Вирок № 97482455, 08.06.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1375/20

1-кп/189/58/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Сосницький П.С.,

захисник Кубрак В.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Дніпропетровської області кримінальне №12020040000000780 від 23.10.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимий,

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 року, приблизно о 01:00 годині, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , зі швидкістю близько 60 км/год рухався у темний час доби по правій смузі автодороги О 041406 зі сполученням Просяна-Великомихайлівка, що проходить по території Покровського району Дніпропетровської області з боку села Великомихайлівка в напрямку селища Просяна, перевозячи на передньому пасажирському сидінні автомобіля неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході подальшого руху водій ОСОБА_1 , проявляючи злочинну самовпевненість, маючи можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу настійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виборі швидкості руху керованим ним автомобілем не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, в результаті чого 23.10.2020 року, приблизно о 01:00 годині, на 800-му метрі автодороги 0 041406 зі сполученням Просяна-Великомихайлівка у Покровському районі Дніпропетровської області, під час руху не впорався з керуванням автомобілем «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 та виїхав за межі проїзної частини праворуч, з`їхав у кювет, де допустив наїзд правою передньою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 на перешкоду у вигляді дерева.

Порушення вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинено смерть.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кубрак В.В. не заперечували щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор Сосницький П.С. також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявив.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів особи обвинуваченого і висновків експертів.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав суду, що 23.10.2020 року, приблизно о 01:00 годині, він, перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ 21053», поїхав покататися разом зі своїм товарищем - ОСОБА_5 , перед цим, близько 21-00 години, вживши 0,5 літрів пива. На автодорозі приблизно за 1 кілометр до села Великомихайлівка сталася дорожньо-транспортна пригода, яку ОСОБА_1 не пам`ятає, оскільки він утратив свідомість і не пам`ятає як саме відбувся удар. Коли він прийшов до тями, то побачив, що ОСОБА_3 , який знаходився поруч на пасажирському сидінні, придавило деформованою стійкою автомобіля, ОСОБА_1 намагався йому допомогти, відігнути стійку та визволити ОСОБА_6 , однак швидко зрозумів, що сам він нічого заподіяти не зможе, вибрався з автомобіля та побіг у с. Великомихайлівка, де постукав у найближчу хату, господарі якої викликали швидку медичну допомогу, і разом з цими людьми він повернувся на місце ДТП. Також показав, що ОСОБА_4 був без свідомості після ДТП, оскільки ОСОБА_1 його неодноразово окликав, однак він не відповідав і не ворушився. Потерпілий ОСОБА_4 помер на місці скоєння ДТП. У скоєному щиро розкаявся.

Захисник обвинуваченого Кубрак В.В. також не заперечував вину ОСОБА_1 у скоєному, зазначив, що кримінальне правопорушення вчинене з необережності, обвинувачений щиро розкаюється, просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, враховуючи молодий вік обвинуваченого (18 років на час вчинення ДТП), його добросовісну поведінку, яка виразилася у тому, що він одразу побіг за допомогою, повідомив про те, що трапилося і повернувся на місце події.

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №271 від 23.10.2020 року, виданого КП «Покровська ЦРЛ» ДОР» ОСОБА_1 23.10.2020 року, о 03-00 годині, пройшов огляд на стан сп`яніння, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Результат тесту 0,67 ‰ (а. с. 47-48).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №104-2020 р. «Е» від 23.10.2020 року, на тілі померлого ОСОБА_4 виявлені садна та синці на обличчі та кінцівках. Крововилив у м`які покриви голови, крововилив під м`які мозкові оболонки та в речовину головного мозку; забій та розриви правої легені, розриви печінки, рідка кров у черепній та правій плевральній порожнинах. Тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди при ударі об виступаючі частини транспортного засобу при травмі всередині салону автомобіля. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при експертизі та відомі обставини справи, найвірогідніше, що потерпілий знаходився на правому пасажирському сидінні автомобіля (а. с. 59-61).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/1318 від 12.11.2020 року, рульове керування автомобіля ВАЗ 21053 на момент проведення дослідження перебуває у працездатному стані (а. с. 63-66).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/1373 від 16.11.2020 року, у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ 21053 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля ВАЗ 21053 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 ПДР України, і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б йому виконати їх. При заданому механізмі події, дії водія ВАЗ 21053 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням події ДТП (а. с. 70-71).

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали в частині характеризуючих матеріалів та висновків експертів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого (в редакції Закону від 24.09.2008 року).

Призначаючи покарання, суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, слід віднести вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 інвалідом не являється, раніше не судимий, з місця проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зазначену в Рішенні по справі «Бемер проти Німеччини» (37568/97, 03.10.2002 року), що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Відповідно до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, станом на 23.10.2020 (день вчинення правопорушення) частина 1 статті 75 Кримінального кодексу України викладена у наступній редакції: «Якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням».

Відповідно до ч. 2-3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння . Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 року за №1231-IX, який набрав чинності 17.03.2021 року, була виключена можливість звільнити від відбування покарання з випробуванням особу, що порушила правила безпеки дорожнього руху, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак суд вважає, що в силу положень ч. 2 ст. 5 КК України вказаний Закон не має зворотної дії в часі, а тому застосуванню підлягає закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, оскільки особа обвинуваченого характеризуються позитивно, ОСОБА_1 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, також враховуючи молодий вік обвинуваченого, його відношення до скоєного, необережний характер його дій, його щире каяття, позицію сторони обвинувачення та потерпілого, суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. Враховуючи обставини справи, думку учасників провадження, суд вважає за необхідне позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/1318 від 12.11.2020 року, в розмірі 1307,60 грн. (одна тисяча триста сім гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/1373 від 16.11.2020 року, в розмірі 1307,60 грн. (одна тисяча триста сім гривень 60 копійок).

Скасувати арешт автомобіля «ВАЗ 21053» р/н НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року.

Речові докази по справі:

- автомобіль «ВАЗ 21053» р/н НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що належить ОСОБА_2 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_1 - повернути фактичному володільцю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- чохол з керма автомобіля «ВАЗ 21053» р/н НОМЕР_1 , який зберігається з матеріалами кримінального провадження від 23.10.2020 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданий 02.03.2018 року органом 1255, який зданий на підставі виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2020 року - повернути законному власнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чорна