Ухвала суду № 97500225, 02.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24264/20

Провадження №2-з/752/541/21

У Х В А Л А

іменем України

02.06.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Станька Володимира Ігоровича про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання незаконним розірвання договору № 184 від 29 грудня 2018 року користування приміщенням ІІІ класу будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 38)

31 травня 2021 рокупредставник позивача ОСОБА_1 - адвокат Станько В.І. подав заяву про забезпечення позову. Просить заборонити БВ«Конча-Заспа» ДУС вчиняти будь-які дії щодо укладання договорів на користування будинком АДРЕСА_1 з іншими особами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що між ОСОБА_1 та БВ «Конча-Заспа» ДУС 29 грудня 2018 року укладеного договір користування приміщенням ІІІ класу будинком АДРЕСА_1 в період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року. Листом № 02/246 від 20 листопада 2020 року БВ «Конча-Заспа» ДУС достроково розірвало вказаний договір, а також повідомило про необхідність звільнити вказане приміщення. Наслідком розірвання БВ "Конча - Заспа" ДУС є виселення позивача та членів його сім"ї з будинку АДРЕСА_1 . 21 листопада 2020 року позивача було недопущено на територію БВ "Конча - Заспа" ДУС та до використовуваного ним житлового приміщення. ОСОБА_1 не відомо чи не передав відповідач це житло у користування іншим особам.

На думку заявника, БВ "Конча - Заспа" ДУС розірвало договір всупереч його вимогам і нормативному регулюванню, а також відповідач створює перешкоди в користуванні вказаним будинком, а тому невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик унеможливлення виконання рішення у цій справі, оскільки за умови недопуску позивача до вказаного приміщення, він та члени його родини не тільки будуть позбавлені можливості користуватись цим об"єктом, а й існує моєливість його передачі в користування іншим особам, що, в свою чергу, призведе до нівелювання права на ефективний судовий захист порушених прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

забороною вчиняти певні дії;

встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги,

іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання незаконним розірвання договору № 184 від 29 грудня 2018 року користування приміщенням ІІІ класу будинку АДРЕСА_1 .

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Згідно з п. 43 Рішення у справі «Шмалько проти України» «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову просить заборонити БВ«Конча-Заспа» ДУС вчиняти будь-які дії щодо укладання договорів на користування будинком АДРЕСА_1 з іншими особами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України - не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

На підстав вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, заборонивши Будинку відпочинку «Конча -Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам приміщенням ІІІ класу будинку АДРЕСА_1 набрання рішенням у справі законної сили.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Станька Володимира Ігоровича про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Будинку відпочинку «Конча - Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам приміщенням ІІІ класу будинку АДРЕСА_1 набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: