Рішення № 97486828, 07.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3102/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління статистики в Одеській області (код ЄДРПОУ 02361819, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 20А), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 березня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління статистики в Одеській області (код ЄДРПОУ 02361819, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 20А), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в який просила:

1. Визнати неправомірною відмову Головного управління статистики в Одеській області у складанні та видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048;

2. Зобов`язати Головне управління статистики в Одеській області скласти та надіслати (видати) позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048;

3. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні (переведенні)/перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та скасувати рішення від 01.02.2021 року № 951310136108 про відмову в перерахунку пенсії;

4. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 26.11.2020 року призначити (перевести)/перерахувати, здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці Головного управління статистики в Одеській області від 29.12.2020 № 11.3-09/89-20 з інформацією про складові заробітної плати станом на 31.12.2019 року та довідці від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці за роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Ухвалою від 09 березня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, позивач зазначила, що 31.12.2019 року відповідно до наказу ГУ статистики в Одеській області була звільнена з посади державного служби у зв`язку з скороченням штатної чисельності державних службовців на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону «Про державну службу».

Також, позивач зазначила, що при звільненні з посади державної служби ГУ статистики в Одеській області не було видано позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.01.2017 року.

Позивач звернулась до відповідача із проханням підготувати довідку про розміри всіх виплат, у відповідь на яке отримала довідку про складові заробітної плати.

Позивач також не погоджується з відмовою пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», посилаючись на постанову Великої палати Верховного суду від 13.02.2019 року у зразковій справі № 822/524/18.

Позивач звернула увагу, що станом на 01 травня 2016 року вона займала посаду державної служби та мала стаж державної служби більше десяти років, є особою з інвалідністю, а отже має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Також позивач зазначила, що 26.11.2020 року вона звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про витребування у ГУ статистики в Одеській області довідку про складові її заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формами, що затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048, призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітної плати.

Проте позивач отримала відповідь, в якому ГУ ПФУ в Одеській області її повідомило про те, що призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889 не передбачено, та позивач не досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повідомлено про направлення до ГУ статистики в Одеській області запиту щодо надання довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3.

Також позивач зазначила, що 27.11.2020 вона звернулась до ГУ статистики в Одеській області із заявою, в якій просила скласти та надіслати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за формами, що затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048.

На цю заяву відповідач надав відповідь про те, що у зв`язку з тим, що на час звернення у структурі та штатному розписі відсутні посади державної служби, а саме: заступника начальника управління статистики у Саратському районі ГУ статистики в Одеській області начальника відділу економічної статистики або прирівняної до неї, видати довідку не має правових підстав. Разом з тим відповідач повідомив, що може надати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії станом на дату звільнення позивача - 31.12.2019 року, та додано до листа довідка від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідка від 29.12.2020 року № 11.3-09/89-20 про складові заробітної плати.

У зв`язку з цим, 25.01.2021 року позивач звернулась до Саратського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення, здійснення нарахування та виплати пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 % відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках, виданих ГУ статистики в Одеській області, проте рішенням від 01.02.2021 року № 951310136108 було відмовлено в перерахунку пенсії, пославшись на пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889, про те, на призначення пенсії мають жінки, які досягли віку 60 років.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Також позивач не погоджується з відмовою ГУ статистики в Одеській області у видачі довідки про складові її заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3. Позивачу незрозуміло, чому відповідач не міг видати таку довідку та навіщо посилання на відсутність прирівняної посади, якщо позивач просив надати довідку про складові її заробітної плати.

До суду 30 березня 2021 року(вхід. № 15823/21) від відповідача - ГУПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що позивач хоч і працювала станом на 01.05.2016 року на посаді державного службовця та має більше 20 років стажу державної служби, проте не має права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України № 3723 на підставі п.10,11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889, оскільки на час звернення до ГУПФУ з відповідною заявою не досягла віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також, до суду 08 квітня 2021 року (вхід. № 17711/21) від відповідача - Головного управління статистики в Одеській області надійшов відзив, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що у відповідача відсутні правові підстави для прирівняння відповідних посад та видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою затвердженою Постановою №1-3, оскільки відсутні відповідні посади державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи кількох районі у містах, міст обласного значення.

Позивачем в свою чергу надано відповіді на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі не скористалися правом на підготовку заперечень.

На виконання ухвали суду Головним управлінням ПФУ в Одеській області надано суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 12 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 12 травня 2021 року.

На відкрите судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, до суду 12 травня 2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача - ГУПФУ в Одеській області на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, до суду 07 травня 2021 року від ГУПФУ в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача - Головне управління статистики в Одеській області на відкрите судове засідання також не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, до суду 11 травня 2021 року (вхід. № 23550/21) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 12 травня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.10-11).

Відповідно до довідки до акта медико-соціальною експертною комісією №158871 Серії 12 ААВ позивач є особою з інвалідністю другої групи (а.с.15).

Згідно з записів у трудовій книжці, позивач з 13.04.1994 року прийнята на посаду ревізора-інспектора фінансового відділу Саратської райдержадміністрації, та присвоєне 15 ранг державного службовця. З 02 квітня 2001 року ОСОБА_1 прийнята економістом 2 категорії Саратського районного відділу статистики, 13 ранг державного службовця, з 15 квітня 2004 року призначена на посаду заступника начальника відділу статистики у Саратському районі Головного управління статистики в Одеській області, 17.11.2015 року переведена на посаду заступника начальника управління статистки у Саратському районі - начальника відділу економічної статистки, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про державну службу» № 889 присвоєно 6 ранг державного службовця, та 31.12.2019 року звільнена з посади державної служби у зв`язку з скороченням штатної чисельності державних службовців.

Таким чином, з записів у трудової книжці ОСОБА_1 вбачається, що вона перебувала на державній службі з 13.04.1994 року по 31.12.2019 року, тобто має більше 20 років державної служби.

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що на підставі заяви позивача від 13.12.2017 року, пенсійним органом призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд встановив, що 26 листопада 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про витребування у ГУ статистики в Одеській області довідку про складові її заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формами, що затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048, призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітної плати.

Проте позивач отримала відповідь, в якому ГУ ПФУ в Одеській області її повідомило про те, що призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889 не передбачено, та позивач не досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повідомлено про направлення до ГУ статистики в Одеській області запиту щодо надання довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3.

Також суд встановив, що за заявою позивача ГУ статистки в Одеській області надало позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за формою, затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3 та довідку про складові заробітної плати. Проте, листом від 29.12.2020 року № 11-10/364-20 відповідач відмовив позивачу у наданні довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям за формою, затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3, у зв`язку з відсутністю у штатному розписі посади, які займала позивач та відповідної прирівняної до неї посади.

Суд встановив, що 27.01.2021 року позивач звернулась до Саратського відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Одеські області із заявою, в якій просила призначити здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно ост. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60% суми зазначеної у довідці ГУ статистки в Одеській області, додавши надані довідки (а.с.29).

Управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Одеській області прийнято рішення №951310136108 від 01.02.2021 року про відмову в перерахунку пенсії, яким відмовлено ОСОБА_2 у переході на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу», оскільки пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889 визначено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та призначення пенсії за нормами ст. 37 Закону № 3723 мають право, зокрема, жінки, які досягли 60 років, та які на день набрання чинності Закону № 889 обіймають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених для категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, перехід на пенсію по інвалідності за нормами Закону № 889 не передбачено (а.с.33).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Стосовно позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивач зазначив, що наявна зразкова справа № 822/524/18, висновки якої позивач просив врахувати.

Так, суд встановив, що постановою Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по зразковій справі № 822/524/18, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року скасовано, постановлено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення ОСОБА_9 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_9 з 31 січня 2018 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 31 січня 2018 року.

У постанові зазначено, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність;

б) відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Оцінюючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що справа, що розглядається відповідає вказаним типовим ознакам, а отже є типовою до зразкової справи № 822/524/18.

Так, у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по зразковій справі № 822/524/18 Судом зроблені такі висновки:

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Повертаючись до обставин у цій справі, суд встановив, що трудовий стаж позивачки на державній службі становить більше 20 років, вона є особою з інвалідністю.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, враховуючи висновки Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 суд доходить висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні (переведенні)/перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та скасування рішення від 01.02.2021 року № 951310136108 про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити (перевести)/перерахувати, здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці Головного управління статистики в Одеській області від 29.12.2020 № 11.3-09/89-20 з інформацією про складові заробітної плати станом на 31.12.2019 року та довідці від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці за роботи підряд перед зверненням за пенсією) є правомірними та належать задоволенню.

Однак, суд вважає, що пенсія по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ має бути призначена з 27.01.2021 року, а не з 26.11.2020 року, як просить позивач, з таких підстав.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що саме із заявою № 172 від 27.01.2021 року позивачем подані всі необхідні документи для переведення її на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, зокрема відповідні довідки про складові заробітної плати.

Тому, позовні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити (перевести)/перерахувати, здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 26.11.2020 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці Головного управління статистики в Одеській області від 29.12.2020 № 11.3-09/89-20 з інформацією про складові заробітної плати станом на 31.12.2019 року та довідці від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці за роботи підряд перед зверненням за пенсією) є частково правомірними та належать задоволенню частково шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити (перевести), здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 27.01.2021 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці Головного управління статистики в Одеській області від 29.12.2020 № 11.3-09/89-20 з інформацією про складові заробітної плати станом на 31.12.2019 року та довідці від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці за роботи підряд перед зверненням за пенсією).

У свою чергу судом відхиляються доводи відповідача, що позивач набуде право на пенсію по інвалідності лише з досягненням 60 років, оскільки як зазначила у постанові по зразковій справі Велика Палата Верховного Суду ,Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.

Стосовно позовних вимог пред`явлених до ГУ статистики в Одеській області, суд зазначає таке.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу".

Матеріалами справи підтверджено, що за заявою позивача відповідачем надано позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за формою, затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3 та довідку про складові заробітної плати.

Проте, листом від 29.12.2020 року № 11-10/364-20 відповідач відмовив позивачу у наданні довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям за формою, затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3, у зв`язку з відсутністю у штатному розписі посади, які займала позивач та відповідної прирівняної до неї посади, з чим позивач не погодився.

У свою чергу позивач зазначила, що не просила надати довідку про складові заробітної плати прирівняної посади, а просила надати довідку про складові її заробітної плати.

Оцінивши надані докази по справі, суд доходить такого висновку.

Так, з постанови Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2018 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» вбачається, що вищезазначені форми довідок затверджені відповідно до пунктів 2, 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач просила надати їй довідки про складові своєї заробітної плати саме для призначення пенсії відповідно до пп. 10, 12"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу".

У свою чергу, дослідивши зміст довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), суд встановив, що він не містить вимог щодо заповнення її даними станом на час видання довідки, а стосується інформації безпосередньо особи, якій вона видана.

Тому, судом відхиляються доводи відповідача про відсутність правових підстав для видачі такої довідки позивачу.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги, пред`явлені до ГУ статистики в Одеській області також є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому належать задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідачів на користь позивача.

З огляду на те, що відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління статистики в Одеській області (код ЄДРПОУ 02361819, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 20А), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправну відмову Головного управління статистики в Одеській області (код ЄДРПОУ 02361819, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 20А) у складанні та видачі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048.

Зобов`язати Головне управління статистики в Одеській області (код ЄДРПОУ 02361819, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 20А) скласти та надати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 року № 180/30048.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) у призначенні (переведенні) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) від 01.02.2021 року № 951310136108 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 27.01.2021 року призначити (перевести), здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці Головного управління статистики в Одеській області від 29.12.2020 № 11.3-09/89-20 з інформацією про складові заробітної плати станом на 31.12.2019 року та довідці від 29.12.2020 року № 11.3-09/88-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці за роботи підряд перед зверненням за пенсією).

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко