Рішення № 97477961, 26.05.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Косіцина Н. П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, треті особи: Комунальне підприємство ''Водоканал'' Гладковицької сільської ради та ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2021 року ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , який уточнила та просить стягнути з відповідача на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди у сумі 17959,00 грн. та понесені судові витрати. Мотивуючи тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач проживає поверхом вище у квартирі №8 того ж будинку та є її власником. Відповідач вже п`ять років підтоплює її квартиру, за 5 років - 6 разів. В 2015, 2016, а в 2017 році із-за підтоплення тріснула люстра, в 2018 році чуть не замкнула електрична проводка в коридорі, потікла у відповідача пральна машина, внаслідок чого на стелі та на шпалерах з`явилися жовті плями від води. В 2020 році відповідач підтопив квартиру два рази, про що 03 червня 2020 року був складений акт обстеження комісії, остання прийшла до висновку, що саме відповідач підтоплює квартиру неодноразово. За висновком технічного спеціаліста, її квартира потребує відновленого ремонту, загальна вартість якого складає 17959 грн..

Ухвалою суду від 29.03.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних - ОСОБА_5 .

Директор КП «Водоканал» Гладковицької сільської ради Євгеній Товкач надав письмові пояснення, в яких просить справу розглядати у їх відсутність, щодо прийнятого рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа- ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги позивача підтримує.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач з 2015 року її підтоплює, по одному разу в 2015 році, в 2016 році, в 2017 році, чотири рази в 2018 році та два рази у 2020 році. В 2021 році комісія була в квартирі у ОСОБА_3 та був зроблений ремонт. Члени комісії для огляду приходили не в один день.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що доказів відсутності вини у відповідача не має, в січні 2021 року зафіксовано факт підтоплення квартири позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що позивач жодного разу ремонту не робила, акти для ознайомлення комісією йому не надавалися. Можливо було затоплення від інших мешканців будинку, причину затоплення не встановлено. Він повідомляв комісію про аварійність стояка, а позивач не дає згоди на його заміну.

Представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки не встановлено яке було підтоплення. Останні два рази підтоплення були від стояка. Крім того, наданий позивачем кошторис від 2020 року, а акт від 18.01.2021 року. Всі акти без підпису відповідача. Крім того, надав заяву про застосування строків позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчеження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №237626017 від 18.12.2020 року.

09 липня 2016 року квартиру позивача було затоплено. 11.07.2016 року комісія обстежила квартиру №1 , та склали акт про залиття. З акту видно, що комісія прийшла до висновку, що на стелі в кухні виявлено сліди від затоплення - плями жовтого кольору; в коридорі виявлено сліди від затоплення з квартири АДРЕСА_1 ; несправностей в центральній мережі водопостачання не виявлено. Підписи власників квартир відсутні (а.с.30).

25.07.2016 року комісія обстежила квартиру №1 та склали акт обстеження. З акту видно, що комісія обстежила технічний стан квартири ОСОБА_1 після затоплення її сусідом зверху на другому поверсі ОСОБА_3 та сходової клітки під`їзду цього будинку. Комісія прийшла до висновку, що санітарно-технічні прилади в справному стані, витік води з стояків водопровідних та каналізаційних не виявлено; на стелі в кухні кв. 1 є жовті плями в середині та навколо люстри, а також в лівому кутку від входу в кухні розміром та 30 см. в діаметрі. По середині між залізобетонними плитами також виділяються сліди затоплення водою довжиною до 3-ох метрів та шириною до 15 см.; на стіні біля стелі по всьому периметру кухні - пожовклі обої шириною 10 см.; в коридорі над вхідними дверима навколо люстри є жовті плями від води діаметром до 20 см.; на стіні коридора під стелею, за словами ОСОБА_1 (власниці квартири) є плями, але через шпалери жовтого кольору визначити розмір не можливо; на сходовій клітці, з лівої сторони від вхідних дверей в будинок на капітальній стіні є тріщини та сиплеться побілка від полу до стелі через попадання вологи в зимовий час року. Ймовірно волога потрапляє в димохідний канал через накопичення конденсату під час опалювального сезону, так як а/цементна труба, яка встановлена вище рівня даху (криші) не утоплена належним чином. В подальшому це може призвести до руйнування капітальної стіни та створити аварійну ситуацію. Комісія прийшла до висновку, що до опалювального сезону виконати роботи по утепленню димохідних труб. Підпис відповідача відсутній (а.с.31-33).

02.06.2020 року квартиру позивача знову було затоплено. 03.06.2021 року комісія обстежила квартиру та склали акт обстеження. З акту видно, що згідно заяви ОСОБА_1 , оглянувши квартиру було виявлено підтоплення в коридорі площею 1м2, частково на кухні, а саме стелі, площею -1,5м2 та пошкодження полу - 1,0 м2, на якому знаходиться лінолеум. Комісія прийшла до висновку, що сусід, який проживав в тому же будинку поверхом вище, а саме ОСОБА_3 , підтоплює дану квартиру неодноразово. Підпис відповідача відсутній (а.с.29).

10.03.2020 року комісія знову обстежила квартиру №1 , та склали акт обстеження. З акту видно, що згідно заяви ОСОБА_1 , оглянувши її квартиру було виявлено підтоплення в ванній кімнаті та коридорі, часткове в кухні площею -1,5 м2 та залі -1,0 м2. Комісія прийшла до висновку, що сусід, який проживає в тому будинку поверхом вище, підтоплює дану квартиру. Підписи власників квартир відсутні (а.с.28).

В січні 2021 року квартиру позивача знову було затоплено. 18 січня 2021 року комісія обстежила квартиру та склали акт обстеження. З акту видно, що згідно заяви ОСОБА_1 , оглянувши її квартиру, було виявлено часткове підтоплення стелі в ванній - відійшла від стіни плитка, частково кухні та коридорі, площею - 0,40см2, підтоплення стелі. Підписи власників квартир відсутні (а.с.85).

Разом з цим, факт затоплення квартири у 2015, 2017 та 2018 роках позивачем належними доказами не підтверджено.

Свідок ОСОБА_7 показав, що є дільничним офіцером в Першотравневому з 2017 року. Був присутній при обстеженні квартири позивача, було виявлено в трьох кімнатах підтоплення на стелі. Комісія повідомляла відповідача про складання акту, слідів затоплення у останнього не виявлено. Останній раз всі члени комісії були присутні, за стояк мови не було.

Свідок ОСОБА_8 показав, що був членом комісії в січні 2021 року. При огляді квартири позивача у коридорі, кухні, ванній кімнаті були потьоки, відійшла плитка, жовта пляма у залі, плями були свіжі і застарілі. На другий поверх особисто не підіймався. Майстер знімав фото на телефон, причини затоплення не встановив.

Свідок ОСОБА_9 показала, що є дружиною відповідача, підтоплення з їхнього боку не було, будинок старий, комунікації застарілі та ржаві. Позивач заперечувала щодо заміни комунікацій, стояк тік лише у неї. ОСОБА_1 30 років не робить ремонт. Їх з чоловіком не було повідомлено про складання акту. Також, за відшкодуванням шкоди ніхто до них не звертався.

Свідок ОСОБА_10 показав, що працює заступником директора КП «Водоканал», 13 січня 2021 року надійшла заява від позивача про підтоплення, було зафіксоване часткове підтоплення. 17 січня було проведено обстеження у квартирі відповідача, було сухо, причину не встановлено. До попередньої власниці не викликали, остання бажала замінити стояк, але ОСОБА_1 не бажала. Від відповідача заяв про аварійність стояка не надходило.

Свідок ОСОБА_11 показав, що є старостою Гладковицької сільської ради з 09.12.2020 року. В січні 2021 року була заява від позивача про підтоплення її квартири. Були виявлені потьоки, підтоплення були старі і свіжі. На другий поверх до відповідача ніхто не підіймався, причину затоплення не встановлено.

Свідок ОСОБА_12 показала, що працює бухгалтером у КП «Водоканал». В 2016 році позивач просила зафіксувати потьоки на кухні і коридорі, акт складався на другий день, до відповідача не підіймалися. Причину затоплення не встановлювали.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва від 2020 року, ремонт квартири АДРЕСА_7 становить 17959,00 грн. (а.с.12-27).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України передбачено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна.

Також, пунктами 2, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Потерпілому збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи.

У постанові від 18 березня 2020 року по справі № 760/8139/14-ц (провадження № 61-43768св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що: «цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження наявності вини відповідача у залитті квартири і відповідно завдання цим матеріальної шкоди, позивач посилається на наявність Актів обстеження.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76 у разі залиття, аварії квартир, повинен складатися акт про залиття. Форма даного акту затверджена Правилами і є додатком № 4.

Акт про залиття повинен складатися комісією, у складі: головного інженера виконавця послуг - голови комісії, майстра технічної ділянки та майстра ремонтної ділянки, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. З актом повинні бути ознайомленні мешканці квартир, шляхом його підписання.

Згідно з позицією судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеної 07.02.2019 по справі № 639/101/17, обов`язок доведення факту залиття квартири покладено на позивача, який до матеріалів справи обов`язково має додати акт комісії, що відповідає нормам чинного законодавства, в якому повинні міститися не тільки факт залиття, а також його причина.

Досліджені судом Акти обстеження не відповідають вимогам, викладеним у вказаних вище Правилах, оскільки в них не зазначені: причини залиття; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Крім того, в Актах не зазначено навіть дат затоплення квартири, а Акт від 10.03.2020 року взагалі складений через три доби після можливого затоплення. Разом з цим, Акти складено за відсутності самого відповідача, що позбавило його можливості подання доказів на їх спростування.

Суд також вважає, що позивачем не надано доказів, що залиття квартири відбулось з вини саме відповідача, і як наслідок, на нього має бути покладена відповідальність за спричинену шкоду, оскільки Акти обстеження не відповідають вимогам «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом №76 від 17.05.2005 року, у зв`язку з чим не можуть бути належними та достатніми доказами в обґрунтування заявлених вимог.

Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належної позивачу квартири матеріали справи не містять.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що строк позовної давності застосуванню не підлягає, оскільки порушення права позивача зі сторони відповідача не встановлено.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши надані позивачем на підтвердження своїх вимог докази, виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 267, 1166, 1192 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, треті особи: Комунальне підприємство ''Водоканал'' Гладковицької сільської ради та ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч

Повний текст рішення складено 04 червня 2021 року.