Рішення № 97486992, 07.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5125/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови ВП №63472214 від 09.02.2021 р. про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , в якій просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 від 09.02.2021 року ВП №63472214 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

17.02.2020 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.02.2021 р. ВП №63472214 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає, що постанова від 09.02.2021 р. ВП №63472214 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення по справі №420/3041/20 протиправною та такою, що належить до скасування.

Так, позивач зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/3041/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 178670 грн. відповідно до довідки №239 від 05.03.2020 р., без обмежень , починаючи з 19.02.2020 р., виконано у повному обсязі .

Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/3041/20 ОСОБА_1 розпорядженням від 15.10.2020 р. виконано перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 р. Сума доплати за період з 19.02.2020 р. по 30.11.2020 р. склала 176119,05 грн., про що Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було повідомлено листом №1500-0417-5/88028 від 10.11.2020 р.

Судові рішення, що набрали законної сили виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань в установленому чинним законодавством порядку.

Інформацію про виконання рішення суду по справі №420/3041/20 Головним управлінням внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Таким чином, на думку позивача рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/3041/20 виконано в порядку , встановленому чинному законодавством та в межах повноважень , покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінні відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Разом з тим 06.11.2020 р. до Головного управління надійшла постанова відповідача від 04.11.2020 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №63472214 за виконавчим листом №420/3041/20 виданим 22.10.2020 р.

На її виконання Головним управлінням відповідачу надано Довідку про здійснення нарахувань на виконання рішення суду від 10.11.2020 р. №1500-0417-5/88028 з інформацією щодо виконання рішення суду.

Проте оскаржуваною постановою відповідача від 09.02.2021 р. ВП №63472214 за невиконання вищезазначеного рішення суду на Головне управління накладено штраф.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

До суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження №63472214.

(в) Позиція третьої особи

12.05.2021 р. від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що надані позивачем докази свідчать про те, що він здійснив перерахунок та розрахунок заборгованості, що ніяк не пояснює поважність причини не виконання рішення суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.04.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268-273, 287 КАС України та залучив у якості третьої особи ОСОБА_1 .

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

IV. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що 15.06.2020 р. рішенням по справі №420/3041/20 Одеський окружний адміністративний суд зобов`язав позивача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 178670 грн. відповідно до довідки №239 від 05.03.2020 р., без обмежень, починаючи з 19 лютого 2020 року.

04.11.2020 р. відповідач за виконавчим листом №420/3041/20 постановою відкрив виконавче провадження №63472214 про зобов`язання позивача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 178670 грн. відповідно до довідки №239 від 05.03.2020 р., без обмежень, починаючи з 19 лютого 2020 року.

10.11.2020 р. позивач направив відповідачу лист№1500-0417-5/88028 з довідкою та розпорядження від 15.10.2020 р. в якому зазначено, що рішення виконано та здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 р. Сума доплати за період з 19.02.2020 р. по 30.11.2020 р. склала 176119,05 грн. Інформацію про виконання рішення суду по справі №420/3041/20 Головним управлінням внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

09.02.2021 р. відповідач прийняв постанову по ВП №63472214 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

V Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIIIза рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIIIу разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи передусім треба зауважити, що державний виконавець має право накладати на боржника штраф у тому випадку, якщо останній у встановлений державним виконавцем строк (а такий строк встановлюється при відкритті виконавчого провадження) не виконав виконавчого листа, який зобов`язує до вчинення дій.

Водночас, державний виконавець зобов`язаний вживати заходів для примусового виконання судового рішення в тому обсязі, який визначено цим судовим рішенням.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що на підставі рішення від 15.06.2020 р. по справі №420/3041/20 Одеський окружний адміністративний суд зобов`язав позивача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 178670 грн. відповідно до довідки №239 від 05.03.2020 р., без обмежень, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Суд встановив, що позивач здійснив перерахунок пенсії та розрахунок суми , що підлягає виплаті (а.с.6-8) ОСОБА_1 .

Крім того, відповідачу 26.11.2020 р. надійшла заява стягувача про невиконання боржником рішення суду (а.с.73).

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.

Позивач у листі про виконання рішення суду зазначив, що нарахована доплата щомісячного довічного грошового утримання за період з 19.02.2020 по 31.10.2020 р. в сумі 176 119,05 грн., підлягає виплаті згідно з «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Інформація про виконання рішення по справі №420/3041/20 Головним управлінням внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

У той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для здійснення виплати коштів ОСОБА_1 за рішенням суду.

Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області не зазначило, які заходи вживалися для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.

Наданий суду витяг з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 9), не містить відомостей про дату і час внесення рішення суду по справі № 420/3041/20 до вказаного Реєстру.

Тобто боржник не підтвердив, що ним ужито усіх можливих заходів для повного виконання рішення суду у справі № 420/3041/20.

Таким чином, невиплата нарахованої доплати за період за період з 19.02.2020 по 31.10.2020 р. в сумі 176 119,05 грн., є протиправною та свідчить про невиконання ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду по справі №420/3041/20.

Отже, суд робить висновок, що боржник не виконав рішення суду від 15.06.2020 р. у справі №420/3041/20 без поважних причин.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову ВП №63472214 від 09.02.2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., діяв на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та у межах своїх повноважень, і оскаржувана постанов не належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є недоведеними та не підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядом судом першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

3. Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Розумовська,37 м. Одеса,65091, код ЄДРПОУ 43315529.

Третя особа – ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я. Бойко

.