Рішення № 97480506, 08.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1884/21

Провадження № 2/0182/1713/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.06.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Приватний нотаріус Івана-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що в лютому 2021 року їй стало відомо про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження № 64470736 з примусового виконання виконавчого напису № 7020 від 27.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 003-03205-270812 від 27.08.2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», у розмірі 12257,60 грн. та 1227,56 грн. основної винагороди приватного виконавця, у зв`язку з чим накладено арешт на кошти позивача.

Натомість, позивачем дійсно 27.08.2012 року було укладено з ПАТ «Дельта Банк» договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки, за умовами якого вона в той же день зняла 15 000 грн. з картки та згодом повернула їх відповідно до умов Договору. Після цього вона жодного разу не отримувала від Банку вимог про повернення коштів, у зв`язку з чим вважала, що виконала свої зобов`язання належним чином. Крім того, надана кредитна лінія мала обмежений термін дії – 364 календарні дні з моменту надання коштів, тобто до 27.08.2013 року.

У матеріалах ВП відсутні докази заборгованості позивача перед Банком та, крім того, кредитний договір від 27.08.2012 року не завірений нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису по ньому.

Враховуючи, що виконавчий напис № 7020 від 27.12.2020 року вчинений нотаріусом поза межами трирічного строку позовної давності, без документів, що підтверджують заборгованості, та за кредитним договором без нотаріального посвідчення, що суперечить діючому законодавству, ОСОБА_1 просить суд визнати спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1362 грн. (а.с.2-6).

Не погодившись із позовними вимогами, ТОВ «ЄАПБ» подало відзив на позов (а.с.44-47). Посилається на те, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.08.2012 року відповідач набув за договором відступлення прав вимоги № 2241/К від 07.05.2020 року та саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності для звернення до нотаріусу для вчинення виконавчого напису. До заяви про видачу судового наказу ТОВ «ЄАПБ», згідно з діючим законодавством, додало оригінал кредитного договору від 27.08.2012 року та розрахунок заборгованості (виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості). При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору про заборгованість. Отже, виконавчий напис № 7020 від 27.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом Личуком Т.В. у відповідності до норм закону та підстави для його скасування відсутні.

Треті особи про розгляд справи в суді повідомлялися належним чином (а.с.41,42). Письмових пояснень по справі не надавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам – пояснення; витребувано копії виконавчого провадження та нотаріальної справи (а.с.31-33).

26.03.2021 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.34-35).

Судом встановлено:

27.08.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір № 003-03205-270812 на відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки (а.с.21-23).

Згідно з п. 1.3 Банк надав Клієнту кредит шляхом відкриття Клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 15000 грн.

Кредитування Рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погодженими сторонами у Договорі та не потребує підписання додаткових угод (п.1.5).

07.05.2020 року між АТ «ДельтаБанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення прав вимоги № 2241-К, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк», у т.ч. за кредитним договором № 003-03205-270812 від 27.02.2012 року, є ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.20).

Відповідно до розрахунку, наданого генеральним директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором за період з 07.05.2020 року по 30.11.2020 року становить 11475,60 грн. (а.с.24). При цьому, докази такої суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ДельтаБанк» станом на дату укладання договору факторингу № 2241-К у матеріалах справи відсутні.

27.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис за № 7020 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке є правонаступником ПАТ «ДельтаБанк», заборгованості за договором № 003-03205-270812 від 27.08.2012 року за період з 07.05.2020 року по 30.11.2020 року, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 6750,60 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 4725,00 грн., а також витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 800 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», складає 12275,60 грн. (а.с.20).

На виконання виконавчого напису № 7020 від 27.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. 11.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64470736, винесено постанову про арешт коштів боржника. 18.02.2021 року приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.11,13,18).

ОСОБА_1 суму боргу не визнає, наголошує на пропущені відповідачем строки для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису та ту обставину, що кредитний договір, укладений між нею та ПАТ «ДельтаБанк», не посвідчений нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису щодо нього.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Як вбачається із Договору № 003-03205-270812, підписаного ОСОБА_1 27.08.2012 року в ПАТ «ДельтаБанк», позивачеві відкрито картковий рахунок у гривнях та встановлено кредитний ліміт 15000 грн. строком дії 364 календарних дні (а.с.21).

Виконавчий напис вчинено 27.12.2020 року та стягнення заборгованості проводилося за період з 07.05.2020 року по 30.11.2020 року (а.с.20).

Відповідачем не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити точну дату здійснення позивачем останньої виплати по кредиту та, відповідно, дату, з якої у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Разом із тим, період заборгованості, наведений у спірному виконавчому написі, свідчить про те, що його було здійснено після спливу трьох років з дати виникнення права вимоги, що суперечить ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Також, за змістом ст. 262 ЦПК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, у зв`язку з чим доводи відповідача про початок позовної давності з дати укладення договору факторингу від 07.05.2020 року суд до уваги не приймає.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Відповідач, незважаючи на подання відзиву, не надав суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою їй заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Окремо суд звертає увагу на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду 26.03.2021 року зобов`язано приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Личука Т.В. у строк до 01.05.2021 року надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису. Відповідно до поштового повідомлення, зазначену ухвалу нотаріус отримав 06.04.2021 року (а.с.42), однак до теперішнього часу її не виконав.

Як вбачається з інформації Міністерства юстиції України, Наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2021 року № 1358/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.04.2021 року № 2 та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 ЗУ «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 13.08.2012 року за № 8832 на ім`я ОСОБА_2 , анульовано (а.с.54).

Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Отже, станом на час вчинення виконавчого напису – 27.12.2020 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Кредитний договір від 27.08.2012 року, який став підставою для видачі спірного виконавчого напису, не є нотаріально посвідченим, що виключає можливість вчинення виконавчого напису щодо даного договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Личук Т.В. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги та наявності обставин для визнання суми боргу безспірною, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України).

З урахуванням підтверджених судових витрат та вимог законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору на загальну суму 1362 грн. (908,00 грн. + 454,00 грн.) (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 27.12.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 7020, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.08.2012 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 08.06.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

представник відповідача – ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Носівським РВ УМВС України у Чернігівській області 06.03.2002 року, на підставі довіреності від 11.03.2021 року (а.с.52);

третя особа – Приватний нотаріус Івана-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, номер свідоцтва НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21 приміщення 58 кім.414, приміщення 69 кім. 406.

Суддя: А. Г. Багрова