Рішення № 97481073, 08.06.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

385/540/21

2/385/229/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 10.06.2013 року між позивачем та ПАТ КБ «Приват БАНК» було підписано заяву щодо приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 10.06.2013 року, та позивач взяла на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору позивачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

13.07.2015 року рішенням Гайворонського районного суду у справі №385/572/15-ц з позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.06.2013 року в розмірі 13105 гривень 43 копійки.

30.11.2020 року постановою державного виконавця Гайворонського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) закрите виконавче провадження ВП №51736948, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №385/572/15-ц, що виданий Гайворонським районним судом у справі №385/572/15-ц від 13.05.2015 року. Було закрито в зв`язку з виконанням.

20.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приват Банк» у розмірі:

залишок заборгованості за кредитом - 20501,01 гривень,

залишок заборгованості за відсотками - 4026,42 гривень,

пеня та комісія - 7220,44 гривень,

- штраф - 4651,63 гривень,

а всього 36399 гривень 50 копійок згідно з Генеральною угодою № б/н від 14.07.2015 року.

Дана генеральна угода була укладена згідно того ж договору від 10.06.2013 року між позивачем та ПАТ КБ «Приват БАНК» згідно якого рішенням Гайворонського районного суду з позивача була стягнена заборгованість.

Постановою державного виконавця Гайворонського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) згідно заяви ПАТ КБ «Приват Банк» на підставі виконавчого напису виданого 20.03.2007 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54249800 від 07.07.2017 року.

Позивач працює майстром з благоустрою в ДП «Заваллівське Управління Комунального Господарства» та згідно виконавчого провадження ВП №54249800 з її заробітної плати здійснюється відрахування у розмірі 20% на користь ПАТ КБ «Приват Банк».

Вважає вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки фактично з позивача відбулося подвійне стягнення з одного кредитного зобов`язання.

В зв`язку з даними обставинами стягнення коштів за вище згадуваним виконавчим написом не може бути безспірним, крім того позивача не було повідомлено, а саме не надіслано письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором. Зокрема, це фіскальний чек про відправлення листа та опис вкладення та копію виконавчого напису.

Просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 20.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 39399 гривень 50 копійок таким, що не підлягає виконанню та судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача надав письмову заяву в якій просить розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судові засідання двічі підряд не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчать поштові повідомлення про одержання судових повісток. Відзив на позовну заяву не надіслав.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву з клопотанням розглянути справу без її участі на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, копію виконавчого провадження №54249800, копію виконавчого напису та документів на підставі яких його вчинено 20.03.2017 року за №2111, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2013 року між позивачем та ПАТ КБ «Приват БАНК» було підписано заяву щодо приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 10.06.2013 року, та позивач взяла на себе зобов`язання виконувати умови договору. Відповідно до договору позивачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". 13.07.2015 року рішенням Гайворонського районного суду у справі №385/572/15-ц з позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.06.2013 року в розмірі 13105 гривень 43 копійки (а.с. 12-14).

30.11.2020 року постановою державного виконавця Гайворонського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) закрите виконавче провадження ВП №51736948, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №385/572/15-ц, що виданий Гайворонським районним судом у справі №385/572/15-ц від 13.05.2015 року. Було закрито в зв`язку з виконанням (а.с. 11).

20.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приват Банк» у розмірі:

залишок заборгованості за кредитом - 20501,01 гривня

залишок заборгованості за відсотками - 4026,42 гривень

пеня та комісія - 7220,44 гривень

- штраф - 4651,63 гривень,

а всього 36399 гривень 50 копійок згідно з Генеральною угодою № б/н від 14.07.2015 року (а.с. 17).

Генеральна угода була укладена згідно того ж договору від 10.06.2013 року між позивачем та ПАТ КБ «Приват БАНК» згідно якого рішенням Гайворонського районного суду з позивача була стягнена заборгованість (а.с. 50).

Постановою державного виконавця Гайворонського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) згідно заяви ПАТ КБ «Приват Банк» на підставі виконавчого напису виданого 20.03.2007 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54249800 від 07.07.2017 року (а.с. 53).

Позивач працює в ДП «Заваллівське Управління Комунального Господарства» та згідно виконавчого провадження ВП №54249800 з її заробітної плати здійснюється відрахування у розмірі 20% на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (а.с. 55).

Вважає вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки фактично з позивача відбулося подвійне стягнення з одного кредитного зобов`язання.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. не перевірила безспірність вимог банку, чим порушила ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки повідомлення про вручення вимоги про усунення порушень, направленої стягувачем на ім`я ОСОБА_1 заперечується позивачем, як заперечується і сума заборгованості у розмірі 36399,50 грн., як і сам факт стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.06.2013 року, яка рішенням Гайворонського районного суду стягнута з боржника на користь стягувача, та вказаний борг сплачено, що в сукупності виключає безспірність вимог.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20.03.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 39399 гривень 50 копійок, оскільки стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.06.2013 року, відбулось на підставі рішення Гайворонського районного суду з ОСОБА_1 на користь стягувача, та вказаний борг сплачено повністю, і зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Керуючись, ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 20.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 39399 гривень 50 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1362 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документу 08.06.2021