Рішення № 97478847, 08.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/127/21

Справа №754/8958/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 08 червня 2021 року)

07 червня 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Фідра Н.І., справа № 754/8958/17

ОСОБА_1 - позивач

ОСОБА_2 , 2010 р. н., інтереси якого представляє ОСОБА_3 - відповідач

Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - третя особа 1

Головне територіальне управління юстиції у м. Києві - третя особа 2

П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора - третя особа 3

Вимоги позивача: зміна черговості одержання права на спадщину

Даниленко Т.В. - адвокат позивача

Колораш В.Т. - адвокат відповідача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і в якому посилаючись на порушення своїх спадкових прав просить змінити черговість одержання права на спадкування шляхом визнання за ним, спадкоємцем другої черги за законом, права на спадкування спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у першій черзі. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в травні 2015 року спадкодавець втратив можливість самостійно пересуватись та потребував стороннього догляду із-за безпорадного стану свого здоров`я, був лежачим, а позивач одноосібно доглядав і утримував спадкодавця, перебував з останнім, прибирав, прав, забезпечував харчуванням, придбавав для нього ліки.

У судовому засіданні представник та адвокат відповідача позов не визнали та не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності позивача, адвоката останнього та третіх осіб.

Треті особа в судове засідання не з`явились і від третіх осіб: 1 і 3 до суду надійшли листи, а від третьої особи 2 пояснення з проханнями про розгляд справи за їхньої відсутності.

Позивач і його адвокат у судове засідання не з`явились, подавши 26.05.2021 до канцелярії суду підписане ними обома клопотання про відкладення розгляду справи із-за встановлення на території України карантину із-за СОVІD-19. При цьому в самому клопотанні не зазначено і до нього не додано жодних конкретних правових доказів, що позивач і його адвокат є на час розгляду справи непрацездатними або що вони обоє перебувають на самоізоляції.

Перевіряючи процесуальну поведінку сторони позивача, суд у судовому засіданні достовірно встановив наступне.

Останній раз адвокат позивача був присутній у судовому засіданні 29.07.2020 і після чого від сторони позивача до суду надійшло чотири клопотання відкладення розгляду справи із-за карантину одного і того ж змісту та в яких змінювалась лише дата судового засідання. При цьому, всі зазначені клопотання подавались до канцелярії суду нарочно? як позивачем так і його адвокатом, що дає правові підстави для висновку, що наявність карантину не перешкоджає позивачу і його адвокату відвідувати приміщення суду та дає правові підстави для висновку про навмисне затягування розгляду справи. Крім того, маючи реальну можливість подавати письмові клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про наявність у позивача і його адвоката можливості в письмовій формі подавати суду обґрунтування своїх доводів по суті спору, однак, вони цим правом не користуються.

З урахуванням викладеного суд вважає, що належним чином повідомлена сторона позивача про час і місце розгляду справи не з`явилась у судове засідання без поважних причин.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності позивача, його адвоката та третіх осіб.

Вислухавши представника та адвоката відповідача, свідків позивача: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідків відповідача: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , дослідивши матеріали справи суд у судовому засіданні встановив наступне.

Спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.02.2017.

Причиною смерті спадкодавця є цироз печінки, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 388/2 від 13.02.2017.

За життя спадкодавець був співвласником кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.02.2008.

Відповідач є сином спадкодавця та представника відповідача: ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження неповнолітнього відповідача від 26.11.2010.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2016 розірвано шлюб, укладений між спадкодавцем і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, дошлюбне прізвище якого було ОСОБА_14 , є рідною сестрою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження спадкодавця від 09.09.1981, свідоцтвом про народження позивача від 16.11.1979 та свідоцтвом про шлюб від 22.02.2012, укладеним позивачем з ОСОБА_1 ..

03.03.2017 ОСОБА_3 від імені неповнолітнього відповідача звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька відповідача.

14.03.2017 позивач також звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2017 (головуюча суддя: Журавська О.В., яка раніше слухала дану справу) заборонено третій особі 3 видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Згідно ст. 1216 ЦК України, 1. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, 1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, 1. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, 1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України, 1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ст. 1259 ЦК України, 1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. 2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ч. 1 і ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Будь-яких конкретних правових доказів, які свідчили та давали суду правові підстави для висновку, що за життя і до дня смерті спадкодавець, ІНФОРМАЦІЯ_3 , через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, а також, що позивач протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, сторона позивача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.

Зокрема в наданій суду медичній документації в не вказується, що спадкодавець за життя через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані та потребував стороннього догляду.

Свідок позивача ОСОБА_7 у своїх показаннях зазначила, що вона є свекрухою позивача і спадкодавець за життя пив, не працював і на роботу його не брали із-за того, що спадкодавець вживав алкогольні напої.

Свідок позивача ОСОБА_8 у своїх показаннях зазначив, що він є кумом позивача. Спадкодавець за життя пив алкоголь, чим хворів спадкодавець свідок не знає. Руки і ноги у спадкодавця працювали і він сам себе обхожував.

Свідок позивача ОСОБА_9 у своїх показаннях зазначила, що вона двоюрідня сестра позивача і спадкодавця. Спадкодавець вживав багато алкоголю і пив сам добровільно. До 2014 року працював. За життя спадкодавець був високим і кріпким.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_15 у своїх показаннях зазначила, що коли вона бачила спадкодавця, то останній говорив, що працює.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_10 у своїх показаннях зазначила, що в 2016 році бачила спадкодавця біля його ж будинку і останній їй говорив, що він приймає участь в обслуговуванні банкетів. На вид спадкодавець був якийсь жовтуватий, однак, спілкувався нормально. Останній раз свідок бачив спадкодавця осінню 2016 року.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_11 в своїх показаннях зазначила, що спадкодавець її однокласник і при спілкуванні з ним останній їй здавався здоровою і адекватною людиною.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_12 у своїх показаннях зазначила, що спадкодавця бачила в серпні і листопаді 2016 року. При спілкуванні спадкодавець був адекватним, однак був втомлений.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_13 у своїх показаннях зазначила, що останній раз вона бачила спадкодавця в жовтні 2016 року на дворі і останній був у стані алкогольного сп`яніння. Спадкодавець полюбляв вживати алкоголь. Ходив сам і сторонньої фізичної допомоги не потребував.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними.

За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за недоведеністю позовних вимог.

ОСОБА_3 просила відшкодувати їй судові витрати на правничу допомогу.

Згідно ст. 133 ЦПК України, 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до договору про надання правничої /правової/ допомоги від 20.12.2017 і ордера серії КВ № 144142 від 04.10.2017 сторона відповідача уповноважила на представництво своїх інтересів адвоката Колораш В.Т..

Відповідно до детального опису послуг (робіт), наданих адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ОСОБА_3 по справі № 754/8958/17 від 21.12.2017, а також квитанції № 12 від 21.12.2018, вартість витрат понесених стороною відповідача на правничу допомогу становить: 3200 грн..

Згідно ст. 137 ЦПК України,1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 7. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), інтереси якого представляє ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ): 3200 грн. - правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: