Рішення № 97477408, 08.06.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12056/19

Провадження № 2/219/137/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Кривошапко І.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальність Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошову суму у розмірі 5774,76 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03 серпня 2019 року у м. Бахмут Донецької області на перехресті вул. Горбатова – вул. Садова, грошову суму у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03 серпня 2019 року о 15 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 у м. Бахмут Донецької області на перехресті вул. Горбатова – вул. Садова, керуючи транспортним засобом – автомобілем CHEVROLET EVANDA, номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому пішохідному переході на надав перевагу у русі йому, як пішоходу, оскільки рухався на пішохідному переході, та скоїв на нього, як пішохода, наїзд, внаслідок чого він отримав легкі тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.п. 18.1 ПДР України, скоївши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, 03 серпня 2019 року о 15 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 у м. Бахмут Донецької області на перехресті вул. Горбатова – вул. Садова, керуючи транспортним засобом – автомобілем CHEVROLET EVANDA, номерний знак НОМЕР_1 , був причетний до ДТП, внаслідок чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, чим порушив вимоги п.п. 2.10А ПДР України, скоївши правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Згідно з постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2019 року у справі № 219/9928/2019, яка набрала законної сили 08 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач звернувся до працівників поліції із проханням повідомити, де застрахований належний відповідачу транспортний засіб, але йому повідомили, що транспортний засіб застрахований в страховій компанії ТДВ СК «Альфа-Гарант». Він звернувся до цієї страхової компанії, проте, йому повідомили, що вказаний страховий поліс на час ДТП, тобто 03 серпня 2019 року, не діяв.

У зв`язку із тим, що відповідач ігнорує його телефонні дзвінки, відсутній страховий поліс у відповідача на транспортний засіб на час ДТП, він вимушений звернутися до винної особи з позовною заявою про відшкодування шкоди у розмірі 5774,76 грн., яку він поніс під час лікування. Вважає, що оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, то матеріальна шкода повинна бути стягнута у повному обсязі у розмірі 5774,76 грн. Крім того, в результаті ДТП, яка мала місце 03 серпня 2019 року, а також у зв`язку з тим, що відповідач покинув його після зіткнення та у зв`язку з ДТП йому спричинено додаткових незручностей у побуті та житті, йому завдано певних моральних страждань. Вартість моральної шкоди він оцінює у розмірі 5000 грн. Вищевказані обставини змусили його звернутися до суду.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

05 лютого 2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Зазначив, що позивач просить стягнути з нього матеріальну шкоду у розмірі 5774,76 грн. Проте у позовній заяві позивач не зазначає, які саме тілесні ушкодження він отримав внаслідок ДТП, яке було призначено лікування тощо, з посиланням на докази про таке. Більш того, до позову не доданий розрахунок матеріальних збитків, а з доданих до позову копій чеків на придбання ліків не вбачається, що саме зазначені ліки були призначені лікарем для лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП. Наприклад, до позову додані чеки на придбання гормональних пігулок при менопаузі (анжелік), очні краплі при катаракті (офтан катахром), свічки для лікування бактеріального вагінозу у жінок (неотризол), ліки для лікування шлунково-кишкового тракту, нежиті, грибкових захворювань нігтів та інше. Крім того, перший чек тільки за 19 серпня 2019 року, а за один день 28 серпня 2019 року надано одразу вісім чеків. Консультативне заключення невропатолога надане за 06 березня 2019 року, в якому зазначено всього два препарати для лікування. Таким чином, вважає, що позивач вводить суд в оману та намагається отримати неправомірну вигоду. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5774,76 грн. Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то, враховуючи відомості про тілесні ушкодження, які зазначені у довідці № 4839, недоведеністю позивачем спричинення йому додаткових незручностей у побуті та житті, та те, що ДТП була скоєна з необережності та погіршенням стану здоров`я відповідача, який має другу групу інвалідності, є непрацездатним та особою похилого віку, та з необережності самого пішохода під час руху, який раптово вийшов на проїжджу частину перед автомобілем, відповідач визнає частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди просить відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з додатковою відповідальність Страхова компанія «Альфа-Гарант».

27 жовтня 2020 року від відповідача Товариства з додатковою відповідальність Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у вимогах до ТДВ СК «Альфа-Гарант», які б вони не були, посилаючись на те, що Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що однією з умов виплати страхового відшкодування є надання страховику заяви про страхове відшкодування, яка повинна містити встановлені ст. 35 реквізити та інші документи, перелічені у вищезазначеній статті. Також цим законом встановлено для страховика строк, що не перевищує 90 днів з моменту отримання заяви. Цей строк встановлено з метою надання страховику достатнього часу для проведення розслідування страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування. Проте жодного повідомлення та/або заяви про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_1 за подією, що мала місце 03 серпня 2019 року, ТДВ СК «Альфа-Гарант» не отримувало. З огляду на зазначене, на даний час позивач не має жодних правових підстав для отримання страхового відшкодування (а.с. 59-61).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні на вимогах позовної заяви наполягав та просив її задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що 03 серпня 2019 року він йшов з вокзалу, поблизу торгового комплексу «Україна» переходив по пішохідному переходу та його збив автомобіль CHEVROLET EVANDA, який скрився з місця дорожньо-транспортної пригоди. Потім приїхала швидка допомога та його повезли до травмпункту. Його оглядав лікар, поставив йому попередній діагноз та направив його на рентген. У нього були садна, забої стегна, ноги та руки. Його відпустили, сказали звертатися до травмпункту та хірурга. Він звертався до хірурга, який призначив йому фізіотерапію на руку і він її проходив. Крім того, він звертався до невропатолога, який призначив медикаментозне лікування та допоміжне обстеження. Грошову суму у розмірі 5774,76 грн. він витратив на лікування та медичні препарати для лікування. Він лікувався амбулаторно, на стаціонарному лікуванні не перебував. Моральну шкоду йому спричинено, оскільки він був вимушений тривалий час лікуватися, ходити по лікарнях, хвилювався за своє здоров`я та страждав. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 5000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині відшкодування 3000 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не визнає у повному обсязі, оскільки ліки, чеки на які надані позивачем, не відносяться до лікування такого діагнозу, як травма при ДТП. Моральну шкоду він готовий сплатити у розмірі 3000 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює провізором в аптеці № НОМЕР_2 та зазначив, що більшість ліків, зазначених на чеках, які надані позивачем, призначені для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, гастриту, захворювань печінки, для лікування горла (носу), нежиті, лікування судин та головного мозку, для лікування сечовивідних шляхів, для зменшення тиску при гіпертонічній хворобі, серцево-судинних захворювань, порушеннях мозкового кровообігу, знеболювальний засіб від голови. Також у квитанціях є ліки та вітаміни для очей, заліза (при шлунковому гемоглобіні), засоби для грибкового лікування шкіри та нігтів. Крім того, декілька медичних препаратів призначаються для лікування протигрибкових інфекцій в гінекології, є також гормональний засіб проти запліднення чи при гормональних порушеннях у жінок. Також придбано косметичний засіб для обличчя, антисептик, заспокійливі засоби на рослинній та хімічній основах, послаблюючий засіб. Серед ліків, зазначених на чеках, є декілька засобів, які можуть застосовуватися при травмах: фламідез – знеболювальний, протизапальний засіб для опорно-рухового апарату, траумель – при травмах опорно-рухового апарату, катамент – знеболюючий засіб при травмах.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши спеціаліста, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до витягу з карти виїзду швидкої медичної допомоги № 10496/15 від 03 серпня 2015 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав травму біля ТК «Україна», він скаржився на головний біль та біль в тазі. Виклик до швидкої допомоги надійшов о 15 годині 35 хвилин, на виклик швидка допомога прибула о 15 годині 40 хвилин. ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: закритий перелом лівої щиколотки, садна на лівій руці (а.с. 5 зворот).

Згідно з копією довідки № 4839 від 03 серпня 2019 року, виданої о 16 годині 40 хвилин лікарем ОСОБА_4 , ОСОБА_1 встановлено діагноз: садна правої кисті, забій, садна, підшкірний крововилив ділянки лівого ліктьового суглобу. Забій, садна м`яких тканин лівого стегна. Забій лівого гомілковостопного суглобу (а.с. 6).

Відповідно до копії медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач звертався до хірурга, який встановив йому забій лівого ліктьового суглобу, садна (а.с. 9).

Відповідно до протоколу рентгенологічного дослідження від 27 серпня 2019 року, ОСОБА_1 проведено рентгенографію правої кисті – кістково-травматичних змін не виявлено (а.с. 6 зворот).

Згідно з постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2019 року у справі № 219/9928/2019 (провадження № 3/219/3398/2019), яка набрала законної сили 08 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вказаною постановою встановлено, що 03 серпня 2019 року о 15 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 у м. Бахмут Донецької області на перехресті вул. Горбатова – вул. Садова, керуючи транспортним засобом – автомобілем CHEVROLET EVANDA, номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому пішохідному переході на надав перевагу у русі пішоходу, який рухався на пішохідному переході, та скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого пішохід отримав легкі тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.п. 18.1 ПДР України, скоївши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, постановою встановлено, що 03 серпня 2019 року о 15 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 у м. Бахмут Донецької області на перехресті вул. Горбатова – вул. Садова, керуючи транспортним засобом – автомобілем CHEVROLET EVANDA, номерний знак НОМЕР_1 , був причетний до ДТП, внаслідок чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди на порушення встановлених правил дорожнього руху, до якої він був причетний, чим порушив вимоги п.п. 2.10А ПДР України, скоївши правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП (а.с. 4).

Крім того, у судовому засіданні досліджено та проаналізовано надані позивачем докази в якості спричинення матеріальної шкоди, а саме: копії квитанцій з Аптеки № 61 ТОВ «Дніпродзержинська фармацевтична компанія» про придбання: 19 серпня 2019 року – траумель, роноціт, система ПК-2102, кокарніт, натрію хлорид, L-лізину есцинат (1 чек); 20 серпня 2019 року – ємність для забору сечі, мурашиний спорт, вата, шприци, тризипін, армаді, антарес (1 чек); 22 серпня 2019 року – тіотриазолін, актовегін, екзодерил, но-шпа, дефлю сільвер лосьйон (2 чека); 26 серпня 2019 року – ентеросгель паста, фервекс, урсоност, смарт омега, бі-престаріум (2 чека); 27 серпня 2019 року – анжелік, формідрон, гідазепам, мебсин петард, лактузан дуо, офтан катахром (5 чеків); 28 серпня 2019 року – солпадеїн, ессенціале форте Н 3, алора, есцитам асино, доліва лосьйон, креон, омез, метеоспазміл, фіналгон, холосас, канефрон, ресвега, мальтофер, ранітидин, тизин ксило, неотризол, фламідез, карсил, цитрам он, меверин, хелпекс антиколд, аваміс (11 чеків).

Проте, як видно з пояснень допитаного у судовому засідання спеціаліста ОСОБА_3 , більшість зазначених у чеках ліків не призначені для лікування пошкоджень, які були у позивача ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталася 03 серпня 2019 року.

Зокрема, суд зауважує, що вперше лікарські засоби, які зазначені у наданих позивачем чеках, придбані 19 серпня 2019 року, тобто лише через 16 днів після дорожньо-транспортної пригоди.

Консультативним заключенням невропатолога від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: посттравматична, компресійно-ішемічна невропатія лучового нерву та призначено медикаментозне лікування: вітаксон, мовіназа, пентоксифілін, проте, вказаних ліків немає у наданих позивачем чеках (а.с. 91).

При цьому, позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано копію консультативного заключення невропатолога від 06 березня 2019 року, тобто яке було складено раніше, ніж сталася ДТП – 03 серпня 2019 року, та яким встановлено, що ОСОБА_1 скаржився на біль в попереку протягом декількох років, періодично з покращенням стану. Йому встановлено діагноз: вертебргенна люмбалгія з нерізким больовим, м`язово-тонічним синдромами та призначено лікування ліками: ОСОБА_5 , Терафлекс, яких також немає у наданих позивачем чеках (а.с. 7).

Таким чином, протягом декількох років до отримання травм внаслідок ДТП позивач ОСОБА_1 вже хворів на люмбалгію з нерізким больовим, м`язово-тонічним синдромами та йому призначалося відповідне лікування лікарем-невропатологом. Зокрема, він звертався до лікаря-невропатолога і після ДТП, проте, судом не встановлено, що скарги на стан здоров`я, з якими позивач звертався до невропатолога, були наслідком ДТП, яка мала місце 03 серпня 2019 року.

Згідно з копією довідки серії ДОН-05 № 142404 від 07 квітня 2008 року, відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи (а.с. 23).

Відповідно до копії полісу № АМ/4942640 від 21 серпня 2018 року, між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на період з 21 серпня 2018 року по 20 серпня 2019 року включно (а.с. 34).

Таким чином, на момент ДТП 03 серпня 2019 року дія страхового полісу № АМ/4942640 від 21 серпня 2018 року розповсюджувалася на вищезазначений страховий випадок, проте, як встановлено з матеріалів справи, жодного повідомлення та/або заяви про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_1 за подією, що мала місце 03 серпня 2019 року, ТДВ СК «Альфа-Гарант» не отримувало. У зв`язку із чим, на даний час позивач не має жодних правових підстав для отримання страхового відшкодування від ТДВ СК «Альфа-Гарант». Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальність Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, необхідно відмовити.

Відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як видно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи (Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди (Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода – це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом цієї статті завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України від 21.12.2005 року).

Під час судового засідання судом встановлено, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2019 року у справі № 219/9928/2019 (провадження № 3/219/3398/2019), яка набрала законної сили 08 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП (а.с. 4).

Згідно з вимогами ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже у судовому засіданні встановлено, що неправомірність поведінки відповідача ОСОБА_2 була доведена постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2019 року, дії відповідача були у причинно-наслідковому зв`язку із заподіяною позивачу шкодою, тобто спричинена позивачу шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача ОСОБА_2 .

У той же час, протягом судового розгляду справи позивачем не доведено, що розмір спричиненої йому матеріальної шкоди внаслідок ДТП 03 серпня 2019 року становить саме 5774,76 грн., оскільки з матеріалів справи та доданих до позовної заяви копій чеків не вбачається, що саме зазначені у них лікарські засоби були призначені лікарем позивачу ОСОБА_1 для лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП, зокрема, серед них є лікарські засоби для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, гастриту, захворювань печінки, для лікування горла (носу), нежиті, лікування судин та головного мозку, для лікування сечовивідних шляхів, для зменшення тиску при гіпертонічній хворобі, серцево-судинних захворювань, порушеннях мозкового кровообігу, знеболювальний засіб від голови, ліки для очей, вітаміни для очей, залізо (при шлунковому гемоглобіні), засоби для грибкового лікування шкіри та нігтів, а також для лікування протигрибкових інфекцій в гінекології, гормональний засіб проти запліднення чи при гормональних порушеннях у жінок, косметичний засіб для обличчя, антисептик, заспокійливі засоби на рослинній та хімічній основах, послаблюючий засіб.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких підстав, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, необхідно відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю на недоведеністю протягом розгляду справи.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5 ст. 23 ЦК України).

Як роз`яснено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 позивачу моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач зазначив, що в результаті ДТП, яка мала місце 03 серпня 2019 року, а також у зв`язку з тим, що відповідач покинув його після зіткнення та у зв`язку з ДТП йому спричинено додаткових незручностей у побуті та житті, йому завдано певних моральних страждань, які він оцінює у розмірі 5000 грн.

Визначаючи розмір відшкодування, суд враховує ступінь моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, а також з урахуванням конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, при цьому, той факт, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 18.1 ПДР та п.п. 2.10А ПДР України, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, необхідно стягнути 3000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережив та переживає на теперішній час.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою суду від 11 листопада 2019 року позивачу ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням.

У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 16, 1166 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_4 ), 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в іншій частині - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальність Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 червня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.Є. Дубовик

08.06.2021