Рішення № 97486239, 08.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Київ справа №320/3849/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2020 №0046425004.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки покладені в його основу висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних є необґрунтованими.

Київський окружний адміністративний суд 12 травня 2020 року постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 10.07.2020, Київський окружний адміністративний відкрив провадження у даній справі та визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача обґрунтовано застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ "Завод харчових інгредієнтів" є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість.

Посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, за наслідками якої складний акт від 12.02.2020 №445/50-04/3504624 (т. 1, а.с. 6-7).

Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме – перевищення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки контролюючий орган листом від 12.03.2020 №8998/10/10-36-04-01-18 залишив його висновки без змін (т. 1, а.с. 8-10).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2020 №0046425004, яким до позивача застосовано штраф у сумі 8 172,51 грн (т. 1, а.с. 5).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

З матеріалів справи суд встановив, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем визначених законом строків реєстрації податкових накладних, перелік яких міститься в акті перевірки.

Так, гранична дата реєстрації податкових накладних від 06.12.2019 №64, №65, №66, №67 та №68 припадає на останній день (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а саме - 31.12.2019. Водночас, вказані податкові накладні зареєстровані позивачем лише 03.01.2020, що свідчить про порушення останнім строку реєстрації до 15 календарних днів та, відповідно, є підставою для накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Проте, такий висновок контролюючого органу суд вважає необґрунтованим у зв`язку з наступним.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що податкові накладні від 06.12.2019 №64, №65, №66, №67 та №68 були надіслані позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2019 (т. 1, а.с. 11-15)

Водночас, доводи відповідача про те, що такі податкові накладні були зареєстровані лише 03.01.2020 оцінюються судом критично з огляду на вказані вище положення п. 201.10 ст. 201 ПК України якими визначено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у розумінні закону податкові накладні від 06.12.2019 №64, №65, №66, №67 та №68 були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотримання встановленого строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у вказаних таких податкових накладних є необґрунтованим.

Згідно з наданого відповідачем розрахунку штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних від 06.12.2019 №64, №65, №66, №67 та №68 у сумі 8 090,19 грн.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 8 090,19 грн.

Щодо іншої частини оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту акта перевірки та розрахунку штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд встановив, що до позивача застосовано штраф у сумі 82,32 грн за порушення термінів реєстрації також податкової накладної від 26.12.2019 №293.

Проте, будь-яких доводів про протиправність оскаржуваного рішення у цій частині позивач не навівав та не надав доказів на спростування висновків контролюючого органу у цій частині.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення у частині застосування до позивача штрафу у сумі 82,32 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 26.12.2019 №293 відсутні, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 2 080,98 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17.03.2020 №0046425004 в частині застосування штрафу у сумі 8 090 (вісім тисяч дев`яносто) грн 19 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" (місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 95, код ЄДРПОУ 35046274) судові витрати у сумі 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн 98 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.