Вирок № 97498674, 07.06.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4434/18

Провадження №1-кп/654/30/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю:

секретарів: Петришак В. П., Луцюк К. Л.

прокурорів: Дворецького О. О., Коваленка І. П.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Морозова В. С.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12018230000000403) про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 ч. 2 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07 жовтня 2018 року близько 23.00 години, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Леніна біля будинку № 198 в с. Гладківка Голопристанського району Херсонської області зі сторони вулиці Миру у напрямку вулиці Учбової, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року (з наступними змінами та доповненнями), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впоравшись із керуванням здійснив з`їзд з проїжджої частини на праве узбіччя, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких ОСОБА_3 помер.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, цивільний позов визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, в своїх показаннях визнав фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що 07.10.2018 ввечері він на автомобілі ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 був на святкування дня народження його дівчини ОСОБА_4 на природі за межами села, і оскільки він був найтверезіший із всіх водіїв, хоча також вживав спиртні напої(випив один чи два бокали шампанського (200-250 грам), свідок ОСОБА_5 попросила його відвезти її додому, на що він погодився. Він сів за кермо вказаного автомобіля, свідок ОСОБА_5 сіла збоку на переднє пасажирське сидіння, а ззаду сидів свідок ОСОБА_6 . Приблизно о 23.00 годині вони їхали зі швидкістю, яка не перевищувала 60 км/год, по вул. Леніна в с. Гладківка Голопристанського району Херсонської області і в цей час з правої обочини (по напрямку його руху) на проїзну частину дороги (приблизно метрів за 10 перед автомобілем) несподівано для нього вийшов потерпілий ОСОБА_3 , який розмовляв по телефону, і він не встиг зреагувати, намагаючись уникнути зіткнення повернув на узбіччя, але все рівно збив потерпілого ОСОБА_3 . Удар прийшовся у праву передню частину автомобіля. Зупинилися вони на певній відстані від місця зіткнення, після цього він завантажив потерпілого ОСОБА_3 до салону автомобіля та разом із ОСОБА_5 повезли потерпілого до Голопристанської районної лікарні, з метою надати його якнайшвидше медичну допомогу. ОСОБА_6 залишився на місці пригоди. Він сам заніс потерпілого до приймального відділення, але потерпілий на той момент вже не подавав ознак життя. Після цього він приїхав додому, повідомив про те, що сталося своїм батькам і разом із батьком ОСОБА_4 , який був за кермом, на автомобілі останнього вони поїхали до відділку поліції в м. Гола Пристань і по дорозі їх зупинили поліцейські, яким він повідомив, що збив людину та показав місце ДТП.

Окрім визнання вини, вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині підтверджується наступними належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності та взаємозв`язку:

?показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні показала, що 07.10.2018 ввечері близько 22.35 години її син пішов з дому до друзів попрощатися, так як зранку йому потрібно було прибути на призовний пункт Збройних Сил України. Вона заснула, а зранку, близько 04.00 години її розбудили працівники поліції та повідомили про смерть сина, що його збив на автомобілі обвинувачений. Від підтримання цивільного позову відмовилася, у зв`язку із добровільною повною сплатою обвинуваченим заявленої в позові суми.

?показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні показав, що, в ніч з 07 на 08 жовтня 2018 він був на чергуванні як черговий лікар. В приймальне відділення вночі зайшов обвинувачений та повідомив, що він привіз хлопця, який потрапив у ДТП. Коли він підійшов до автомобіля ВАЗ 2106, потерпілий ОСОБА_3 лежав на задньому сидінні автомобіля та був уже мертвий. Обвинувачений не повідомив їм своїх анкетних даних та поїхав з території лікарні, повідомивши, що поїде до поліції. Зранку обвинуваченого привезли працівники поліції для проходження медичного освідування на стан сп`яніння, і за даними приладу Драгер, обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння.

?показаннями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням обвинуваченого. Доповнила, що обвинувачений якраз відволікся від дороги, повернувся до свідка ОСОБА_6 , розмовляючи з ним, внаслідок чого трохи вивернув руль вправо і в цей час збив потерпілого, який йшов їм назустріч по узбіччі та розмовляв по телефону. Їхали вони зі швидкістю приблизно 75 км/год, так як ОСОБА_6 коментував швидкість руху з показників спідометра у голос. Чи був обвинувачений у стані сп`яніння вона повідомити не може.

?показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав, що в ніч з 07 на 08 жовтня 2018 він разом з обвинуваченим та свідком ОСОБА_5 їхали на автомобілі ВАЗ 2106, за кермом якого був обвинувачений. Їхали зі швидкість приблизно 70 км/год. Самого моменту ДТП він не бачив, почув звук удару. Після того як вони зупинилися, через деякий час знайшли потерпілого, який ще був живий та якого обвинувачений з ОСОБА_5 повезли до лікарні, а він залишився на місці, бо його було погано, через те, що вживав багато спиртних напоїв.

?показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням обвинуваченого в тій частині, яка стосується подій, які відбувалися після того як обвинувачений приїхав додому після доставлення в лікарню потерпілого в ніч з 07 на 08 жовтня 2018 року.

?висновком судової комісійної комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 834 від 24.12.2020, відповідно до якого з врахуванням розташування слідової інформації, зафіксованої у схемі до протоколу огляду місця ДТП від 08.10.2018 та значень швидкості руху автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказаних у вихідних даних ухвали суду про призначення експертизи, місце контактної взаємодії автомобіля з пішоходом (передня права частина автомобіля ВАЗ 2106) розташовано в межах правого узбіччя проїзної частини дороги по напрямку руху від вул. Миру в бік вул. Учбової. Свідчення обвинуваченого та свідка ОСОБА_5 в частині того, що пішохода ОСОБА_3 було збито на проїжджій частині автодороги з технічної точки зору є неспроможними. Версія сторони обвинувачення про те, що пішохода ОСОБА_3 було збито на правому узбіччі автодороги по ходу руху автомобіля з технічної точки зору є спроможною. У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість запобігти виникненню ДТП. За умови руху автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 50 км/год (згідно свідчень водія ОСОБА_2 ) або зі швидкістю 75 км/год (згідно свідчень свідка ОСОБА_5 ) в діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей технічним вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. За умови руху автомобіля зі швидкістю, що перевищує значення 75 км/год (визначене допустиме значення швидкості руху транспортного засобу за умовами видимості елементів проїзної частини дороги), в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. За умови руху автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент пригоди зі швидкістю 50 км/год (згідно свідчень водія ОСОБА_2 ) в діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей технічним вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України. За умови руху автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент пригоди зі швидкістю 75-85 км/год (згідно свідчень свідка ОСОБА_5 ) в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, обставини якої розглядаються, дії водія автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП (т. 2 а. с. 10-18);

?протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2020, відповідно до якого слідчим у присутності обвинуваченого, його захисника та свідка ОСОБА_5 , спеціаліста, на місці ДТП були відтворені обставини події, зроблені відповідні заміри, складено план-схему та дослідженим у судовому засіданні додатком до даного протоколу – відеозаписом вказаної слідчої дії (т. 1 а. с. 229-232);

?протоколом огляду місця ДТП від 08.10.2018, відповідно до якого була зафіксована місцевість, де сталася ДТП, зафіксовані сліди ДТП (сліди котіння автомобіля, сліди гальмування, осип фарби, уламки скла та частини решітки радіатора автомобіля), складена схема пригоди, в якій зазначено дорожня обстановка, наявність дорожніх знаків, розмітки, яка підписана понятими без заперечень, фототаблицями до протоколу (т. 1 а. с. 101-114);

?протоколом огляду транспортного засобу від 08.10.2018, відповідно до якого оглянутоавтомобіль ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовані пошкодження автомобіля, характерні для ДТП, з фототаблицями до протоколу (т. 1 а. с. 115-121);

?протоколом огляду трупа потерпілого ОСОБА_3 від 08.10.2018, зафіксовані наявні зовнішні пошкодження трупа та його зовнішній вигляд та свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 122-125);

?протоколом слідчого експерименту від 08.11.2018, в ході якого свідок ОСОБА_5 на місці, в деталях розповіла про обставини ДТП 07.10.2018, за виключенням тих свідчень, які визнані технічно неспроможними відповідно до висновку експертизи № 834 від 24.12.2020 (в частині того, що пішохода ОСОБА_3 було збито на проїжджій частині автодороги), складено схему до протоколу та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту (т. 1 а. с. 128-131);

?висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 127-мк від 05.11.2018, відповідно до якого при експертизі кросівок потерпілого ОСОБА_3 знайдені сліди ковзання на ходовій поверхні підошви правого кросівка, які виникли від ковзаючої дії тупого предмета з необмеженою поверхнею контактування та свідчать про те, що в момент наїзду автомобіля, з дорожнім покриттям стикалася підошва правого кросівка, ймовірно пішохід крокував (т. 1 а. с. 134-137);

?висновком судово-медичної експертизи № 130/гп від 20.11.2018, з урахуванням висновку судової токсилогічної експертизи № 2307 від 17.10.2018, висновку судової гістологічної експертизи № 1424 від 31.10.2018, висновку судової імунологічної експертизи № 344 від 18.10.2018, відповідно до яких при експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: забиття головного мозку; крововиливи під м`які мозкові оболонки (більш виражені у лівій півкулі мозку); перелом шийного відділу хребта між 6-м та 7-м шийними хребцями зі зміщенням, з пошкодженням спинного мозку; крововиливи в м`які тканини по ходу органів середостіння, в області коренів легень, воріт печінки, жирової клітковини нирок; перелом нижньої щелепи в проекції відсутніх 3-го зуба зліва та 8-го справа, крововиливи в м`які тканини в місцях пошкоджень та навколо них; садни обличчя, тулуба в проекції лівого плечового суглобу, правої кисті, гомілок. Дані пошкодження є наслідком впливу тупих предметів, виникли 07.10.2018, можливо при співударянні з частинами легкового автомобіля при наїзді останнього на пішохода с наступним падінням потерпілого на дорожнє покриття та ковзання по ньому та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Смерть настала від закритої черепно-мозкової травми у виді забиття головного мозку, крововиливів під м`які мозкові оболонки. Інші тілесні ушкодження сприяли настанню смерті. В момент первинного контактування потерпілий ОСОБА_3 знаходився у вертикальному положенні, або ж близьким до такого і первинний контакт передньо-правих частин автомобіля ВАЗ був направлений в основному на ліву поверхню тіла, з послідуючим падінням потерпілого на дорожнє покриття та ковзанням по ньому. При судово-токсилогічній експертизі в крові трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий алкоголь в концентрації 1,5 проміле, що зазвичай викликає середню ступінь алкогольного сп`яніння (т. 1 а. с. 140-145);

?висновком судової автотехнічної експертизи № 18-809 від 13.11.2018, відповідно до якого гальмівна система, рульове управління автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту ДТП перебували в працездатному стані, забезпечували водієві технічну можливість ефективно знижувати швидкість аж до зупинки, контролювати напрямок руху автомобіля та здійснювати рух по наміченій траєкторії, при цьому у зазначених системах не малось несправностей, які могли б зумовити раптову для водія відмову систем, втрату керованості або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху. Фари головного світла вказаного автомобіля до моменту ДТП перебували у працездатному стані при умові їх увімкнення у відповідний режим роботи (ближнього чи дальнього світла) (т. 1 а. с. 148-151);

?висновком судової автотехнічної експертизи № 18-866 від 27.11.2018, відповідно до якого в умовах даної події водій автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виконуючи рух в межах населеного пункту в темну пору доби повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 2.3.б,10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, належним виконанням вимог яких він мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної події (т. 1 а. с. 153-159);

?протоколом слідчого експерименту від 08.11.2018, в ході якого обвинувачений в присутності понятих та свого захисника, на місці, в деталях розповів про обставини ДТП 07.10.2018, за виключенням тих свідчень, які визнані технічно неспроможними відповідно до висновку експертизи № 834 від 24.12.2020 (в частині того, що пішохода ОСОБА_3 було збито на проїжджій частині автодороги), складено схему до протоколу (т. 1 а. с. 170-172);

?відповідно до довідки № 112 від 08.10.2018 та результату токсикологічного дослідження № 2133 від 12.10.2018 обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, - 0,36 проміле (т.1 а. с. 177-178).

При ухваленні вироку суд не бере до уваги висновок судової експертизи № 342-ат від 16.10.2020 (т. 1 а. с. 244(а)- 252), як такий, що не містить доказової інформації по даному кримінальному провадженню.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнав: щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння не може враховуватися судом як обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого, оскільки в обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_2 , серед інших порушень Правил дорожнього руху України, допустив порушення пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і це порушення, виходячи із формулювання обвинувачення, перебуває (у сукупності з іншими порушеннями, вказаними у формулюванні обвинувачення) у прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками, що настали (дорожньо-транспортна пригода, що спричинила смерть потерпілого).

Тобто, стороною обвинувачення у формулюванні обвинувачення зазначено порушення ОСОБА_2 пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху України як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, яка у сукупності з іншими порушеннями Правил виступає безпосередньою причиною настання наслідків (дорожньо-транспортна пригода, що спричинила смерть потерпілого) у даному конкретному випадку ДТП, з огляду на бланкетність диспозиції всіх частин ст. 286 КК України, а тому суд не може врахувати «вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння» як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання, - це вичерпно перелічені в законі та встановлені судом різного роду чинники об`єктивного або суб`єктивного характеру, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, однак підвищують ступінь суспільної небезпечності винної особи і (або) вчиненого нею кримінального правопорушення і у зв`язку з цим є підставою для призначення більш суворого покарання.

Вірність даного твердження, окрім вище викладеного, додатково підтверджується тим, що в обвинувальному акті сторона обвинувачення не зазначила «вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння» як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дані на особу позитивну громадську характеристику (т. 1 а. с. 180), вчинення злочину вперше, його вік, сімейний та матеріальний стан, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, ту обставину, що обвинувачений попросив вибачення у потерпілої у судовому засіданні, вжив заходів для надання потерпілому невідкладної медичної допомоги, зміст досудової доповіді (т. 1 а. с. 34-35), в якій орган пробації зробив висновок про можливість виправлення обвинуваченого без призначення йому покарання, пов`язаного із реальним позбавленням волі, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням статті 75 КК України, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначення покарання у межах санкції статті та з використанням інституту звільнення від відбування призначеного судом покарання є дискреційними повноваженнями суду, поняття яких наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/10085/16. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

При цьому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Цивільний позов потерпілої (т. 1 а. с. 38-47) підлягає залишенню без розгляду через непідтримання його потерпілою у зв`язку із повним його погашенням обвинуваченим до ухвалення вироку.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком в три роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Залишити ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період його попереднього ув`язнення з 08.10.2018 по 10.10.2018 (т. 1 а. с. 167, 183).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 38-47) залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8293,54 грн. процесуальних витрат за проведення судових експертиз (т. 1 а. с. 133, 147, 152, 244; т. 2 а. с. 9).

Арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 по справі № 766/19735/18, провадження № 1-кс/766/14122/18 (т. 1 а. с. 160) – скасувати.

Речовий доказ (т. 1 а. с. 161-162) – автомобіль ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути ОСОБА_2 .

Речові докази (т. 1 а. с. 163-166) – одяг ОСОБА_3 та мобільний телефон – залишити потерпілій ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку видати сторонам під розписку.

Суддя В. М. Сіянко