Рішення № 97484408, 07.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 червня 2021 р. Справа № 120/2520/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (1), Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області (2) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (1), Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області (2) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи з 26.05.2016 року, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року.

Ухвалою від 30.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

19.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (2) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема, у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений порядком №850, то до відносин, що виникли у цій справі слід застосовувати строк, обмежений положеннями пункту 4 Порядку №850 двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

22.04.2021 року від відповідача (1) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній також просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки членам сім`ї спадкодавця передаються або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте не були одержані ним.

Крім того, вказали, що позивач не має права на звернення за призначенням одноразової грошової допомоги за покійного чоловіка, оскільки смерть ОСОБА_2 настала через 17 років після звільнення з органів внутрішніх справ.

26.04.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідачів необґрунтованим, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Водночас, дата ухвалення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді на лікарняному з 02.06.2021 року по 04.06.2021 року (включно).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є вдовою колишнього працівника міліції ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , проходив службу в органах МВС України на посаді дільничного інспектора міліції Ладижинського міського відділу Тростянецького районного відділу управління МВС України у Вінницькій області.

Відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області №131 о/с від 14.09.1999 року, лейтенант міліції ОСОБА_2 був звільнений із займаної посади у запас Збройних Сил по статті 64 п. "б" (через хворобу).

19.10.2009 року ОСОБА_2 було встановлено II групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконанням службових обов`язків, а саме, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та у 2010 році було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 38846,64 грн.

26.05.2016 року за результатами повторного огляду МСЕК ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконанням службових обов`язків, а саме ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 564624.

Отримавши статус інваліда І групи, ОСОБА_2 особисто звертався до ГУ НП у Вінницькій області письмово із заявами з питань виплати одноразової грошової допомоги. Однак, за результатами розгляду цих звернень ГУ НП у Вінницькій області було надано відповіді про відмову в задоволенні звернень, які були оскаржені до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління національної поліції України у Вінницькій області щодо відмови у вчиненні дій, пов`язаних із призначенням ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Крім того, судом зобов`язано ГУНП у Вінницькій області з урахуванням висновків суду повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо призначення та виплати одноразової допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Ладижинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану (актовий запис № 206).

18.11.2016 року позивач звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Однак, отримала відмову в задоволенні вказаної заяви. Відмова мотивована тим, що органи національної поліції не являються правонаступниками органів міліції. Зазначену відмову вона оскаржила до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року у справі №802/802/17-а ОСОБА_1 відмовлено у задоволені адміністративного позову до Головного управління Національної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 12.09.2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року без змін. У зазначеній ухвалі суд апеляційної інстанції зокрема наголосив, що позивачу слід звернутися із відповідною заявою до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області.

26.09.2017 року позивач звернулась до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, оскільки вона є спадкоємцем померлого колишнього працівника міліції ОСОБА_2 та надала копії документів.

17.10.2017 листом Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області за №301/22-2017 позивачу надано відповідь на її звернення, якою було повідомлено, що відсутні правові підстави для прийняття відповідного рішення, зокрема - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, за виплатою грошової допомоги має право звертатись тільки працівник міліції, таким чином виконати прохання немає можливості.

Не погоджуючись із такою відмовою позивач оскаржила її до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №802/1986/17-а від 22.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви від 26.09.2017 року. Зобов`язано Ліквідаційну комісії УМВС України в Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ОСОБА_2 І групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565- XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду №802/1986/17-а від 11.12.2020 року апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - без змін.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області направлено до МВС України висновок з матеріалами щодо призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ОСОБА_2 . І групи інвалідності.

Однак, листом від 16 січня 2021 року Міністерства внутрішніх справ України повідомило ліквідаційну комісією УМВС України у Вінницькій області про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Вважаючи таку відмову Міністерства внутрішніх справ України протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом №580-VIII, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20.12.1990 року у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:

- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 13.02.2015 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктами 7-8 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить, що розгляд заяви і доданих до неї документів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

Як встановлено з матеріалів справи, Міністерство внутрішніх справ України не прийняло жодного рішення з зазначених.

Згідно з пунктом 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

У відповідності до пункту 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року ліквідаційна комісія Управління МВС України у Вінницькій області направила висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

Однак, в порушення вимог пункту 9 Порядку №850, Міністерством внутрішніх справ України не прийняло за результатом розгляду документів рішення про виплату або відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а лише листом повернуло ліквідаційній комісії УМВС України у Вінницькій області матеріали без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Суд вважає, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І-ї групи інвалідності, Законом №565-ХІІ і Порядком №850 не передбачені та суперечить зазначеним вище нормам матеріального права.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17.

Крім того, у постанові від 19 лютого 2019 року в справі №802/498/18-а Верховний Суд також дійшов висновку про те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить Порядку №850.

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що надання оцінки доводам сторін щодо наявності/відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги допомоги в цьому випадку є передчасним, оскільки відповідачем (1) не приймалося рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а як вже вказувалося вище, документи їй повернуто без реалізації.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 500/988/19 від 11 грудня 2020 року.

Таким чином, враховуючи те, що заява про виплату позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством внутрішніх справ України не розглянута та відповідного рішення не прийнято, суд вважає, що Міністерством внутрішніх справ України допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття у встановлений законодавством строк та порядку рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частини 2 статті 9 та частини 2 статті 245 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у неприйнятті у встановлений законодавством строк та порядку рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку №850.

В свою чергу, вимога щодо визнання протиправною відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи з 26.05.2016 року, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року, задоволенню не підлягає, оскільки заява про виплату позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством внутрішніх справ України не розглянута та відповідного рішення не прийнято.

Втім, права та інтереси позивача відновлюються у спосіб визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги із прийняттям рішення відповідно до Порядку №850, з урахуванням висновків суду.

При цьому, враховуючи, що Міністерством внутрішніх справ України документи щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті, то вимога щодо зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у передбачений Порядком №850 строк документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що саме Міністерством внутрішніх справ України повернуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,33 грн. (2/3 задоволених вимог). за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за зверненням ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_2 I групи інвалідності, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ОСОБА_2 І групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565- XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_2 I групи інвалідності, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року та прийняти відповідне рішення із урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 605,33 грн. (шістсот п`ять гривень 33 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач (1): Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684);

Відповідач (2): Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області ( вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 08592106).

Суддя Свентух Віталій Михайлович