Ухвала суду № 97483624, 08.06.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.06.2021

Справа № 642/1831/21

Провадження № 2/642/1089/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Злобової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПрофітКапітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

3-і особи- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович,

встановив:

Позивачка звернулась 30 березня 2021 року до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «ПрофітКапітал» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 03 лютого 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 49044, про стягнення з ОСОБА_2 ( її дошлюбне прізвище) на користь ТОВ “Фінансова компанія “Профіт Капітал, заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 728 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, оскільки вона взагалі не укладала вказаного кредитного договору, ніякої заборгованості не має, та на час вчинення виконавчого напису у нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Про вчинення вказаного виконавчого напису вона дізналась після відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року заява позивачки про забезпечення позову задоволена, зупинене стягнення у виконавчому провадженні №64460179 на підставі вказаного виконавчого напису.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року задоволено заяву позивачки про витребування доказів, витребувано у відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ПрофітКапітал» та у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича документи, які стали підставою для вчинення вказаного виконавчого напису, та встановлений строк подання документів - до 8 червня 2021 року.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, подала заяву з проханням розглядати справу су її відсутності, просила позов задовольнити.

Представники відповідача та 3-х осіб в судове засідання не з`явилися.

Від відповідача відзив на позов не надходив. Пояснень 3-ї особи не надали.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та витребувані судом документи згідно з ухвалою суду від 26 квітня 20231 року не надали.

Згідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та правовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, у відсутності нез`явившихся учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 14 лютого 2020 року Холодногірським районним у м.Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище - ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається , що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, 03 лютого 2021 року вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 49044, про стягнення з ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище позивачки ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал” заборгованості в розмірі 12 728 грн 00 коп. за кредитним договором L0700716 (AG7169648) від 27 серпня 2018 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Дніпро», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 02112018-Д від 02.11.2018 є ТОВ «Фінансова компанія «ПрофітКапітал».

В виконавчому напису зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 26 квітня 2019 року по 6 січня 2021 року. Сума заборгованості складає 12 728, 00 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 200,00 грн., по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 3 459, 00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями – 3 069, 00 грн.

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович за заявою стягувача виніс постанову від 17.03.2021 про відкриття виконавчого провадження №64874680, та 25 березня 2021 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивачки.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг – це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника – вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Ні відповідачем, ні третьою особою на виконання ухвали суду про витребування доказів, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у ТОВ «Фінансова компанія «ПрофітКапітал» права вимоги до позивачки.

Так, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, доказів протилежного останнім суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, тому невідомими є підстави визнання нотаріусом кредитного боргу безспірним.

В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивачка дізналася після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження зі зверненням стягнення на заробітну плату позивачки, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, оскільки розмір боргових зобов`язань позивачки перед банком, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим належно складеною випискою по рахунку позивача за Кредитним договором № L0700716 (AG7169648) від 27 серпня 2018 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Дніпро», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «ПрофітКапітал», що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачкою письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов`язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

У виконавчому напису нотаріус послався на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При цьому нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не ураховано, що вказаний пункт 2 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 – визнано незаконним та нечинним.

Відповідно до ч.3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачам не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, надані позивачкою докази не спростовані.

Таким чином, доказів укладання позивачкою письмового договору у передбаченому законом порядку, безспірності заборгованості, а також доказів отримання позивачкою вимоги про усунення порушень - сплати заборгованості суду не надано, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивачки понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви згідно ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, оскільки її судом задоволено в повному обсязі, що разом становитиме 1 362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 03 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 49044, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35), про стягнення з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал” (ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 8, м.Київ, 04071) заборгованості в розмірі 12 728 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Профіт Капітал” судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (одну тисячу триста шістдесят дві грн. 00 копійок) на користь ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 8 червня 2021 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко