Ухвала суду № 97499161, 08.06.2021, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/213/21

Провадження №6/731/10/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Бойко К.І.,

розглянувши справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача за виконавчими листами Варвинського районного суду Чернігівської області № 2504/248/12 від 06 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судового збору і поновлення строків для їх пред`явлення до виконання, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Варвинського районного суду Чернігівської області з зазначеною заявою та просить суд:

- замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони на його правонаступника, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі №2504/248/12 за рішенням, що видав Варвинський районний суд Чернігівської області від 03 березня 2012 року про стягнення заборгованості в розмірі 29 386, 90 грн з боржника ОСОБА_1 ;

- замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони на його правонаступника, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі №2504/248/12 за рішенням, що видав Варвинський районний суд Чернігівської області від 03 березня 2012 року про стягнення заборгованості в розмірі 293, 87 грн з боржника ОСОБА_1 ;

- поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі №2504/248/12 від 03 березня 2012 року, про стягнення заборгованості у розмірі 29 386, 90 грн з боржника ОСОБА_1 ;

- поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі №2504/248/12 від 03 березня 2012 року, про стягнення судового збору в розмірі 293, 87 грн з боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог зазначеної заяви, посилається на те, що 03 березня 2012 року Варвинським районним судом Чернігівської області прийнято рішення по справі №2504/248/12, яким позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 386, 90 грн та судовий збір у розмірі 293, 87 грн. В подальшому, 06 вересня 2012 року Варвинським районним судом було видано відповідні виконавчі листи.

05 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №36-05/06/14/11/604/2007/103 від 12 вересня 2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Після чого, 30 вересня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент», також, було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_01, відповідно до умов якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Крім того, заявник вказує, що всі документи щодо відступлення права вимоги були надані заявнику, лише, 30 вересня 2020 року, в тому числі, і оригінали виконавчих листів, то заявник з об`єктивних підстав не мав можливості пред`явити його до виконання у передбачений законом строк. Станом на теперішній час, дане рішення суду не виконане, сума заборгованості не погашена, оскільки боржник ухиляється від самостійного виконання рішення суду.

Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення даного питання в позасудовому порядку, заявник був змушений звернутися до суду з вказаними вимогами.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2021 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08 червня 2021 року.

З метою з`ясування всіх обставин по справі, судом було витребувано з архіву Варвинського районного суду Чернігівської області матеріали цивільної справи №2504/248/12 (провадження №2/2504/43/12).

Представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. в судове засідання не з`явилася, у заяві просила розглядати справу за її відсутності.

Публічне акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися поштовим зв`язком, разом з тим, явку свого представника в судове засідання не забезпечили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 35-37), разом з тим, явку свого представника в судове засідання не забезпечили.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення відповідного поштового листа за адресою вказаною в заяві (а.с. 40) та телефонним зв`язком (а.с. 41). Заяв з процесуальних питань від боржника не надійшло.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2012 року прийнято рішення по справі №2504/248/12 (провадження №2/2504/43/12), яким позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено та стягнено з останньої на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №36-05/06/14/11/604/2007/103 від 12 вересня 2007 року в розмірі – 29 386 (двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 90 копійок та судовий збір у сумі 293 (двісті дев`яносто три) гривні 87 копійок (а.с. 30-31 справа №№2504/248/12).

В подальшому, дане рішення по зазначеній справі не оскаржувалось та набрало законної сили. В результаті чого, 06 вересня 2012 року Варвинським районним судом Чернігівської області було видано відповідні виконавчі листи щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №36-05/06/14/11/604/2007/103 від 12 вересня 2007 року в розмірі – 29 386, 90 грн та судовий збір у сумі 293, 87 грн, про що свідчать їх відповідні копії (а.с. 26, 27).

05 серпня 2020 між ПAT «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги (а.с. 6-8).

Згідно вказаного Договору про відступлення прав вимоги, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває належні банку права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, з якими виникають у нового кредитора у зв`язку з набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (п. 1 Договору).

Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 85 188 952, 37 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону) переможцем якого став новий кредитор (п. 4 Договору).

Це Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (п. 14 Договору).

З копії платіжного доручення №1 від 06 липня 2021 року вбачається, що платник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгрупп» сплатив на користь отримувача ПАТ КБ «Надра» кошти в сумі – 188 800 625 грн, що свідчить про виконання п. 4. Договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги (а.с. 9).

За таких підстав право вимоги, в тому числі, до позичальника ОСОБА_1 за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/14/11/604/2007/103 від 12 вересня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінсгруп», про що свідчать відомості з виписки з Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank від 05 серпня 2020 року (а.с. 10).

Після чого, 30 вересня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги (а.с. 11-12).

Згідно п.1 вказаного договору про відступлення прав вимоги, первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває у права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку з набуттям прав на умовах цього Договору, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує первинному кредитору грошові кошти у сумі 4 909 090 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором первинному кредитору у повному обсязі протягом 90 календарних днів з моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 14 цього Договору (п. 4 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (п. 14 Договору).

В подальшому, 25 березня 2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Додаткова угода до Договору №GL48N718070_ blank_1 від 30 вересня 2020 року, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди викласти пункт 4 Договору №GL48N718070_ blank_1 про відступлення прав вимоги, укладеного 30 вересня 2020 року в наступній редакції: «Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує первинному кредитору грошові кошти у сумі 4 909 090 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором первинному кредитору у повному обсязі протягом 360 календарних днів з моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 14 цього Договору». Інші умови Договору залишаються без змін. Ця Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і скріплення відтисками печаток (п. 4, 5 Додаткової угоди) (а.с. 25 зворот).

З копій платіжних доручень наданих заявником вбачається, що платник ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатив на користь отримувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» кошти на загальну суму – 4 909 090 грн, що свідчить про виконання п. 4 Договору №GL48N718070_ blank_1 від 30 вересня 2020 року з урахуванням умов Додаткової угоди до Договору №GL48N718070_ blank_1 від 30 вересня 2020 року, укладеної 25 березня 2021 року (а.с. 19-24, 43 зворот).

Таким чином, право вимоги, в тому числі, до позичальника ОСОБА_1 за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/14/11/604/2007/103 від 12 вересня 2007 року перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент», про що свідчать відомості з Реєстру договорів відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30 вересня 2020 року (а.с. 18).

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із норм пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13 зазначив, що, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є особа, що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або вже встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 2-3897/10.

Таким чином, вимога ТОВ «Брайт Інвестмент», як правонаступника кредитора ПАТ «КБ «Надра» із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, як нового стягувача, відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 «Про виконавче провадження» та відповідно повинна бути задоволена.

Щодо вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі №2504/248/12 від 03 березня 2012 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З матеріалів заяви вбачається, що відповідні виконавчі листи по справі було видано Варвинським районним судом Чернігівської області 06 вересня 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року N606-XIV із змінами, що діяв на час набрання судовим рішенням у цивільній справі №2504/248/12 законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001).

Аналізуючи наведені положення Основного Закону та рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що дія Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання ним чинності. Цей законодавчий акт не відновлює дію виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання сплив до набрання ним чинності.

Отже, положення п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом.

З урахуванням викладеного, оскільки відомостей щодо переривання строків визначних для пред`явлення виконавчих документів до виконання, матеріали справи не містять, виконавчі листи по справі №2504/248/12 повинні були бути пред`явлені стягувачем до виконання у строк до 23 березня 2013 року, а тому слід вважати що встановлені законом строки для їх пред`явлення до виконання закінчилися, оскільки пройшов понад 1 (один) рік з моменту набрання рішення законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 дав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено. А тому, відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Отже, недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положенням ч. 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, заявник зазначив, що вони є поважними, оскільки, ТОВ «Брайт Інвестмент» не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, лише 30 вересня 2020 року. Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об`єктивно не залежно від волі ТОВ «Брайт Інвестмент».

Проте, зазначене не може розцінюватися судом, як поважні обставини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки, в даному випадку, первісним кредитором ПАТ «Комерційний Банк «Надра» виконавчі листи по справі були видані вчасно, а саме: 06 вересня 2012 року, але з невідомих причин останнім вони не були пред`явлений до виконання.

ТОВ «Брайт Інвестмент» не надало жодного доказу на підтвердження того, що первинний стягувач через об`єктивні, непереборні, істотні труднощі не зміг подати у встановлений законом строк виконавчий лист для примусового виконання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст. 517 ЦК України, якою встановлено обов`язок первісного кредитора передати новому кредиторові інформацію яка є важливою для здійснення прав, що передаються, та того, що протягом тривалого періоду з моменту винесення рішення, стягувач не сприяв виконанню судового документу, дійсно не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, суд вважає, що підстав вважати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поважними відсутні.

ТОВ «Брайт Інвестмент» укладаючи договір про відступлення права вимоги, повинно було дізнатись в у первісного стягувача про стан виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 . Проігнорувавши вказану процедуру ТОВ «Брайт Інвестмент» добровільно поклало на себе ризики відмови судом в поновленні процесуальних строків.

У зв`язку з цим, наведені представником заявника причини пропуску встановленого законом строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, не можуть вважатися поважними в розумінні вимог закону, а тому в задоволенні вимоги заявника щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не можуть бути задоволені.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 247, 260-261, 354, 433, 442 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача за виконавчими листами Варвинського районного суду Чернігівської області № 2504/248/12 від 06 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судового збору і поновлення строків для їх пред`явлення до виконання, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», задовольнити частково.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, б. 15, код ЄДРПОУ 20025456) на правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (юридична адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 54, оф. 402, код ЄДРПОУ 43115064) по справі №2504/248/12 (провадження №2/2504/43/12), за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні вимог заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко