Ухвала суду № 97501516, 08.06.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7608/20

Провадження № 1-кп/219/533/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., суддів Лапченко О.М., Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., прокурора Савватеєва М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бєляєва В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медвин Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, командира 2-го гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини А2980, старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого,в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України. На теперішній час, заявлені раніше ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися. Так, в обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів за які, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років та від 7 до 15 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_1 безпосередньо після вчинення злочину самовільно залишив місце несення служби, тобто бойові позиції підрозділу військової частини та з метою переховуватися від органів досудового розслідування направився за місцем свого мешкання та був затриманий співробітниками поліції вже у смт. Чутове Полтавської області. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі обвинуваченого будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а дієвістю обраного запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування ОСОБА_1 у разі звільнення його з під варти. Крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання на території Донецької області та зареєстрований у Київській області і беручи до уваги карантинні заходи по всій країні, ці фактори можуть створити складності явки або запізнення до суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи за місцем вчинення злочину, здійснив із ввіреного йому для службового користування 5,45 мм автомата АК-74, декілька пострілів в підлогу та декілька пострілів в стелю в бік ОСОБА_2 , який в цей час перебував у вказаному приміщення і є власником вказаного будинку, що фактично вказує на безпосередній тиск на свідка та вчинення відносно нього злочину. Крім того, старший солдат ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем та обіймаючи посаду командира відділення роти вогневої підтримки військової частини А2980, користуючись своїми повноваженнями може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині. ОСОБА_1 проходить військову службу в підрозділі, яка тимчасово розташовувалась в смт. Луганське Бахмутького району Донецької області, що фактично може створити умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків з числа цивільних осіб, які є місцевими жителями вказаного смт.Луганське на близьких родичів загиблої. Старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А2980 на посаді командира 2-го гранатометного відділення роти вогневої підтримки, який володіє навиками вогнепальної стрільби. По роду своєї діяльності ОСОБА_1 неодноразово доводилось фізично знешкоджувати противників, оскільки брав протягом тривалого часу брав участь у проведенні АТО та Операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. ОСОБА_1 здобув стійкі оперативні зв`язки серед інших військовослужбовців та можливо працівників правоохоронних органів, що відповідно дасть йому можливість впливати на свідків, які на теперішній час проходять службу в Збройних силах України, у даному кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що старший солдат ОСОБА_1 розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, як військовослужбовець, який наразі проходить військову службу у військовій частині А2980, користуючись своїми повноваженнями як командира відділення, може здійснити вплив на свідків, як шляхом благання або умовляння їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони, ще не надали в суді першої інстанції. Крім цього, старший солдат ОСОБА_1 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, в яких, обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду, і як військовослужбовець, вказані дії, передбачені у ст. 409 КК України;

- вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може вчинити і інше кримінальне правопорушення, так як після вчинення вбивства ОСОБА_3 , старший солдат ОСОБА_1 самовільно покинув місце служби, тобто вчинив дезертирство та був затриманий на території Полтавської області.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно старшого солдата ОСОБА_1 пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що значно віддалена від суду, в якому розглядається справа, у зв`язку із чим неможливо ефективно забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою обвинуваченого, що дасть останньому можливість переховуватись від правосуддя. ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини А2980, яка тимчасово дислокувалася на території Донецької області, а наразі передислокувалася до Одеської та Львівської областей і в будь-який час може змінити місце дислокації, що створить передумови переховування від суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , пов`язана з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 проживає у Київській області, тим самим є мешканцем іншої області, що в свою чергу, може створити передумови для переховування обвинуваченого від суду та уникнення кримінальної відповідальності. Обвинувачений на території Донецької області не має близьких родичів та місця проживання, для виконання завдань кримінального провадження. Крім того, сторона захисту повинна надати згоду повнолітніх осіб, які проживають із обвинуваченим в одному житловому приміщенні, вказаним особам суд повинен роз`яснити порядок здійснення контролю за дотриманням умов застосування домашнього арешту.

Неможливість зміни запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 на запобіжний захід у виді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов`язана з тим, що вказаний злочин вчинено із застосування вогнепальної зброї, що спричинило загибель людини, тому підстав для визначення розміру застави не має.

Неможливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , на запобіжний захід у виді особистої поруки пов`язана з тим, що до сторони обвинувачення не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.

За таких обставин зміна запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою, не може запобігти цим ризикам, які продовжують існувати, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченого свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, доводи прокурора необґрунтовані, доказів не має., у нього є сім`я, неповнолітня дитина. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем своєї реєстрації, будинок належить його бабці, яка проживає там з його батьком, його цивільна дружина та дитина проживають у Вінницькій області.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що теоретично є тільки ризик переховування від суду, ризики є припущенням прокурора і нічим не підтверджені, крім того прокурором не доведено неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Прокурор у своєму клопотанні не розкрив ст. 199 КПК України. Вважав за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації останнього.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2021 року відносно, обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів тобто до 13 червня 2021 року включно.

Згідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Згідно з п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_1 неодружений, має малолітню дитину, є військовослужбовцем, раніше не судимий, не має постійного місця проживання на території Донецької області а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років,у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а також продовження існування ризиків: впливу на свідків, які проходять службу разом з обвинуваченим і проживають поряд з місцем дислокації роти; переховування від суду з врахуванням тяжкості покарання, а також те, що ОСОБА_1 після вчинення злочину в якому він обвинувачується залишив місце служби з метою переховування від органів досудового розслідування та направився за місцем свого мешкання та був затриманий співробітниками поліції у смт.Чутова Полтавської області. Наявність інших ризиків прокурором не доведена.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що обвинувачений не має постійного місця проживання на території Донецької області у зв`язку з проходження військової служби за контрактом в ЗСУ, повнолітні особи, які проживають з підозрюваним в одному будинку висловили на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно також неможливо застосувати. Запобіжний захід у вигляді застави також не може бути застосований, оскільки відсутні докази на підтвердження матеріальної можливості внести кошти у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок у межах розміру передбаченому КПК України.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. Проте, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою застосування насильства (п.1 ч.4 ст.183 КПК України).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 05 серпня 2021 року включно, з утриманням на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

В задоволенні клопотання обвинуваченого, його захисника про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 8-15 годині 08 червня 2021 року.

Головуючий суддя /підпис/ Н.М.Фролова

Судді /підпис/ О.М.Лапченко

/підпис/ Л.В.Шевченко

Н.М.Фролова