
Справа № 523/8043/21
Номер провадження 3/523/4551/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2021 р. Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2КУпАП та ч.1 ст. 130КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 26 квітня 2021 року близько 02 год. 53 хв., керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Південна дорога біля буд.49 у м.Одеса, в стані алкогольного сп`яніння та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою увімкнення проблискового маячку синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, продовжив рух та був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вул. Жоліо-Кюрі біля буд.29 в м.Одеса шляхом блокування, чим порушив п.2.4, п.2.9а та п.8.9б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р., № 1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122-2КУпАП та ч.1 ст. 130КУпАП.
ОСОБА_1 , у судовому засіданні свою вину в вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Адвокат ОСОБА_1 – Тонкошкур І.В. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність при огляді на стан сп`яніння двох свідків, неправильність адреси складання протоколу, відсутність на відеозаписі пропозиції поліцейських пройти медичний огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та на те, що з відеозапису не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та переслідування його на патрульному автомобілі. Представник ОСОБА_1 стверджував неправомірність застосування до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності засобів обмеження рухомості (кайдани). Окрім цього, ОСОБА_2 було заявлено клопотання про виклик та допит свідка.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, дослідивши матеріали справи, суддею встановлено, що обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами а саме: протоколами про адміністративні правопорушення (а.с.2,27), результатом тестування за допомогою приладу «DRAGER» №0416 про наявність у ОСОБА_1 1,51 проміле алкоголю в крові (а.с.4-5), інформацією з порталу Національної поліції про відсутність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (а.с.1) та відеозаписами з нагрудних камер (відеореєстраторів) №001309 та №1135 працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення протоколів про адміністративні правопорушення (а.с.6, 29).
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 22.03.2017 р. встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 про відсутність доказової бази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення №040536 він близько 02 год 53 хв. керував транспортним засобом по вул. Південна дорога біля 49 в м.Одеса та був зупинений шляхом переслідування патрульним автомобілем та блокування транспортного засобу на вул. Жоліо-Кюрі біля буд.29 в м. Одеса. Також з відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 пояснює, що керуючи транспортним засобом не побачив вимогу поліцейського про зупинення транспортного засобу, а також при ознайомленні ОСОБА_1 з протоколом ним не заперечувався факт керування транспортним засобом, а також на відео зафіксовано момент, що перед затриманням поліцейськими ОСОБА_1 знаходився в автомобілі.
Суд критично ставиться до посилання представника на те, що огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням порядку «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме відсутність при огляді на стан сп`яніння двох свідків, вважається недійсним, оскільки свідки потрібні для фіксування дотримання процедури проведення поліцейськими огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме Драгеру. Однак цю функцію у даному випадку виконала нагрудна камера поліцейського, яка зафіксувала всю законність проведеної процедури перевірки ОСОБА_1 на наявність алкоголю в крові, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.266 КУпАП.
Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 поліцейськими не було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, адже з відеозапису вбачається, як сам ОСОБА_1 підтвердив вживання алкоголю за годину до затримання та не заперечував проти результатів тестування, яке було здійснене за допомогою приладу «Драгер». У ОСОБА_1 була можливість заперечити результати тестування, в тому числі письмово у відповідних графах в протоколі про адміністративне правопорушення та вимагати провести огляд в медичному закладі, однак він не скористався нею, погодившись з результатом встановленим «Драгером».
Щодо застосування поліцейськими до ОСОБА_1 засобу обмеження рухомості (кайданів), суд зазначає, що особа не позбавлена права оскарження дій поліцейських щодо застосування спеціальних засобів обмеження руху (затримання).
Суд критично ставиться до посилання представника, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказана адреса складання протоколу, а саме, замість АДРЕСА_2 (місце реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), була вказана адреса АДРЕСА_3 , адже з відеозапису вбачається як сам ОСОБА_1 на запитання поліцейських про місце проживання вказував на будинок, який знаходиться далі від місця складання протоколу.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про виклик та допит свідка, суд зазначає, що в судовому засіданні на питання судді представник відповів, що даний свідок не був зазначений в протоколі та його дані відсутні в матеріалах справи.
Аналізуючи зібрані по справі докази, факти, що викладені в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що сукупність доказів, підтверджує наявність вини в діях правопорушника ОСОБА_1 в скоєнні вищезазначечих адміністративних правопорушень, наведені докази суд вважає достовірними, оскільки вони об`єктивно підтверджуються іншими доказами, узгоджуються з ними в повному обсязі та являються достатніми для винесення судового рішення по справі.
Згідно ст. 33, 34, 35 КУпАП, при накладанні стягнення враховується характер правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 судом не встановлено.
В свою чергу, при прийнятті остаточного судового рішення, суддею враховуються положення ст.23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, давши оцінку всім обставинам по справі, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП, з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги чітко встановлене санкцією даної статті адміністративне стягнення, яке може бути застосоване, з метою виправлення правопорушника та попередження скоєння ним нових правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, збереження життя та здоров`я учасників дорожнього руху, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав та свобод інших громадян, суд вважає необхідним застосувати до правопорушника стягнення передбачене санкцією статті у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 454 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 122-2 ч.1, 130 ч.1, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП, накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає – 17000 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Cтягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень, за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Суворовський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37607526; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача – UА748999980313181206000015759, Код класифікації доходів бюджету- 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.
Суддя:
Судове рішення № 97479594, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 08.06.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 523/8043/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: