Рішення № 97486226, 08.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року № 320/7204/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просить суд (з урахування уточнення позовних вимог):

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає в не призначенні пенсії та не проведенні її перерахунку протиправною;

- зобов`язати відповідача призначити державну пенсію по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з зарахуванням 15 років страхового стажу і збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу з застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати за 2017, 2018 і 2019 роки з 15.01.2020 року та зробити перерахунок, взявши для розрахунку період роботи з 01.12.2011 по 30.11.2012 року, з 01.06.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовну заяву залишено без руху.

До суду 02.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному правлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Закону України «Про державну службу». Вважає, що має право на отримання пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Звертає увагу, що відповідачем її заяву від 15.01.2020 у встановленому порядку не розглянуто, а відповідь від 07.07.2020 вважає безпідставною та необґрунтованою.

17.11.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити у задоволенні. Зокрема, зазначив, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, при наявності необхідного страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При проведенні перерахунку із заробітку за період з 01.08.1991 по 31.07.1992 може бути визначена пенсія за період стажу по 31.12.2003, за період стажу з 01.01.2004 заробітна плата може бути враховано виключно у відповідності до вимоги ст. 40. Таким чином, розрахунок пенсії за двома складовими не є доцільним, оскільки розмір пенсії зменшується.

У відповідь на відзив позивач зазначила, що відповідач трактує п. 2 ст. 27 Закону №1058-4 як право створювати і застосовувати власну формулу та робити розрахунок по двох складових. Вважає, що таке твердження не відповідає правовій позиції Верховного суду України, висловленій в постановах: від 28.02.2019 по справі №560/359/17; від 11.07.2019 по справі №565/1118/17; від 09.04.2020 по справі №560/869/17 та постановах Сьомого апеляційного Адміністративного суду від 10.12.2019 та 24.06.2020 по справі № 560/2661/19, які набрали законної сили після, відповідно, повернення та відмови у відкритті касаційного провадження Касаційним Адміністративним судом Верховного суду). В пункті 24 постанови по справі № 560/869/17 зазначено: «Доводи скаржника щодо обчислення лише частини пенсії позивача за період до 01.01.2004 із заробітної плати за 12 місяців роботи на радіоактивно забрудненій території, у тому числі з урахуванням норм п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але ця частина пенсії обмежується максимальною величиною 168,00 грн (50,00 грн х 3 = максимальний розмір пенсії + 12% ) є безпідставним, оскільки суперечить вищенаведеним нормам права».

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджуєься паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Бородянським РВ ГУ МВС, 19.12.1996, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Позивач має статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 4).

Через веб-портал Пенсійного фонду позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії з 15.01.2020 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідь на її звернення, листом від 17.02.2020 відповідач надав інформацію про розмір пенсійного забезпечення.

07.06.2020 через веб-портал Пенсійного фонду позивач повторно звернулася до відповідача із заявою призначення пенсії з 15.01.2020 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та її перерахунок щ 01.06.2020 згідно ст. 57 вказаного Закону.

Листом №4020-6302/П-02/8-1000/20 від 07.07.2020 відповідачем повідомлено про необхідність особистого звернення до органу, що призначає пенсію та зазначено про недоцільність переведення відповідно до п. 3 ст. 45 Закону №1058.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано законами України: «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15.05.1992 №1788-ХІІ визначені наступні види державних пенсій:

а) трудові пенсії:

- за віком;

- по інвалідності;

- в разі втрати годувальника;

- за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Відповідно до статті 21 Закону №2493-ІІІ, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а 15.01.2020 позивач звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В даному випадку, має місце призначення пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Суд наголошує, що вказане є суттєвим для визначення показника середньої заробітної при обрахунку пенсії.

Також, судом встановлено, що позивачем подано до відповідача клопотання від 15.01.2020 про призначення пенсії за іншим законом, однак у відповідь надано інформацію щодо розміру її пенсії.

07.06.2020 позивач повторно звернулася до відповідача із вказаними вимогами та здійснення перерахунку з 01.06.2020, взявши для розрахунку період з 01.12.2011 по 30.11.2012.

Суд зауважує, що листом від 07.07.2020 №4020-6302/П-02/8-1000/20 відповідачем керуючись ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» надано роз`яснення щодо недоцільності переведення позивача на пенсію за віком та наголошено на необхідності особистого звернення до органу, що призначає пенсію.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що заява від 15.01.2020 про призначення пенсії за віком за іншим законом (на інших підставах) безпідставно не розглянута по суті, за її наслідками не прийнято відповідне рішення у відповідності до Порядку №22-1.

Слід зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов`язків у межах наданих повноважень, тощо.

Виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви від 15.01.2020.

З метою ефективного та повного захисту прав позивача, виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2020 про призначення пенсії віком за іншим законом, та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому порядку, з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги позивача про зарахування 15 років страхового стажу із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік понаднормового стажу, вимоги щодо зобов`язання застосувати середню заробітну плату за 2017, 2018, 2019 роки та щодо вимоги про розрахунок з 01.06.2020 із врахуванням періодів роботи з 01.12.2011 по 30.11.2012, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що вказані дії належать до компетенції пенсійного органу при прийнятті відповідного рішення, також в матеріалах справи відсутній розрахунок визначення розміру пенсії позивачу за її заявою.

Пояснення щодо обрахування розміру пенсії надані лише у відзиві на позов, тому за відсутності відповідного рішення відповідача про призначення пенсії за віком, обраховану відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відсутності розрахунку обчислення розміру пенсії до такого рішення, із зазначенням всіх показників які слугують підставою при проведенні такого розрахунку, суд не може взяти такі пояснення до уваги при вирішенні спору, враховуючи, що розрахунок пенсійним органом не проведено.

Оскільки, відповідачем рішення про призначення пенсії за віком за результатами розгляду заяви позивача від 15.01.2020 року не прийнято, тобто фактично подана заява не розглянута належним чином, розрахунок обчислення розміру пенсії не проведено, зазначені позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

При цьому в разі незгоди позивача з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для обрахування розміру пенсії, за умов викладених позивачем у заяві, позивач не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав до суду.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви від 15.01.2020.

3. Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2020 про призначення пенсії віком за іншим законом, та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому порядку, з урахуванням висновків суду.

4 Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.