Рішення № 97483593, 08.06.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/218/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

представника позивача - Лащенка В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області (правонаступником якої є Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

у с т а н о в и в :

У грудні 2019 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області (правонаступником якої є Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його родич ОСОБА_2 , який на момент смерті проживав з дружиною ОСОБА_3 .. За життя ОСОБА_2 набув право на земельну частку (пай) , розташовану на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219260 . ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями , однак спадкові права на земельну частку (пай) юридично не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Позивач має намір успадкувати право на земельну частку після смерті ОСОБА_3 відповідно до вказаного сертифікату на право на земельну частку (пай). Просив встановити факт родинних відносин , а саме що він є родичем ОСОБА_3 та визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4,3 умовних кадастрових гектар із земель реформованого КСП «Агрофірма Мурафська» в порядку спадкування після ОСОБА_3 , яка фактично успадкувала земельну частку (пай) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219260 , що належить ОСОБА_2 ..

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов , прохає його задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився , подав заяву слухати справу у його відсутність , проти позову не заперечував, просив ухвалити рішення на розсуд суду .

Суд, вислухавши пояснення представника позивача , дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідка , дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами. Перелік можливих способів захисту міститься у ст. 16 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 ,згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219260 , має право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП « АФ « Мурафська » Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області . Вказаний сертифікат знаходиться у Відділі у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як невитребуваний . Державний акт на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_2 не зареєстровано . Розмір земельної частки (паю) , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП «АФ «Мурафська» становить 4,3 умовних кадастрових гектар, про що свідчить довідка Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.03.2018 року. ( а.с.13)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 06.02.2018 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Качалівка Краснокутського району Харківської області . ( а.с.7)

На момент смерті ОСОБА_2 проживав разом з дружиною ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлого Качалівською сільською радою не посвідчувався, що підтверджується довідкою Качалівською сільською радою від 10.03.2020 року. ( а.с.16).

З відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву від 04.12.2020 року вбачається , що 17.10.1996 року до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася дружина померлого ОСОБА_3 .. Заяву було прийнято , зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 17.10.1996 р. за порядковим № 689 , заведено спадкову справу №374/1996. 17.10.1996 року державним нотаріусом Краснокутської державною нотаріальною конторою Харківської області , ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно , що складається з житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 . Крім того, 12.09.1997 р. ОСОБА_3 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно , що складається з грошової компенсації.(а.с.90)

ОСОБА_3 , відповідно до ст. 549 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) , вважається такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 , до складу якої , окрім житлового будинку , увійшла земельна частка (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219260.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бєлгород, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12.05.2010 року . ( а.с. 116)

За життя ОСОБА_3 склала заповіт , посвідчений Качалівською сільською радою Краснокутського району Харківської області 29.03.2002 року за реєстром №б/н, згідно якого вона належну їй земельну ділянку площею 3, 0576 га , розташованої на території Качалівської сільської ради , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №431007 , заповідала ОСОБА_4 ..

Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 245/2010 року. Спадкоємцем майна , а саме земельної ділянки площею 3,0576 га , після померлої , є ОСОБА_4 , який спадщину прийняв , шляхом подачі заяви до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області , зареєстрованої у книзі обліку спадкових справ 23.10.2010 року за №573 , однак свідоцтво про право на спадщину не отримав . ( а.с. 114)

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.01.2011 року по справі ОСОБА_4 до Краснокутської РДА Харківської області про визнання права власності , за ОСОБА_4 визнано право власності за заповітом на вказану земельну ділянку , яка належала ОСОБА_3 ( а.с.131)

Дочка померлої ОСОБА_5 від спадщини після матері ОСОБА_3 відмовилася, відповідно до заяви від 24.10.2010 року. ( а.с. 115).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.04.2011 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Харків ( а.с. 10).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 . ( а.с. 9)

ОСОБА_1 після смерті батька звернувся до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини , де була заведена спадкова справа №454/2011 та ним отримано свідоцтво про право на спадщину від 03.12.2011 року , яке складається з грошових внесків з відсотками та усіма грошовими компенсаціями та свідоцтво про право на спадщину від 29.12.2011 року, згідно якого він успадкував Ѕ частину квартиру , що належала померлому.( а.с. 50-70)

Крім того, рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 18.11.2011 року по справі ОСОБА_1 до Краснокутської РДА Харківської області про визнання права власності, за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку після померлого ОСОБА_4 ( а.с.129-130)

У судовому засіданні було встановлено , що ОСОБА_3 є рідною сестрою баби позивача ОСОБА_6 , яка є матір`ю батька позивача ОСОБА_4 ..

Факт родинних відносин , а саме те, що померла ОСОБА_3 є родичем позивача підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ..

Встановлення факту родинних відносин , необхідно позивачу для прийняття спадщини після ОСОБА_3 ..

Позивач має намір успадкувати земельну частку (пай) , яка належить ОСОБА_3 , як фактично успадкована після померлого ОСОБА_2 , але юридично не оформлена.

Судовим розглядом встановлено , що позивач у встановлений законом строк , з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 до нотаріальних органів не звертався , постанова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії в матеріалах справи відсутня.

Оскільки спадщина після ОСОБА_3 відкрилася в 2010 році , застосуванню підлягають норми ЦК України ( в ред .2003 року)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця ), до інших (спадкоємців).

Згідно ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини...

У відповідності до вимог ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1265 ЦК України право на спадкування за законом мають родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1268 ЦК України Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вище вказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно підпунктів 1, 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року , нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду про захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №523/4139/17 (провадження № 14-328цс19) зазначила, що статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Таким чином, зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відомостей про вчинення таких дій позивачем суду не надано, відповідно, матеріали справи їх не містять, а суд не повинен підміняти інші органи, зокрема нотаріальні.

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду доказів того, що він в установленому законом порядку подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та що нотаріус відмовив йому у видачі вказаного свідоцтва, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно є передчасними, оскільки позивач не вичерпав позасудовий спосіб оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .. За таких підстав в позові ОСОБА_1 слід відмовити .

На підставі ст.141 ЦПК України , у разі відмови у позові, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1216, 1218, 1220, 1265 ЦК України, ст.10, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області (правонаступником якої є Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст.354 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_4 .

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області (як правонаступник Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області), вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ, Богодухівського району, Харківської області.

Суддя Л. В. Вовк