Ухвала суду № 97478136, 07.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1738/21

Провадження №2-з/367/197/2021

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно.

Позивач просить: розірвати Договір про пайову участь у кооперативі №П3/1/01 від 07.10.2016, укладений між ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом «Почаївський 3»; припинити право власності Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:037:0124, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32148381 від 01.11.2016; припинити право власності Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:037:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0340 га шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32157540 від 01.11.2016; визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га; визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0340 га.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого засідання.

03 червня 2021 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно. Позивач просить: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0340 га, що на даний час належить відповідачу на праві власності та заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії відносно вищезазначених земельних ділянок.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач вказує, що предметом позову є розірвання договору пайової участі у кооперативі № НОМЕР_1 від 07.10.2016 через неналежне виконання відповідачем умов договору та повернення у власність позивача земельних ділянок з кадастровими номерами 3210800000:01:036:0124 та 3210800000:01:036:0009. Як зазначає позивач, на даний момент зазначені земельні ділянки належать відповідачу, у зв`язку з чим позивач має підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитися даними земельними ділянками, та відчужити їх на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що, в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як видно із матеріалів, доданих до позовної заяви, 07 жовтня 2016 року між Житлово-будівельним кооперативом «Почаївський 3» (Кооператив) та ОСОБА_1 (Асоційований член) укладено Договір про пайову участь у кооперативі №П3/1/01 (далі – Договір). Відповідно до п.1.1. даного Договору, цим Договором регулюються відносини сторін, пов`язані з будівництвом, введенням в експлуатацію та отриманням частини квартири/частини житлового/індивідуального житлового будинку після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію житлового будинку в результаті участі Асоційованого члена в Кооперативі та з оплатою (внесенням) ним пайового внеску. Відповідно до Розділу 3 даного Договору, пайовий внесок за цим Договором становить 1 042 000 гривень, в якості оплати 100% пайового внеску Асоційований член вносить належні йому на праві власності дві земельні ділянки: адреса першої земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 034 га; адреса другої земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0, 1000 га.

Згідно із Актом приймання-передачі земельної ділянки №П3/1/01-1 від 07.10.2016, ОСОБА_1 передає в якості пайового внеску до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:036:0009, площею 0, 034 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності, а кооператив приймає вищевказану земельну ділянку в якості пайового внеску.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки №П3/1/01 від 07.10.2016, ОСОБА_1 передає в якості пайового внеску до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:036:0124, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності, а кооператив приймає вищевказану земельну ділянку в якості пайового внеску.

Довідкою Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» від 23.07.2018, підтверджено, що ОСОБА_1 являється асоційованим членом ЖБК «Почаївський 3» з 07.10.2016.

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 13 січня 2021 року, власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210800000:01:036:0009, площею 0, 034 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006584132108, є Житлово-будівельний кооператив «Почаївський 3» з 26.10.2016, на підставі акта приймання-передачі, серія та номер П3/1/01-1, виданого 07.10.2016, видавник: сторони договору; договору про пайову участь у кооперативі, серія та номер П3/1/01, виданого 07.10.2016, видавник: сторони договору; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 2282-72-УІ, виданий 25.06.2015, видавник: Бучанська міська рада Київської області.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 13 січня 2021 року, власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210800000:01:036:0124, площею 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071602032108, є Житлово-будівельний кооператив «Почаївський 3» з 26.10.2016, на підставі договору про пайову участь у кооперативі, серія та номер П3/1/01, виданого 07.10.2016, видавник: сторони договору; акта приймання-передачі, серія та номер П3/1/01, виданого 07.10.2016, видавник: сторони договору; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 2282-72-УІ, виданого 25.06.2015, видавник: Бучанська міська рада Київської області.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

З урахуванням вищевказаних доказів, що надані позивачем, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, спірні земельні ділянки належать відповідачу, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. У цій частині вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю. Тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:036:0124 та 3210800000:01:036:0009.

При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує відповідача у праві користування спірними земельними ділянками.

Суд вважає, що вимога заяви про забезпечення позову про заборону вчинення будь-яким фізичним чи юридичним особам будь-яких дій відносно вищезазначених земельних ділянок, не підлягає задоволенню, оскільки є неконкретною та необґрунтована належним чином у заяві про забезпечення позову, при цьому, рішення про накладення арешту на зазначене нерухоме майно виключає вчинення реєстраційних дій щодо цього майна, та є співмірним із позовними вимогами, у зв`язку із чим подана заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб,з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно – задовольнити частково.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/1738/21 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно, накласти арешт на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3210800000:01:036:0009, площею 0, 034 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006584132108, яка належить на праві приватної власності Житлово-будівельному кооперативу «Почаївський 3»;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3210800000:01:036:0124, площею 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071602032108, яка належить на праві приватної власності Житлово-будівельному кооперативу «Почаївський 3».

У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані боржника: Житлово-будівельний кооператив «Почаївський 3», код ЄДРПОУ: 38802352, місцезнаходження юридичної особи: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Ярослава Мудрого, 10.

Копію ухвали суду направити до відома та виконання сторонам по справі, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук