Рішення № 97475228, 04.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 236/1034/20

Провадження № 2/234/1031/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

секретар судового засідання Берліна А.Д.

за участю представника позивача – Зорі А.С., представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савельєва Я.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

18.03.2020 року позивач ТОВ «Глобал Спліт» звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року справу направлено до Краматорського міського суду Донецької області за підсудністю у зв`язку з тим, що відповідачі зареєстровані як внутрішньо переміщені особи в м.Краматорську.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.12.2013 року між Всеукраїнський банк розвитку та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ІКАPNABG.2738.011. Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав відповідачу кредит грошові кошти в розмірі 105 617,86 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 02.12.2020 року та сплатити проценти за його користування. Цільове призначення (мета) кредиту: придбання автомобіля, а саме автомобіля «Fiat Linea» д.н. НОМЕР_1 .

03.12.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна, в забезпечення виконання зобов`язань заставодавцем перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» передано вищевказаний автомобіль, в силу чого ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» має право в разі невиконання заставодавцем зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Також, 03.12.2013 року між Всеукраїнський банк розвитку та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № РХ029031.2854.002, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між кредитором та позичальником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, комісії, винагороду за надання фінансового інструменту, винагороду за резервування ресурсів, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення за цим договором.

06.03.2019 року між Всеукраїнський Банк розвитку та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір № 146 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеними між Кредитором та позичальником перейшло до ТОВ «Глобал Спліт».

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВ «Глобал Спліт» є новим кредитором у фінансових зобов`язаннях.

Позивач зазначає, що через невиконання відповідачами своїх зобов`язань по кредитному договору загальний розмір заборгованості станом на дату подачі позовної заяви складає 181 803,93грн., з яких сума заборгованості по тілу кредиту 100 643,16 грн., сума заборгованості за відсотками – 81 160,77 грн., яку і просять суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Додатково суду показала, що банком, як новим кредитором, було направлено повідомлення про заміну кредитору на відому адресу відповідачів – АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що м.Донецьк є тимчасово окупованою територією України вказане повідомлення не було доставлено адресатам. Додатково показала, що товариство не має можливості встановити місце мешкання відповідачів, тому позивач звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області – підсудність за останнім відомим місцем мешкання відповідачів, а вже в подальшому справу було передано на розгляд до Краматорського міського суду Донецької області за підсудністю.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Савельєв Я.Д. суду показав, що вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, в порушення умов кредитного договору та ст.516 ЦК України, банк не повідомив відповідачів про відступлення права вимоги; проценти були нараховані в односторонньому порядку; відсутні відомості про те, що банком відкрито рахунок для погашення кредиту, сплати процентів та комісій; відсутні докази факту отримання відповідачем ОСОБА_2 коштів відповідно до договору про надання споживчого кредиту; у позивача відсутні докази на підтвердження відкриття рахунків на ім`я ОСОБА_2 , видачі банком йому кредитної картки, зарахування суми кредиту на цю картку, зняття грошових ним коштів. Додатково представник відповідача показав, що наданий представником позивача письмовий доказ – Витяг з Додатку № 1 до договору № 146 про відступлення прав вимоги від 06.03.2019р. є недопустимим доказом, оскільки не містить підписів сторін. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 17.12.2020 року відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, підтримала свої письмові пояснення та просила відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 04.06.2021 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася. Захист її інтересів здійснював в судовому засіданні адвокат Савельєв Я.Д.

В судове засідання 04.06.2021 року відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю позов не визнає.

Суд, з урахуванням вимог ст.223 ЦПК України, визнав можливим проводити судовий розгляд за відсутності відповідачів, які не з`явилися.

Вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

03.12.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № IKAPNAВG.2738.011, відповідно до умов якого банк на умовах, визначених цим договором, надає позичальнику у тимчасове платне користування грошові кошти, а саме кредит в сумі 105 617,86 грн на наступні цілі: в розмірі 103 410,00 грн на придбання позичальником автомобіля; в розмірі 150,00 грн. на сплату комісії за реєстрацію Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; в розмірі 2057,86 грн. з метою оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту. Термін користування кредитом до 02.12.2020 року, процентна ставка за користування кредитом складає 16,99 процентів річних, позичальник сплачує комісію за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати, сплата комісії здійснюється в гривні.

03.12.2013 року між ПАТ «ВБР», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки № РХ029031.2854.002, відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між кредитором та боржником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, комісії, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у п. 18 цього договору, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 03.12.2013 року № IKAPNAВG.2738.011, згідно якого кредитор надає боржнику кредит в сумі 105 617,86 грн. на наступні цілі: в розмірі 103 410,00 грн на придбання автомобіля; в розмірі 150,00 грн на сплату комісії за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; в розмірі 2057,86 грн з метою оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту, а боржник повинен виконати зобов`язання з повернення кредиту, у строк з 03.12.2013 року по 02.12.2020 року включно, сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 16,99 % річних, сплати щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,00 % за місяць від суми кредита у період сплати з 1 по 10 число кожного місяця. (а.с. 24)

03.12.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено договір застави рухомого майна ZXA019500.2738.012, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майна, опис якого зазначений в п. 35.4 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задовільнення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця (а.с. 25)

06.03.2019 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір № 146 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого сторони узгодили, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 39)

Згідно витягу з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги, з якого вбачається, що до нового кредитора, який є позивачем у справі, перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № IKAPNAВG.2738.011, укладеним 03.12.2013 року з ОСОБА_1 , а також за договором застави ZXA019500.2738.012 від 03.12.2013 року, предметом якого є рухоме майно автомобіль легковий седан «Fiat Linea» д.н. НОМЕР_1 . Також новому кредитору було передано право вимоги за договором поруки № РХ029031.2854.002, який було укладено 03.12.2013 року з ОСОБА_1 . Загальний залишок заборгованості на дату укладення договору 06.03.2019 року складає 181 803,93 грн., яка складається з: залишку по тілу кредиту в сумі 100 643,16 грн., залишку по відсотках в сумі 81 160,77 грн. (а.с. 42)

Згідно розрахунку ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором станом на 06.03.2019 року в загальному розмірі становить 181 803,93 грн., що складається з: поточної заборгованості за кредитом – 40 620,99 грн, простроченої заборгованості за кредитом – 60 022,17 грн, поточна заборгованість за процентами – 640,69грн, прострочена заборгованість за процентами – 80 520,08 грн.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що строк дії договору, обумовлений сторонами – до 02.12.2020 року, з позовом позивач звернувся до суду 12.03.2020 року (згідно штампу на конверті), позивач має право на стягнення як суми боргу, так і прострочених відсотків за користування кредитом, оскільки строк кредитування на дату звернення із позовом не закінчився.

Стосовно пред"явлення позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителя слід зазначити наступне:

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 03.12.2013 року та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки № РХ029031.2854.002, відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між кредитором та боржником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, комісії, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у п. 18 цього договору, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 03.12.2013 року № IKAPNAВG.2738.011, згідно якого кредитор надає боржнику кредит в сумі 105 617,86 грн. на наступні цілі: в розмірі 103 410,00 грн на придбання автомобіля; в розмірі 150,00 грн на сплату комісії за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; в розмірі 2057,86 грн з метою оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту, а боржник повинен виконати зобов`язання з повернення кредиту, у строк з 03.12.2013 року по 02.12.2020 року включно, сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 16,99 % річних, сплати щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,00 % за місяць від суми кредиту у період сплати з 1 по 10 число кожного місяця.

Частиною першою статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно частини першої статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною другою статті 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що сторони узгодили термін користування кредитними коштами до 02.12.2020 року, тобто вказана дата є кінцевим терміном повернення кредиту. Із змісту договору поруки вбачається, що ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами кредитного договору, зокрема, предметом договору, процентною ставкою за користування кредитними коштами, терміном користування коштами, а також наслідками невиконання позичальником умов кредитного договору (а.с. 24). Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Вказане свідчить про те, що позивач правомірно пред`явив позов і до поручителя.

Що стосується тверджень представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савельєва Я.Д. про порушення банком умов кредитного договору про відступлення права вимоги, нарахування процентів в односторонньому порядку, відсутності доказів отримання кредитних коштів, розпорядження ними та щодо недопустимості письмового доказу, слід зазначити наступне.

Так, позиція відповідачів в частині не дотримання банком п.3.1.15 Кредитного договору зводиться до порушення банком цього правочину (відповідачами) статті 516 ЦК України через неповідомлення відповідачів як боржників про відступлення права вимоги. Суд не погоджується із вказаною позицією з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.

Частиною 2 статті 516 ЦК України передбачено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини першої статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі N 904/11838/16.

Як встановлено судом, кредитним договором, не передбачено такої умови, як отримання згоди відповідачів (як боржників за зобов`язанням) на заміну кредитора у цьому зобов`язанні у розумінні частини 1 статті 516 ЦК України.

Натомість, як встановив суд, в пункті 3.1.15 Кредитного договору сторони погодили право кредитора відступати права за цим договором будь-яким третім особам за умови повідомлення позичальника протягом 5-ти днів після такого відступлення.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні за викладених обставин не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених частиною 2 статті 516 ЦК України та частиною 2 статті 518 ЦК України.

Таким чином відповідачі, поки вони не були письмово повідомлені про заміну кредитора, хоча і не звільняються від виконання зобов`язання, але мали право висунути проти нового кредитора заперечення, які вони мали проти первісного кредитора на момент пред`явлення їм вимоги новим кредитором або, якщо вони виконали свої обов`язки до пред`явлення їм вимоги новим кредитором, - на момент його виконання, а виконання відповідачами як боржниками свого обов`язку первісному кредиторові у такому випадку є належним виконанням.

Доказів належного виконання свого обов`язку первісному кредитору відповідачами в судовому засіданні не надано.

При цьому суд погоджується з доводами представника позивача щодо неможливості встановити місце проживання відповідачів на підконтрольній території України, оскільки отримання вказаної інформації здійснюється лише за відповідним запитом суду на підставі Закону України «Про захист персональних даних».

Щодо доводів відповідачів про нарахування відсотків в односторонньому порядку, суд зазначає, що сторонами кредитного договору від 03.12.2013 року в п.1.4 обумовлена процентна ставка за користування кредитом – 16,99 процентів річних. Як вбачається з довідки – розрахунку заборгованості (а.с.5-17) – відсотки за вказаним договором були нараховані на 06.03.2019 року, тобто на дату укладення договору про відступлення права вимоги. В подальшому відсотки позивачем не нараховувалися. Вказане свідчить, що в односторонньому порядку відсотки не нараховувалися.

Щодо доводів відповідачів про відсутність доказів про відкриття рахунків, видачі кредитної картки, зняття коштів, суд зазначає, що сам факт отримання кредитних коштів відповідачами не спростовувався, погашення кредитної заборгованості ними здійснювалося у період з 04.12.2013 року по 04.07.2014 року в добровільному порядку (а.с.5), що свідчить про виконання ними умов кредитного договору та отримання кредитних коштів.

В частині доводів представника відповідача про визнання недопустимим письмового доказу - витягу з Додатку № 1 до договору № 146 про відступлення прав вимоги від 06.03.2019р., оскільки він не містить підписів сторін, суд зазначає, що надані позивачем до позову письмові докази прошиті, пронумеровані та засвідчені шляхом завіряння останнього аркуша (а.с.47). Вказане є належним засвідченням та відповідає положенням ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55. Такий висновок суду відповідає висновку, викладеному у постанові ВС/КЦС № 761/5894/17 від 18.12.2018. Крім того, посилання на додаток № 1 наявне в Договорі № 146 від 06.03.2019 року. Останній засвідчений нотаріусом та містить необхідні реквізити. Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання вказаного письмового доказу недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що відповідачі мають заборгованість за кредитним договором станом на час звернення до суду в загальному розмірі 181 803, 93 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 100 643,16 грн. та суми заборгованості за відсотками – 81 160,74 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню, та зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2 727,06 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в рівних частинах, тобто по 1 363,53 грн. з кожного.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 553, 554, 543, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 76-81, 133, 141, 259, 263- 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за Кредитним договором № IKAPNABG.2738.011 від 03.12.2013 року в розмірі 181 803, 93 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 100 643,16 грн. та суми заборгованості за відсотками – 81 160,74 грн.

Стягнути в рівних частках зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846) понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2 727,06 грн, тобто з кожного по 1 363,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Повний текст рішення складений 08.06.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду Г. С. Лебединець