Ухвала суду № 97483692, 07.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1950/20

Номер провадження 1-кп/629/115/21

УХВАЛА

07 червня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., прокурора Петренка Ю.І., представника потерпілого – адвоката Свистуна А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Бугара О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області клопотання захисника про призначення судово-психологічної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

В судовому засіданні захисник –адвокат Бугар О.О. заявив клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи по справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що сторона захисту не погоджується з кваліфікацією діяння за ч.1 ст.121 КК України та вважає, що в діяннях ОСОБА_1 мають місце ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.123 КК України. Вказав, що в матеріалах справи наявні докази, що вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення в стані сильного душевного хвилювання, тобто мала місце специфічна ознака суб`єктивної сторони – особливий емоційний стан (фізіологічний афект) винного. Такими доказами, зокрема, є покази обвинуваченого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Також зазначив, що до події ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_4 не були знайомі, тому відсутність попередніх стосунків між ними беззаперечно свідчать про неможливість бажання/умислу ОСОБА_1 спричинити тяжкі тілесні ушкодження, а ще раз підтверджують той факт, що обвинувачений вчинив злочин в стані фізіологічного афекту. А цей стан виник у останнього раптово, як негайна реакція на поведінку потерпілого, виключно у відповідь на протизаконне насильство (фізичне та психічне), тяжку образу з боку потерпілого (безпричинне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , з якою обвинувачений перебував у фактичних шлюбних відносинах).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

В судовому засіданні прокурор Петренко Ю.І. заперечував проти клопотання захисника, вважав його необґрунтованим. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, судимостей не має. При дачі показань останній повідомив, що пройшло 5 хвилин з того моменту, як дівчина повідомила про своє побиття, однак діяв цілеспрямовано, бо розпитував про те, хто наніс удар останній. Зазначив, що для стану фізичного афекту притаманна раптовість, якої по факту не було. Обвинувачений ОСОБА_1 оцінював обстановку. Окрім цього обвинувачений також пояснив, що на нього йшов чоловік вагою приблизно 100 кг, тому і наніс удар.

В судовому засіданні представник потерпілого-адвокат Свистун А.В. заперечував проти клопотання захисника, вважав його таким, що спрямований на затягування справи. Зазначив, що під час давання показів в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомляв, що з того моменту, як дівчина повідомила про своє побиття, пройшло хвилин 15, а не 5 як зазначає зараз. По конституції тіла потерпілий не більше обвинуваченого. ОСОБА_1 діяв цілеспрямовано, підходив до компанії людей, з`ясовував обставини, об`єктивно оцінював обстановку, бачив, що люди перебувають в стані алкогольного сп`яніння. Тому твердження захисника, що обвинувачений діяв в стані фізіологічного афекту є безпідставним.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до наступного.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Частина 1 статті 242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Захисник у клопотанні посилається на те, що дії ОСОБА_1 були реакцією на тяжку образу з боку потерпілого, яка полягала у тому, що останній наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 , яка на той час перебувала у фактичних шлюбних відносинах з обвинуваченим. Однак ці обставини не вказують на те, що ОСОБА_1 зазнав жорстокого поводження, або такого поводження, що принижує його честь і гідність, а також не вказують на наявність системного характеру такого поводження з боку потерпілого. Крім того, суд звертає увагу, що фізіологічному афекту, про що в обґрунтування свого клопотання зазначає захисник, притаманна раптовість виникнення, тобто емоційний спалах, що є несподіваним для самого суб`єкта. Разом з тим, як вбачається з показів самого обвинуваченого, так і інших свідків, раптовість дій обвинуваченого відсутня, ОСОБА_1 діяв цілеспрямовано, поепізодно. Його дії, розтягнуті у часі, спрямовувались як на з`ясування обстановки, так і на подальше виявлення винуватця побиття його дівчини.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, захисник обвинуваченого не обґрунтував належним чином необхідність призначення такої експертизи судом, а в матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні дані, які б вказували про необхідність призначення судової психологічної експертизи.

Крім того, з`ясування психологічних характеристик особи обвинуваченого, про які йде мова у клопотанні захисника, виходить за межі доказування, визначені ст.91 КПК України та диспозиціями ч.1 ст.121, ст.123 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 350 КПК України, суд-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про призначення судово-психологічної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова