Ухвала суду № 97486252, 08.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2478/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (25006, м.Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 34977816)

про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Дулової Яни Вадимівни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.07.2014 ВП № 40803620 - скасувати;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії щодо зняття арешту з всього майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Дулової Яни Вадимівни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.07.2014 ВП № 40803620 та скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадити інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження;

Ухвалою судді від 28.05.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із, в тому числі, спливом строку звернення до суду та неподанням заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

На виконання вимог даної ухвали, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній посилається на те, що 18 лютого 2021 року ним отримано лист Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.02.2021 № 3561/19.12-24/з на адвокатський запит № б/н від 26.01.2021 із якого вбачається, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у відділі на виконанні перебував судовий наказ №1111/8734/12 2ц/1111/481/12, виданий 15.02.2013 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1582,55 грн. на користь ПрАТ «МТС Україна». В ході проведених виконавчих дій, 29.07.2014 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Також зазначав, що 19 лютого 2021 року він звернувся зі скаргою до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. 18 травня 2021 року працівник пошти приніс йому лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.03.2021 № Б-65104, згідно якого перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей щодо перебування на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчих проваджень де боржником виступає ОСОБА_1 , Управлінням не виявлено. При цьому, позивач стверджує, що у зв`язку із неможливістю вирішити своє питання у досудовому порядку, звернувся до суду з даним позовом 20.05.2021, у межах встановлених п.1 ч.2 ст.122 КАС України.

Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, та матеріалами позовної заяви підтверджено, що оскільки, позивач дізнався про оскаржувану постанову із вищезазначеного листа відповідача від 03.02.2021 № 3561/19.12-24/з, як зазначає сам позивач, 18 лютого 2021 року.

З даним позовом позивач звернувся 20.05.2021, засобами поштового зв`язку.

Отже, позовна заява щодо оскарження постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Дулової Яни Вадимівни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 40803620 від 29.07.2014 подана з порушенням строку встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, строк звернення до суду встановлений законом може бути поновлено, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

З системного аналізу вказаних вище процесуальних норм права вбачається, що підставою для поновлення строку звернення до суду є неможливість вчасно звернутися до суду у строки. Крім того, такі строки можуть бути поновлені лише у разі пропуску з поважних причин.

Водночас позивач не наводить доказів неможливість вчасно звернутися до суду, а Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язковості досудового порядку вирішення питання щодо скасування постанови про арешт майна та зняття арешту з такого майна.

Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Однак такий звернувся до суду із пропуском десятиденного строку звернення, а саме 20.05.2021.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Підстав неможливості звернення до суду у встановлений законом строк з дня коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав, позивачем до суду не надано.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.

Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

У справі “Устименко проти України” (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України”) Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.

Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.ст.122, 287 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії – повернути позивачу разом з усіма доданими до нього документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення адміністративного позову не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина