
Справа № 161/17506/20
Провадження № 1-кп/161/416/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про продовження строку запобіжного заходу
м. Луцьк 08 червня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у колегіальному складі: головуючого - судді Калькової О.А., суддів: Полюшко А.В., Ясельського І.В., при секретарі Ющак Ю.В., за участю прокурора Зубаня С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Щадріна О.С., Столярука В.В., розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Шадріна О.С. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019030000000058 від 24 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Відповідно до судових рішень вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою суду від 17 квітня 2021 року - на 60 днів, до 12 червня 2021 року включно.
Станом на 08 червня 2021 року вказане кримінальне провадження не розглянуто по суті.
Згідно ст.331 ч.3 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
На адресу суду від захисника обвинуваченого – адвоката Шадріна О.С. надійшло письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою. Клопотання мотивує тим, що підозрюваний ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, одружений, постійно проживає на території міста Луцька разом з сім`єю, має постійне місце роботи та стійкі соціальні зв`язки, не має будь-якого наміру переховуватись від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому просив дане клопотання задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, суд приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу до задоволення не підлягає.
Згідно ст.201 ч.1 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України (державна зрада), зокрема, проти основ національної безпеки України, що згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Окрім того, зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_1 , який, перебуваючи на волі, в тому числі під особистим зобов`язанням, може перешкоджати кримінальному провадженню, уникати від явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що є обґрунтованим ризиком, визначеним ст.177 КПК України та дає достатні підстави вважати, що відносно останнього доцільно залишити раніше обраний запобіжний захід – тримання під вартою.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, ризики, визначені ст.177 КПК України продовжують існувати, в зв`язку з чим у клопотанні про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід відмовити.
Також в судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки строк тримання під вартою закінчується 12 червня 2021 року, однак, ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час залишились незмінними.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, дослідивши письмові заперечення на клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.
Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність, на даний час, ризиків, які не відпали, визначених ст. 177 КПК України, також з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжкого, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років,що дає обґрунтовані підстави вважати, що він не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов`язків у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, оскільки останній може переховуватись від суду, вчиняти тиск на свідків, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, будь – яких медичних протипоказань щодо неможливості тримання під вартою немає, суд вважає доцільним продовжити щодо ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів до 06 серпня 2021 року включно, а клопотання прокурора задовольнити.
Будь – яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора підлягає до задоволення.
При цьому, суд приходить до переконання, що слід залишити попередньо визначений розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та обов`язки, які на нього покладаються у випадку застосування такої, які зазначено в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2020 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 331, 369, 372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Шадріна О.С. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою – відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 06 серпня 2021 року включно.
Слід залишити попередньо визначений розмір застави щодо обвинуваченого та обов`язки, які на нього покладаються у випадку застосування такої, які зазначено в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 97495507, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 08.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/17506/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: