Ухвала суду № 97481330, 17.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 432/5071/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку матеріали справи про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 432/5071/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Дзюрман Оксани Анатоліївни до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі 432/5071/13-ц.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.04.2021 було ініційовано відновлення втраченого судового провадження по справі № 432/5071/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Дзюрман Оксани Анатоліївни до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості, яка можливо була предметом розгляду Стахановського міського суду Луганської області.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Представник ТОВ «Вердикт Капітал» надав заяву із документами для відновлення втраченого провадження.

Перевіривши наявні у справі документи, суд вважає, що зібраних матеріалів достатньо для часткового відновлення втраченого провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до копії рішення Стахановського міського суду Луганської області від 13.09.2013 по справі № 432/5071/13-ц, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ на дату розрахунку становить 71 062,43 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за основним боргом по кредитному договору № 45.2/АА-00005.08.2 від 31.07.2008 р. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ на дату розрахунку становить 71 062,43 грн. в рахунок відшкодування пені за прострочення за кредитом і процентам за кредитним договором № 45.2/АА-00005.08.2 від 31.07.2008 р. В решті вимог відмовлено. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь «РОДОВІД БАНК» (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) по 272 грн. з кожного в рахунок відшкодування судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

На думку суду, загальновідомим є той факт, що будівля Стахановського міського суду Луганської області, яка знаходиться за адресою: 94000, Україна, Луганська область, м. Кадіївка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 37, станом на 17 травня 2021 року знаходиться на території, яка не контролюється органам влади України, що дає суду підстави вважати втраченим судове провадження по цивільній справі № 432/5071/13-ц.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявна копія повного тексту вищевказаного рішення суду, а також враховуючи наявність повного тексту вищевказаного рішення суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд вважає що є підстави для відновлення втраченого провадження в частині повного тексту рішення суду.

Керуючись статтями 247, 258, 260, 261, 353-354, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 432/5071/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Дзюрман Оксани Анатоліївни до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості в частині повного тексту рішення Стахановського міського суду Луганської області від 13.09.2013 по справі № 432/5071/13-ц, який складається з наступного:

«Справа № 432/5071/13-ц

Провадження №2/432/1761/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 р.

Стахановський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.

при секретарі СКРИПНИК Г.С.

за участю:

- представника позивача

публічного акціонерного товариства

“РОДОВІД БАНК”, яка діє за

довіреністю № 23 від 02.01.2013 р. ОСОБА_2

- представника відповідачів

ОСОБА_1 та

ОСОБА_1 , яка діє за довіреністю

від 06.06.2013 р. ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” в особі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідачів про солідарне стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що 15.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” та ОСОБА_1 було укладено договір № 3656 купівлі – продажу автомобіля CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, колір синій на умовах оформлення банківського кредиту на його придбання. 31.07.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45.2/АА-00005.08.2 відповідно до якого ОСОБА_1 була відкрита не відновлювана кредитна лінія у розмірі 14 610 доларів США на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів. За умовами кредитного договору ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання повернути одержаний кредит не пізніше 31.07.2015 р., а також щомісяця, не пізніше 10 числа кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом та сплачувати нараховані відсотки в розмірі 14,5% річних, а за порушення вказаних строків – сплачувати пеню в розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Для забезпечення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав у заставу позивачу придбаний за кредитні кошти транспортний засіб, що було оформлено договором застави транспортного засобу № 45.2/АА-00005.08.2-3 від 31.07.2008 р. Також в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки № 45.2/АА-00005.08.2-3/П, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання солідарного боржника і зобов`язалась відповідати у повному обсязі перед позивачем за повне та своєчасне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. До 11.06.2009 р. ОСОБА_1 здійснювалося погашення кредиту в порядку та строки, передбачені кредитним договором, але в подальшому прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором виконувати в повному обсязі він припинив. 17.11.2009 р. позивач звернувся до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про дострокове повернення у повному обсязі суми кредиту, сплати процентів та пені, в якій повідомив останнього про суму заборгованості та попередив про звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. У визначені позивачем строки – до 17.12.2009 р., відповідачі в повному обсязі заборгованість за кредитом не погасили, не сплатили проценти за користування кредитом та нараховану пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентам за користування ним. 02.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 381 про стягнення суми кредитної заборгованості за рахунок примусової реалізації заставного автомобіля. 14.05.2010 р. постановою ВДВС Стахановського міського управління юстиції Луганської області було відкрито виконавче провадження і 19.03.2012 р. відбувся аукціон з реалізації заставного автомобіля. За рахунок коштів в загальному розмірі 42 054,27 грн., отриманих позивачем 17.04.2012 р. від продажу заставного автомобіля було задоволено вимоги позивача в частині відшкодування внесеної за вчинення виконавчого напису плати в розмірі 1 700 грн. та частково погашено заборгованість за кредитним договором на суму 40 354,27 грн. Загальний розмір солідарного боргу відповідачів за кредитним договором на 06.07.2012 р. складається з простроченого основного боргу в сумі 8 891,14 доларів США; пені за простроченим кредитом в сумі 127 512,01 доларів США; пені за простроченими процентами в сумі 13 208,48 доларів США, що разом дорівнює 149 083,09 доларів США, що в еквіваленті у гривні за курсом Національного Банку України на дату розрахунку становить 1 191 546,60 грн. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1 191 546,60 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором і стягнути судовий збір в сумі 3 219 грн.

В судовому засіданні представник позивача надала суду пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними в позовній заяві. Також повідомила, що часткове погашення заборгованості за кредитом та процентам відповідачі почали проводити з 01.06.2009 р., проценти сплачені відповідачами у повному обсязі 17.04.2012 р. і пеня за прострочені проценти нарахована позивачем за період з 13.01.2009 р. по 16.04.2012 р., а пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована за період з 13.01.2009 р. по час подання позову до суду. Просить позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні були відсутні, користуючись своїм правом, передбаченим ч.1 ст.38 ЦПК України, приймали участь у справі через представника.

Представник відповідачів в судовому засіданні висловила позицію відповідачів і суду пояснила, що вимоги, заявлені представником позивача, відповідачі визнають частково, а саме визнають суму основного боргу за кредитним договором в сумі 8 891, 14 доларів США, що в еквіваленті відповідає 71 062,43 грн. грн. та частково визнають неустойку за порушення строків погашення кредиту і просять суд, застосувавши положення ст. 551 ЦК України, вимоги позивача в частині стягнення неустойки задовольнити в сумі, що не перевищує суму основного боргу, а саме 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті становить 71 062,43грн. Відповідачі визнають, що укладали відповідно кредитний договір та договір поруки, що позичальник порушив строки оплати кредиту та процентів по ньому, причиною цього було погіршення стану здоров`я боржника. Крім того, під час вирішення питання стягнення суми боргу, просить суд врахувати наявність на утриманні боржника 5-ти неповнолітніх дітей. Просить позов задовольнити частково, в межах зазначених вище сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи … на підставі доказів, наданих сторонами. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

згідно з положеннями ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 31.07.2008 р. в письмовій формі був укладений кредитний договір № 45.2/АА-00005.08.2, що підтверджено копією кредитного договору № 45.2/АА-00005.08.2 (далі Договір) (а.с.25-31), яку суд оцінює як допустиму і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки оригінал договору оформлений у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, відповідачі факт укладання письмового кредитного договору визнають у повному обсязі.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання погашати кредит у порядку та строки відповідно до кредитного договору, повернути банку одержані кредитні кошти та щомісячно сплачувати проценти за фактичні суми та строки користування кредитом … (розділ 3 Договору).

У відповідності до положень діючого цивільного законодавства кредитний договір є одним з видів зобов`язань.

Порушенням зобов`язання, поняття якого надано в ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник визнається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не належним чином виконує прийняті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, що підтверджено Розрахунком заборгованості (а.с.42) та витягом з особового рахунку за період з 31.07.2008 р. по 06.07.2012 р. (а.с.43-60), які суд оцінює як допустимі і кладе в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки вони виконані у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, відповідач ОСОБА_1 факт наявності заборгованості за кредитним договором також визнає, а обставини, визнані сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі, відповідно до положень ч.1 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Таким чином ОСОБА_1 , у відповідності до положень ч.1 ст. 612 ЦК України, є боржником, що прострочив і, згідно з положеннями ч.2 ст. 612 та ч.1 ст. 623 ЦК України, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Представник позивача у встановленому законом порядку використав своє право заставодержателя і звернув стягнення на предмет застави. Правомірність дій позивача підтверджено копією договору застави транспортного засобу № 45.2/АА-00005.08.2 від 01.07.2008 р. (а.с.33-34); копією заяви ОСОБА_1 від 31.07.2008 р. про надання згоди на здійснення застави транспортного засобу (а.с.35); копіями письмових вимог представника позивача, спрямованих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , відповідно, від 17.11.2009 р. № 45-11-б.б/ НОМЕР_2 та № 45-11-б.б/1036 (а.с.36-37); копією виконавчого напису від 02.04.2010 р. № 381 (а.с.38); копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2010 р. (а.с.39); копією протоколу № 13-0001/12 проведення аукціону по реалізації рухомого майна (а.с.40); копією розпорядження від 30.03.2012 р. про перерахунок грошей (а.с.41), які суд оцінює як допустимі і кладе їх в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки їх оригінали видані уповноваженими установами і оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства. Відповідачі також зазначені факти визнають, отже вони, як зазначено вище, на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Тому суд вважає встановленим факт того, що від реалізації рухомого майна, яке перебувало в заставі, позивач отримав тільки 42 054,27 грн., яких недостатньо для покриття заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до положень ч.4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмету застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника…

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язань.

Частина 1 статті 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, у відповідності до положень ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання Договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, що підтверджено копією договору поруки № 45.2/АА-00005.08.2-3/П від 31.07.2008 р. (а.с. 32), яку суд оцінює як достовірну і кладе в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки його оригінал оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства і визнається ОСОБА_1 , тому факт укладання представником позивача та ОСОБА_1 зазначеного договору вважається судом доведеним.

Підписавши з позивачем зазначений договір відповідач ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання, в разі невиконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором від 31.07.2008 р. № 45.2/АА-00005.08.2 погасити суму кредиту, нараховані за користування кредитом відсотки, пеню за прострочку погашення кредиту (розділ 2 договору поруки від 31.07.2008 р.) (а.с.32).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, є законними, обгрунтованими.

Конституційний Суд України в рішенні по справі № 7-рп/2013 від 11.07.2013 р. зазначив, що Україна, як соціальна держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки…

Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів…

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Згідно до ч.2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи – споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів, а особливості регулювання відносин за договором про надання кредиту встановлені, як зазначено вище, у ст. 1054 ЦК України.

В положеннях ч.1ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” зазначено, що споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

В судовому засіданні встановлено, що в сенсі положень ч.1 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено споживчий кредит, оскільки позивач прийняв на себе зобов`язання на передачу відповідачу ОСОБА_1 коштів для придбання автомобіля, а останній прийняв на себе зобов`язання повернути ці кошти разом з нарахованими відсотками.

Положеннями ч.1, 2 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. При цьому п.4 ч.1 ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь - якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України, у наведеному вище рішенні, виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченому у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд вважає, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно– правових відносин та свободу договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Цей висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеє ООН “Керівні принципи для захисту інтересів споживачів” від 09.04.1985 р. № 39/248, в якій наголошено : визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі із шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Звертаючись до суду позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за основним кредитом в сумі 8 891,14 доларів США; пені за простроченим кредитом в сумі 127 512,01 доларів США; пені за простроченими процентами в сумі 13 208,48 доларів США. Отже неустойка, яку позивач нарахував відповідачам значно (приблизно у 16 разів) перевищує суму основного боргу відповідачів.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є пенсіонером у зв`язку з наявністю інвалідності 2 групи, що підтверджено копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.12.2003 р. (а.с. 173); страждає на тяжке психічне захворювання, що підтверджено копією довідки Стахановської обласної психіатричної лікарні (а.с.174); має на утриманні 5-х неповнолітніх дітей, що підтверджено копіями свідоцтв про народження відповідно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_4 виданого 26.10.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 655, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_5 , виданого 11.03.1997 р. відділом реєстрації актів громадянського стану м. Стаханов, актовий запис № 119, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_6 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Первомайського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 171, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_7 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Первомайського міського управління юстиції Луганської області від 07.05.2008 р., актовий запис № 26 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_7 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області від 19.12.2006 р., актовий запис № 768 (а.с.168- 172), які суд оцінює як допустимі і кладе їх в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки оригінали зазначених документів видані уповноваженими установами і оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, представник позивача переконливих доказів на спростування відомостей, зазначених у наведених вище документах суду не надала, тому факт перебування відповідача ОСОБА_1 на пенсії у зв`язку з 2 групою інвалідності, факт наявності у нього тяжкого психічного розладу та факт перебування на утриманні 5-х неповнолітніх дітей вважаються судом встановленими і доведеними, а також визнаються судом обставинами, які, в сенсі вимог представника позивача, мають суттєве значення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість застосування до правовідносин, які склалися між сторонами, положень ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру неустойки, яка нарахована представником позивача відповідачам, до розміру основного боргу за кредитом, а саме до 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті становить 71 062,43грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а саме: підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за основним кредитом в сумі 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті становить 71 062,43грн. та неустойки в сумі 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті становить 71 062,43грн.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Звертаючись до суду із позовом, представник позивача сплатила судовий збір в сумі 3 219 грн., щол підтверджено документьально (а.с.1). Враховуючи, що вимоги представника позивача судом задоволені частково, то з кожного з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 272 грн. в рахунок відшкодування судового збору пропорційно до частини задоволених судом позовних вимог.

Суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача є законними, обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 42 ч.4 Конституції України ; ст.ст. 3 п.6, 509 ч.3, 546, 551 ч.3, 553 ч.1, 554 ч.1, 2, 591 ч.4, 610, 612 ч.1, 2, 623 ч.1, 627 ч.2, 1054 ч.1, 1055 ч.1 ЦК України; Резолюцією Генеральної Асамблеє ООН “Керівні принципи для захисту інтересів споживачів” від 09.04.1985 р. № 39/248; Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 р.; ст.ст. 11 ч.1, 18 ч.1, 2, 21. ч.1 п.4 Закону України “Про захист прав споживачів”; ст.ст. 10, 11, 30, 60, 61 ч.1, 88 ч.1, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ на дату розрахунку становить 71 062,43 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за основним боргом по кредитному договору № 45.2/АА-00005.08.2 від 31.07.2008 р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) 8 891,14 доларів США, що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ на дату розрахунку становить 71 062,43 грн. в рахунок відшкодування пені за прострочення за кредитом і процентам за кредитним договором № 45.2/АА-00005.08.2 від 31.07.2008 р.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь “РОДОВІД БАНК” (91031 м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, код ЄДРПОУ 14349442, п/р № НОМЕР_1 в АТ “РОДОВІД БАНК”, МФО 3217123 ІПН 143494426659) по 272 грн. з кожного в рахунок відшкодування судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів, з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.

Головуючий Шаргаровська В.І.»

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Д.Б. Баронін