дохід, достатній для задоволення потреб дитини, що підтверджується довідкою про доходи № 131 від 18.02.2020 року.

ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_9 здорові, позитивно характеризуються на роботі, що підтверджується довідками Бердянської портової поліклініки та характеристиками з місця роботи.

Позивач не чинив жодних перешкод для спілкування матері із сином.

Факт відсутності налаштування батьком сина проти матері підтверджується психологічним висновком на ОСОБА_5, учня 2-А класу Бердянської гімназії №3 «Сузір'я» Бердянської міської ради Запорізької області, наданим практичним психологом Бердянської гімназії №3 «Сузір'я « Т. Нестеренко від 22.09.2020року, відповідно до якого, зі слів ОСОБА_5 , з матір'ю він спілкується в телефонному режимі регулярно. Під час приїзду до Бердянська ОСОБА_2 зустрічається з сином , спільно проводять час.

Мати дитини - відповідач, навпаки дестабілізує процес емоційного та психологічного розвитку дитини.

Так, мати дитини двічі потай забирала дитину від батька - 06.03.2020 року та 30.10.2020 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження : 120200080130002247, ОСОБА_2 викрала дитину з міста Бердянська до м. Харків.

За отриманням відомостей від працівників поліції, що викрадення здійснено саме матір'ю та дитина прямує з нею до м. Харків, позивач 31.10.2020 разом з ОСОБА_9 приїхав до м. Харків, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_9 З дитиною та ОСОБА_2 зустрітися не зміг, бо ОСОБА_2 від спілкування відмовилася.

Таким чином, перериває учбовий процес дитини у шкільному закладі, де дитина вже має усталені соціальні зв'язки .

Встановлено, що ОСОБА_2 безвідповідально відноситься до здоров'я дитини, що підтверджується наступним.

Мати дитини надала до органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради відомості, що дитина не отримує необхідного лікування,у зв'язку із знаходженням у батька в м. Бердянську, але батькові не повідомила про необхідність такого лікування, після отримання позивачем висновку органу опіки та піклуваня, він зізнався, що дитині встановлено такий діагноз - віраж туберкулінових реакцій і з цього часу дитина приймала в місті Бердянську призначене профілактичне лікування.

31.10.2020 року ОСОБА_1 умовив ОСОБА_2. по телефону та передав через ОСОБА_17 - її співмешканця ОСОБА_2 призначені дитині ліки для постійного приймання - Ізоніазид, які він приймав під час проживання в Бердянську з батьком, залишок з розрахунку доз до 16.11.2020 року, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_9.

05.12.2020 року ОСОБА_5 повідомив батька в телефонній розмові про те, що ніякі ліки він не приймає , мати йому ліки не дає.

08.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №4» та Комунального підприємства Харківської обласної ради Обласного криничного протитуберкульозного диспансера №7, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із заявою про те, що дитина не отримує необхідне лікування та з проханням провести з ОСОБА_2 необхідну бесіду щодо недопущення переривання в профілактичному лікуванні дитини, що підтверджується копією цієї заяви із доказами направлення.

Лише 16.12.2020 року (через місяць) ОСОБА_2 звернулася до амбулаторного відділення №4 КНГІ ХОР «ОКГГГД №7» для вирішення питання подальшого прийому профілактичного курсу лікування, призначеного дитині, що підтверджено копією листа комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7» від 22.12. 2020р. №12/1413.

Із зазначеного листа слідує, що 04.06.2020 дитині після обстеження був встановлений діагноз : віраж туберкулінових реакцій , призначений курс профілактичного лікування двома протитуберкуліновими препаратами, який був перерваний 11.07.2020 року у зв'язку з переїздом до батька.

Батько дитини дізнався про це тільки після отримання висновка органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради у вересні 2020 року, до цього мати дитини не повідомила батька про встановлення дитині такого діагнозу.

Згідно виписки КНД «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально- діагностичний центр» Бердянського протитуберкульозного відділення від 27.10.2020року профілактичне лікування поновлено одним протитуберкуліновим препаратом з жовтня 2020року та знову перервано 16.1 1.2020року у зв'язку з переїздом до матері ( але документально підтверджено, що переїзд до матері стався 30.10.2020р.).

Також, відповідно до зазначеного листа зазначено, що в результаті довготривалих перерв в профілактичному лікуванні дитині поновлено лікування вже двома протитуберкульозними препаратами.

Цілий місяць мати не зверталася до лікарської установи, доводів, що пояснюють поважність такого затримання, ОСОБА_2 суду не надала. Але внаслідок цього, дитина вимушена отримувати більш інтенсивне профілактичне лікування протитуберкульозними препаратами.

Позивачем суду надані докази, які не спростовані відповідачем, що ОСОБА_2 не приділяє належну увагу вихованню та утримання дитини.

Так, показаннями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_16., ОСОБА_10 підтверджено, що ОСОБА_5 завжди був вихованою дитиною, однак, після проживання окремо з матір'ю дитина змінився, почав нецензурно лаятися в спілкуванні з дітьми та дорослими, грубити.

Свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_5 після приїзду від матері дуже сильно лається, по дорослому нецензурно виражається.

Свідок ОСОБА_10. повідомила, що під час перебування ОСОБА_5 в Харкові, вона з дозволу матері забирала ОСОБА_5 до себе в гості, дитина змінилася, стала розгублена, боявся сказати щось, став скований, а раніше був відкритий. Свідок повідомила, що дитину забрала з бані біля 19-00 , дитина була брудна, без речей, при цьому з матір'ю була попередня завчасна домовленість, що дитина буде гостювати з ночівлею, речі прокурені, дуже голодна.

Про той факт , що дитина не належно харчується у матері свідчать покази свідків ОСОБА_7 , який повідомив , що ОСОБА_5 приїхав схудлий.

Свідок ОСОБА_9 показала, що речі, які мати дала дитині при переїзді дитини з батьком, були малі, брудні, прокурені. Дитині купили новий гардероб.

Свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_5 дуже часто дзвонить його сину з Харкова в 23год, 24год. та 01 год та розповідає, що він знаходиться з матір'ю на її роботі.

На цей час взагалі виникла така тривожна ситуація, що взагалі не відомо, які фактичні умови проживання у дитини, в якому оточенні знаходиться дитина, тому що невідомо де на теперешній час вона фактично проживає.

Так, відповідно, до висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5, складеного Департаментом служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.02.2021р. №154 ОСОБА_2 разом з малолітнім ОСОБА_5 мешкають за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно акту обстеження житлово- побутових умов від 18.01.2021р. для дитини створено належні умови для проживання та розвитку.

Однак, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 за цієї адресою ніколи не проживала, включно у період обстеження. Зазначене підтверджується письмовими доказами, актом обстеження, показаннями свідка власниці квартири ОСОБА_10 В цій однокімнатній квартирі проживає старший син позивача та відповідача - ОСОБА_4.

Відповідно, ОСОБА_2 ввела в оману працівників служби опіки. Докази наявності належних умов проживання для розвитку дитини за фактичним місцем знаходження дитини ОСОБА_2 суду не надано.

ОСОБА_2 не має достатнього самостійного доходу, необхідного для забезпечення інтересів дитини, натомість має борги за кредитами, єдине джерело доходу відповідача, що підтверджено належним письмовим доказом - є довідка, посвідчена Харківською філією Харківського ОЦЗ, що ОСОБА_2. отримує дохід, як безробітна у розмірі 1000 гривень на місяць.

Так, відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про визначення місця проживання дитини від 11.09.2020року №01-2114/47-1 до органу опіки ОСОБА_2 було представлено довідку про доходи від 21.08.2020року №13 відповідно до якої орган опіки зазначив, що ОСОБА_2 працює в ФОП ОСОБА_12., займає посаду продавець продовольчих товарів та загальна сума її доходів складає з 02.07.2020 по 11 .08.2020 становить 5145,86 грн.

Однак, станом на 07.09.2020 на час розгляду комісією органу опіки питання щодо визначення місця проживання ОСОБА_2 11,08.2020була звільнена та не працювала в ФОП «ОСОБА_12, що підтверджується листом ФОП ОСОБА_12 від 07.10.2020 №27.

Органом опіки зазначено, що згідно договору оренди нежитлового приміщення від 22.11.2019року ОСОБА_2 передано у строкове платне користування нежитлове приміщення ( оздоровчий центр) , який знаходиться за адресою : АДРЕСА_5.

Однак, документів, що належним чином підтверджували б отримання ОСОБА_2 доходу від орендованого майна суду не надано.

Департаментом служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради до суду надісланий висновок і документи, які були надані ним відповідачем для підготовки висновку.

Із висновку вбачається, що на теперешній час малолітній ОСОБА_5 навчається в загальноосвітній школи 1-3 ступенів № 131 м. Харкова, дитиною опікується матір.

У висновку також зазначено, що дитина перебуває на обліку у КНП» Міська дитяча поліклініка№ 4 ХМР від 26.08.2020, з питань стану здоров'я сина зверталася матір хлопчика, яка виконувала рекомендації лікарів.

Разом з висновком Департаменту служби у справах дітей до суду скеровано копію договору оренди приміщення від 21.12.2020року , яка посвідчена органом опіки Харківської міської ради, та взято органом опіки до уваги, як доказ отримання ОСОБА_2 доходу від оренди квартири.

Однак, зазначений доказ не є належним і не може підтверджувати наявність орендних відносин, оскільки цей договір взагалі не підписано особою, яка є орендарем квартири та не підписано самим відповідачем.

Крім того, відповідно до ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Акт приймання - передачі квартири АДРЕСА_6 відповідачем не надано.

Дохід від здавання в оренду (найм) житла є таким, що оподатковується . відповідачем не надано доказів, які свідчать про сплату податків за отримання такого доходу, що, також , свідчить про відсутність доказів такого доходу.

Департаментом служби у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради зазначено у висновку, що ОСОБА_1 отримує дохід від оренди автомобіля.

Суду надано копію "договору аренди транспортного средства без зкипажа" від 20.07.2020, яка завірена Департаментом служби у справах дітей Харківської міської ради.

Цей договір взагалі не містить відомостей про орендаря, крім його прізвища та ініціалів, які не можливо прочитати. Цей договір є нікчемним, оскільки відповідно до ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Крім того, відповідно до пункту 3.2. цього договору орендна плата за користування автомобілем складає 15000грн в місяць.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, що такий дохід нею отримується.

Крім того, з показань свідків ОСОБА_16, ОСОБА_10 слідує, що ОСОБА_2 має співмешканця - ОСОБА_17. Про наявність такої особи повідомив і сам ОСОБА_5, під час спілкування з психологом, про що зазначено у висновку спеціаліста - психолога від 17.10.2020року. Однак, департаментом служби у справах дітей Харківської міської ради під час розгляду питання щодо визначення місця проживання дитини взагалі не досліджувалося питання щодо характеристики цього співмешканця.

Відповідно до ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За обставин, коли органи опіки при розгляді питання щодо визначення місця проживання дитини, керувалися недостовірними документами, були введені в оману стосовно фактичного місця знаходження дитини, оточення дитини, доходів матері ці висновки не можна вважати обґрунтованими.

Натомість, ОСОБА_2 має заборгованості за багато численними кредитами, при цьому повідомлення про необхідність сплатити заборгованість, отримує ОСОБА_1 та його родичі, що підтверджується письмовими доказами - роздрукуванням смс - повідомлень та показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ОСОБА_5. Відповдіно ОСОБА_2 залишає як контактні - телефонні номери позивача та його рідних.

Відповідно до кредитного звіту, наданого суду Українським бюро кредитних історій від 28.04.2021 за № 1073 ОСОБА_2 станом на теперешній час має загальну поточну заборгованість у розмірі - 122,768,85 грн.

Відповідно до усталеної практики ВС рекомендації органу опіки та піклування не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, висновок органу опіки не може мати переваги над іншими доказами ( серед багатьох інших постанови ВС від 06.09.2018р. по справі №644/9094/16-ц; від 18.03.2020р. по справі №534/1578/15; від 13.04.2020р. по справі №347/2425/15).

Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, суд, в першу чергу врахував, інтереси малолітньої дитини, отримані судом докази свідчать про те, що позивач постійно піклується про дитину, турбується про його здоров`я, бере участь у духовному та фізичному розвиткові; цікавиться навчальним процесом,краще матері виконує свої батьківські обов'язки але основне, чим керувся суд, це встановлена під час судового розгляду прихильність дитини , саме до батька, що підтверджена численними доказами, в першу чергу тим, що сама дитина, в ході бесіди з психологом та з представником органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради висловив побажання проживати разом з батьком, суд був позбавлений можливості врахувати думку малолітньої безпосередньо, тому взяв до уваги письмові докази в яких дитина висловлювала свою прихильність до батька та побажання проживати разом з ним, що також узгоджується з фотознімками, наданими суду позивачем, вигляд дитини на них разом з батьком, радісні очі дитини і його щасливий вигляд тільки підтверджує прихильність дитини до батька і це також підтверджено і показаннями свідків, допитаних судом. На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), ст.ст.4 ч.1, 258-259, 263, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України (2017 р.),

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з його батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7;

відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7.

Третя особа- орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, ЄДРПОУ 02140805, вул. Земська, буд. 38 м. Бердянськ Запорізька область 71112,

Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, пров. Чернишевського, 55 м. Харків.

Повний текст рішення суду складено 08 червня 2021 року.

Суддя Н. І. Черткова