Рішення № 97487465, 08.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 р. Справа № 480/2848/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини 3051 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3051 Національної гвардії України, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо не здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

2. Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині 3051 Національної гвардії України з 31.07.2010.

Відповідно до ст. 26 підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) наказом командира Військової частини 3051 Національної гвардії України від 07.06.2019 № 84 о/с позивача звільнено у запас та наказом від 07.06.2019 №143 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.06.2019 р.

Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 07.06.2019 становить: у календарному обчисленні - 08 років 10 місяців 06 днів; у пільговому обчисленні - 02 роки 06 місяців 24 дні; у пільговому обчисленні (з урахуванням календарної вислуги років) - 11 років 05 місяців 00 днів.

У день виключення зі списків особового складу військової частини у зв`язку із закінченням строку контракту позивачу не було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У подальшому відповідачем не було здійснено нарахування та виплату зазначеної допомоги.

23.03.2021 позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача та просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

31.03.2021 відповідач листом №40/51/33-673 повідомив, що правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відсутні, враховуючи те, що станом на день звільнення зі служби календарна вислуга років становила 8 років 10 місяці 06 днів.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу у військовій частині 3051 Національної гвардії України та у відповідності до наказу командира військової частини 3051 від 07.06.2019 № 143 (по стройовій частині) був звільнений з військової служби в запас, з 07.06.2019.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 10 ПКМУ №393 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3051 від 07.06.2019 №143 (по стройовій частині) ОСОБА_1 на день звільнення мав вислугу у календарному обчисленні - 8 років 10 місяців 06 днів, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 16-17).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині 3051 Національної гвардії України з 31.07.2010 (а.с. 4).

Відповідно до ст. 26 підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) наказом командира Військової частини 3051 Національної гвардії України від 07.06.2019 № 84 о/с ОСОБА_1 звільнено у запас та наказом від 07.06.2019 №143 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.06.2019 р. (а.с. 5).

Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 07.06.2019 становить: у календарному обчисленні - 08 років 10 місяців 06 днів; у пільговому обчисленні - 02 роки 06 місяців 24 дні; у пільговому обчисленні (з урахуванням календарної вислуги років) - 11 років 05 місяців 00 днів.

23.03.2021 позивач звернувся з заявою до відповідача та просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

31.03.2021 відповідач листом №40/51/33-673 повідомив, що правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відсутні, враховуючи те, що станом на день звільнення зі служби календарна вислуга років становила 8 років 10 місяці 06 днів, рекомендовано у разі незгоди звернутись до суду (а.с. 6).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (надалі по тексту-Закон) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі по тексту-Постанова №393) встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Судом встановлено, що наказом командира Військової частини 3051 Національної гвардії України від 07.06.2019 № 84 о/с ОСОБА_1 звільнено у запас та наказом від 07.06.2019 №143 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.06.2019 р.. Вислуга років становить: календарна - 8 років 10 місяців 06 днів, пільгова 2 роки 06 місяців 24 днів, всього вислуга років становить: 11 років 05 місяців 00 дні.

Так, приймаючи рішення про задоволення позову, суд виходить з того, що ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.

Зокрема із системного аналізу наведених у розділі ІІІ цієї постанови правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».

При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Як встановлено судом загальна вислуга років на час звільнення позивача становила 11 років 05 місяців 00 дні, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, суд дійшов висновку, що позивач має право на таку виплату.

Отже, суд приходить висновку про протиправність відмови відповідачем у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначені висновки суду узгоджуються із практикою Верховного суду, зокрема постановою від 24.11.2020 по справі №822/3008/17.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо не здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, код ЄДРПОУ 08803773) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук