Ухвала суду № 97486863, 07.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7705/21

УХВАЛА

07 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дії щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 11 травня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області провести виплату ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як інваліду війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», тобто – 13 104 гривні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме, у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та не зазначенням вірного найменування відповідача по справі.

Надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

04 червня 2021 року від позивача надійшли пояснення (вхід. №29208/21), в яких позивач зазначив, що він має право звернутися до суду та захистити свої права, а також що рішення Верховного Суду вступило в законну силу йому повідомили лише у січні 2021 року. Крім того, позивач зазначив, що він був певний час відсутній за місцем проживання, знаходиться на заробітках з листопада 2020 року по теперішній час на території України і не має змоги приїздити до дому, тому просить поновити провадження та розглянути позов, о також замінити перший лист позовної заяви з усунутими недоліками.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 13 травня 2021 року про залишення позову без руху позивачем не усунуто з наступних підстав.

Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 та зобов`язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області провести виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як інваліду війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», тобто – 13 104 гривні.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Беручи до уваги, що виплата спірної грошової допомоги має відбуватись щорічно до 05 травня, про порушення своїх прав діями відповідача, що виразилась у невиплаті такої допомоги, або у виплаті допомоги у розмірі, що не відповідає законодавству, позивач повинен був дізнатися щодо одноразової грошової допомоги за 2020 рік - з 30 вересня 2020 року.

У відповідності до статті 171 частини 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто у відповідності до вказаної норми право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня мають право визначені особи до 30 вересня, однак лише відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, позивач мав право звернутися з метою отримання разової грошової допомоги до 5 травня до 30 вересня відповідного року, а саме за 2020 рік до 30 вересня 2020 року.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 05 травня 2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України.

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 року у справі №493/1867/17 року, від 22.01.2019 року у справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017).

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Одержання на відповідне звернення у 2020 році відповіді від відповідача про порядок та розмір нарахувань не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір виплат та можливе порушення його прав.

У зв`язку із чим, позивачем не наведено причин, наявність яких йому перешкоджала оскаржити дії суб`єкта владних повноважень у визначений строк.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, підстави наведені позивачем у поясненнях, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними з вищенаведених підстав.

Крім того, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження перебування позивача за межами території України.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не наведено об`єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали йому вчасно реалізувати процесуальні права, такі обставини не підтверджуються і матеріалами справи, а пропуск строку звернення із позовом є значним, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.122, 169, 240, 243, 248 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дії щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов