Вирок № 97474257, 08.06.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/809/20

Провадження № 1-кп/147/5/21

ВИРОК

іменем України

08 червня 2021 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Мудрак А.М.

з участю секретаря судового засідання Чудак Г.І.,

прокурора Юзька О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Басюка А.А.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000098 від 26.04.2020, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проживаючи разом з своєю матір`ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 разом з останньою систематично зловживав алкогольними напоями. 26 квітня 2020 року близько 04.00 год. ОСОБА_1 за місцем проживання в житловому приміщенні літньої кухні після вживання зі своєю матір`ю значної кількості алкогольних напоїв та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виявляючи психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю при цьому міг усвідомлювати своїми діями та керувати ними, під час раптово виниклого конфлікту взяв в руки кухонний ніж і умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс даним ножем ОСОБА_3 один удар в область передньої ділянки шиї та один удар в область живота. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді різано-рваної рани передньо-середньої ділянки шиї, колото-різаної рани живота, які відповідно до висновку №51 Ладижинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров`я. Після цього ОСОБА_1 повідомив про дану подію службу 102. ОСОБА_3 відразу було доставлено до КНП «Тростянецька центральна районна лікарня», де виконано хірургічну операцію. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла в лікарні від гострого порушення кровообігу з ознаками ішемії, екзогенної інтоксикації у внутрішніх органах внаслідок алкогольної кардіоміопатії. Смерть потерпілої ОСОБА_3 наступила з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 і не стоять в причинному зв`язку із заподіяними ним тілесними ушкодженнями.

Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 122 КК України, не визнав та пояснив, що 25 квітня 2020 року увечері близько 19.30 год. він разом з матір`ю ОСОБА_3 вечеряли та розпивав спиртні напої. За вечір він випив грам 500-600 горілки. Конфліктів з матір`ю не було. Після вечері вийшов покурити, а мама пішла до сусідки ОСОБА_4 , яка проживає через декілька будинків від них. Потім дивився телевізор і час від часу випивав. Десь о 23 год. мама повернулась від сусідки. Вони сиділи за столом спілкувалися та випивали. Час від часу він виходив покурити. Він не пам`ятає період часу з 00 год. вечора 25 квітня і до 04 год. ранку 26 квітня. Та в цей період перебував у цій же кімнаті. Потім близько 04 год. ранку 26 квітня він отямився та побачив, що мама лежить в крові на підлозі в кімнаті, в якій вони були. Він вирішив, що вона померла тому одразу викликав поліцію та вийшов на вулицю, відкрив ворота щоб заїхали. Після цього повернувся, та побачив, що ознаки життя були, почав надавати допомогу: підставив подушку під голову, закривав рану наволочкою, зупиняв кровотечу. Він бачив поріз на шиї. Чи викликав швидку він не пам`ятає, але мав намір викликати. Далі чекав поліцію. Після приїзду швидка забрала матір. Зазначив, що кухонний ніж був в кухні, ним користувалися він та мама. Коли він отямився обстановка в кімнаті була майже не порушена, лише стіл стояв трохи ближче до груби, зазвичай він знаходився по центрі кімнати, телевізор, мікрохвильова піч, два мобільні телефони були на місці.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення:

показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 про те, що є братом обвинуваченого, з ОСОБА_1 стосунки хороші, часто їздив до нього на роботу. Брат підробляв у нього старшим зміни при будівництві малих архітектурних форм у м. Києві. Востаннє ОСОБА_1 був в нього на роботі в жовтні 2019 року. Брат з матір`ю жили мирно, брат зловживав спиртним, але він не міг таке вчинити з матір`ю. ОСОБА_1 доглядав за матір`ю, ще за життя батька доглядав за ним, опікувався господарством. Впевнений, що брат не робив цього вчинку. Він з матір`ю спілкував раз в тиждень. Зазначив, що цього дня спілкувався з нею близько 14.00 год., вона була тверезою. На ОСОБА_5 матір не скаржилася, казала, що він ( ОСОБА_5 ) п`є. Йому було відомо, що мати вживає алкоголь. Також зазначив, що їхня сім`я була інтелегентною, зразковою, проте коли в 90-их почалися проблеми спиртне прийшло і в їхню сім`ю. Також вказав, що з 2003 року він не проживає з матір`ю, поїхав в Київ. З цього часу приїжджав раз в два-три місяці. Кожного разу коли приїжджав не було бажання щось робити. Було таке, що приїжджав в ночі двері відкриті, а батьки п`яні. Про подію дізнався від слідчого о 07.00 год. 26 квітня 2020 року і через 3,5 год. приїхав з Києва до батьківського будинку. Коли зайшов до будинку побачив, що стіл був відсунений в сторону, калюжа крові, матрац перепачканий кров`ю, подушка без наволочки. Підозрілих речей не було. Речі були на місці, чужих речей не бачив;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 про те, що живе по сусідству з ОСОБА_1 та перебуває в хороших стосунках. Близько 21.00 год. 25 квітня 2020 року вона зачинила двері, бо живе сама. Почула що хтось стукає, подивилася - стоїть ОСОБА_3 в розгубленому стані. Вона впустила її до хати, після чого ОСОБА_3 зачинила двері, та сказала, що прийшла до неї ночувати. ОСОБА_3 повідомила, що її ледь не задушив її покійний чоловік. І запитала поради, що їй робити. Також ОСОБА_3 сказала, що хоче якнайшвидше получити пай та купити щось на похорон, бо відчуває, що довго не протягне та буде вмирати. Вони сиділи близько двох годин. Під час розмови, розповіла, що кукурудзу вже посадили, все нормально. Близько 23 години ОСОБА_3 встала і сказала, що йде додому, ночувати не буде, бо ОСОБА_7 кудись пішов і їй потрібно його шукати. Після чого вона ( ОСОБА_4 ) відкрила двері, і ОСОБА_3 пішла. На наступний день вона побачила, що до ОСОБА_8 пішла поліція й через 30 хв. слідчий прийшов до неї, вона розповідала що було того вечора, а слідчий їй повідомив, що син заколов маму ножом. Зазначила, що можливо ОСОБА_3 перебувала в стані сп`яніння, коли приходила. Вона проживає від Балухатих через дві хати, проте нікого не бачила, бо не виходила. Що відбувалося в будинку ОСОБА_16 невідомо. ОСОБА_5 з матір`ю жили вдвох. ОСОБА_5 друзів додому не водив;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який працює лікарем-хірургом у КНП «Тростнецька ЦРЛ», який пояснив, що в квітні 2020 року його було викликано для допомоги потерпілій ОСОБА_3 , це була не робоча година близько 04-05 год. ранку. Потерпіла була у критичному стані. Після стабілізації гемодинаміки, бо привезли її в шоковому стані з комбінованою травмою, травмою в ділянці шиї та проникаючим пораненням живота. Хвору було доставлено в операційну та проведено хірургічне втручання, яке по алгоритму почалося з місцевої анестезії із ділянки шиї, де була обширна різана рана 10-12 см. Були наявні ушкодження щитовидно-пресовидного з`єднання з ушкодженням першокільця трахеї з окружністю майже 2/3. Хвора дихала самостійно. Було проведено інкубацію для подальшого проведення оперативного втручання в органи черевної порожнини, зупинено кровотечу, сформовано на трахостомічній трубці штучну трахіластому, ушито рану. І після цього було виконано ревізію черевної порожнини. Виявлено ушкодження малого чипця близько дванадцятипалої кишки, сковзне поранення товстої кишки, близько літра крові в черевній порожнині. Було ушито рани, судини, просановано, вимито, задреновано та передано хвору в реанімаційне відділення для подальшого лікування. Раневі канали свідчать про те, що вони отримані від предмету який ріже, скоріш за все ніж чи скло. Рани, які були нанесені потерпілій були серйозними, і їх вистачило б для смерті, у разі несвоєчасного надання допомоги. Жінка була без свідомості, запах алкоголю з рота був присутній, але це суб`єктивно;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який працює начальником СРПП Тростянецького ВП Баршадського ВП ГУНП у Вінницькій області, про те, що 26 квітня 2020 року перебував у добовому наряді як відповідальний у Тростянецькому відділенні поліції. Під ранок надійшло повідомлення, що скоєно подвійне вбивство. Зібралася група, і по дорозі встановлювали куди їхати, так як заявник чітко не відповідав, сказав лише Ободівка чи Нова Ободівка. По приїзду на місце, мама заявника лежала на підлозі, ОСОБА_1 тримав біля її горла рушник, бо йшла кров, працівники поліції викликали швидку допомогу, яка по приїзду забрала потерпілу до Тростянецької ЦРЛ. З ОСОБА_1 залишились і проводили слідчі дії. Заявник перебував в стані алкогольного сп`яніння, в будинку на підлозі була кров, на землі лежала мати. На питання працівників поліції де ніж, ОСОБА_1 сказав, що під кухонним столом. Крім нього на чергуванні перебував ОСОБА_11 та на виїзді був ОСОБА_12 . Слідчо-оперативна група прибула на місце події через 20-30 хв. ОСОБА_1 сказав, що все було нормально, але потім він опинився на колінах біля матері з ножом в руках. Було застосовано кайданки для безпеки, після того як швидка забрала потерпілу, оскільки ОСОБА_1 кричав та був у неадекватному стані. Чи була кров на одязі ОСОБА_1 до приїзду поліції, не пам`ятає. Сторонніх осіб у домоволодінні до приїзду поліції не було, був лише ОСОБА_1 та його матір. На місці події перебував до закінчення слідчих дій приблизно до 09.00 год. дня;

показаннями в судовому засіданні слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУПН у Вінницькій області Шамрієнка В.М., допитаного як свідка, про те, що перебуваючи за місцем свого проживання. 26 квітня 2020 року в ранковий час близько 06.33 год. до Тростянецького ВП надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, після чого він власним автомобілем поїхав до Тростянецької ЦРЛ оглянув потерпілу, яка мала явні поранення в області шиї та отримав відомості від працівників поліції, які першими прибули на місце вчинення правопорушення. Після чого вирушив до домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Було проведено огляд місця події з дозволу ОСОБА_1 , зафіксовано сліди правопорушення, зафіксовано обстановку вчинення правопорушення та затримано підозрювану особу ОСОБА_1 за фактом замаху на умисне вбивство. Підозрюваний перебував у стані алкогольного сп`яніння. Всі необхідні експертизи були проведені.

показаннями в судовому засіданні судово експерта ОСОБА_13 , допитаного судом в порядку ст. 356 КПК України, який підтримав висновок №51 від 10.06.2020 та пояснив, що в даному випадку причиною смерті стала не стільки ішемічна хвороба серця, як алкогольна кардіоміопатія і патологічні зміни усіх внутрішніх органів. Пошкодження шиї різано-рвана рана, на передній поверхні, магістральних, великих судин, вен, сонних артерій не було пошкоджено. У разі їх пошкодження смерть настала б практично миттєво. Вказані пошкодження могли бути нанесені ножом наданим на експертизу, він містить характерні зазубрення. Рана на животі в косому напрямку, проводилось хірургічне втручання, видимі пошкодження внутрішніх органів, але при якісному наданні медичної допомоги вона не є смертельною. Паталогічні зміни внутрішніх органів викликані отруєнням організму на фоні зловживання алкоголем. Саме ці паталогічні зміни були небезпечними для життя. Самі травми не являлись небезпечними для життя. Малоімовірно, що потерпіла сама завдала собі такі травми;

протоколом огляду місця події слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 26 квітня 2020 року з фототаблицею та диском з відеофіксацією слідчої дії за участі спеціаліста - ст. інспектора криміналіста Тростянецького ВП ОСОБА_17 та ОСОБА_1 , відповідно до якого огляд розпочато о 07.40 год. та закінчено о 09.50 год. оглядалося будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку літньої кухні в кімнаті посередині на рівній поверхні підлога із лінолеуму наявна пляма рідини яскрао-червного кольору схожа на кров, розміром 30х20 см. Біля ліжка, що прямо перед дверима наявна пляма яскраво-червоного кольору схожа на кров, розмір плями 40х30 см. Поряд з ліжком, що розташоване справа від дверей на підлозі наявна ще одна пляма яскраво-червоного кольору у рідкому стані із згустками біологічної рідини темно-червоного кольору, розмір плями 35х30 см. Поряд з ліжком, що знаходиться прямо перед дверима у кімнату, на підлозі наявний зуб людини із блискучого металу жовтого кольору та в зубі наявний зубний корінь білого кольору. Під ліжком, що знаходиться справа від вхідних дверей на підлозі знаходиться предмет з ознаками кухонного ножа, що складається з руків`я чорного кольору із полімерного матеріалу. Лезо ножа із блискучого матеріалу з односторонньою заточкою хвилястої форми. Лезо має гострий кінець. Довжина ножа 34 см, лезо має довжину 20 см, ширина леза 3 см. На поверхні леза та руків`я наявні сліди рідини яскраво-червоного кольору. На ліжку, що розміщено прямо пере вхідними дверима на поверхні матрацу, наявна пляма яскраво-червоного кольору, яка схожа на кров людини, розмір плями 20х25см. Ліжко, що знаходиться біля конвектора містить матрац застелений простирадлом. Також на даному ліжку наявна ковдра з коричнево світлими кольорами. Простирадло білого кольору з малюнками квітів та квадратів. На простирадлі чітко видимі плями темно-бурого кольору, які розташовані хаотично і мають розміри в середньому 10х20см. На поверхні ліжка, що знаходиться прямо перед вхідними дверима у кімнату наявна подушка, що містить білу наволочку, на якій наявні плями темно-бурого кольору розміром 5х3см /а.с.110-117/;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №101 від 26.04.2020, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння /а.с.118/;

постановою слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 26.04.2021, якою визнано речовими доказами та приєднати до кримінального провадження №12020020300000098 в якості речових доказів, які виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події 26.04.2020 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі посеред кімнати, змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі, біля ліжка, що прямо перед дверима, змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі, біля ліжка, що розташоване справа від вхідних дверей, вирізка з простирадла зі слідами речовини темно-бурого кольору, вилучена з поверхні простирадла, яке знаходилось на ліжку, що справа від вхідних дверей, в кімнаті літньої кухні, вирізка із наволочки подушки зі слідами речовини темно-бурого кольору, що схожа на кров, подушка знаходилась на ліжку, що прямо перед вхідними дверима, шкіряна куртка із слідами речовини бурого кольору, спортивні штани, зі слідами речовини бурого кольору, змиви із лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_1 , зуб людини із блискучого металу, жовтого кольору (зубна коронка із зубним коренем білого кольору), предмет ззовні схожий на кухонний ніж /а.с.119-120/;

протоколом проведення слідчого експерименту слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27 квітня 2020 року з відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_1 за участі захисника Басюка А.А., оглянутого в судовому засіданні, відповідно до яких слідчий експеримент проводився з метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_1 на місці події. З цією метою учасники прибули до приватної садиби за адресою: АДРЕСА_1 . В приміщенні літньої кухні ОСОБА_1 показав, що стіл знаходився біля ліжка. За столом він вечеряв з матір`ю. Випили з матір`ю по чарці самогонки, потім він пішов на перекур, а мати пішла в гості до сусідки. Далі він після перекуру зайшов в кімнату, де час від часу випивав по чарці самогону і таким чином випив близько 600-700 грам самогону. Десь о 23 год повернулася мати, яка вжила двічі по 50 грам самогону. Далі він нічого не пам`ятає, потім побачив, що мати лежала на підлозі, а він був біля неї. Мати була порізана, під ліжком знаходився ніж. Далі він зателефонував до поліції, пішов на двір та відчинив браму, щоб заїхала поліція. Далі, поки не було поліції, він повернувся в кімнату, думав, що вбив матір. Коли повернувся в кімнату, то побачив, що мати ще жива. Тоді він зателефонував у швидку. Матері під голову підклав подушку і рану на горлі закрив шматком матерії. Чекав швидку та поліцію. ОСОБА_1 повідомив, що в кімнаті були тільки вдвох - він та мати, сторонніх осіб не було. Як це трапилося не може сказати. У матері були травми - перерізана шия та травми на животі, з рани текла кров. ОСОБА_1 показав як лежала на підлозі мати і показав, де на підлозі лежав ніж, розповів, що це звичайний кухонний ніж, спиртне вживали тільки двоє, більше нікого не було, літня кухня була закрита з середини, сторонніх осіб у кімнаті не було, як сталася ця подія не знає /а.с.127-128/;

протоколом огляду місця події слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 04 травня 2020 року з фототаблицею до нього за участю лікаря- анастазіолога КНП «Тростянецька ЦРЛ» ОСОБА_14 підставою для проведення огляду місця події є повідомлення з КНП «Тростянецька ЦРЛ» про те, що в реанімаційному відділенні лікарні померла ОСОБА_3 , 1956 р.н., яка знаходилася на лікуванні з 26.04.2020. Оглядом встановлено, що тіло трупа ОСОБА_3 знаходилося в приміщенні моргу КНП «Тростянецька ЦРЛ». При огляді тіла встновлено, що в центральній частині шиї знаходились трахеонтомічна трубка. На тілі трупа наявні сліди хірургічних операцій. Тіло трупа вилучено з моргу лікарні та направлено разом з медичною документацією для проведення судово-медичної експертизи до Ладижинського ВСМЕ /а.с.129-130/;

протокол огляду трупа слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 04 травня 2020 року з фототаблицею до нього за участі завідуючого Ладижинського відділення СМЕ Юрченка Д.С., відповідно до якого в приміщенні моргу Ладижинського відділення судово-медичної експертизи оглядається тіло трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.131-135/;

диском із звукозаписом виклику ОСОБА_1 служби «102», дослідженим в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив, що в с. Нова Ободівка Тростянецького району на вул. Центральній між двома магазинами подвійне вбивство. Зазначив, що чоловік зарізав жінку, на нього ( ОСОБА_1 ) нападає істерика, зарізаних обоє /а.с.136/;

лікарським свідоцтвом про смерть №51 від 04 травня 2020 року померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть настала у стаціонарі Тростянецької ЦРЛ. Причина смерті: хронічна серцева недостатність, І42.6 алкогольна кардіоміопатія /а.с.137/;

висновком експерта №1112 від 05.05.2020 відповідно до якого при судово-медичній експертизі крові громадянки ОСОБА_3 , 1956 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1 %о. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено /а.с.144-145/;

висновком експерта №1113 від 05.05.2020 при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_1 , 1983 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,0 %о. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено /а.с.146-147/;

висновком експерта №176 від 21.05.2020, згідно з яким кров потерпілої громадянки ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А та ізосеролологічною системою АВО. В її крові встановлено супутній антиген Н. Кров громадянина ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосеролологічною системою АВО /а.с.149-151/;

висновком експерта №177 від 21.05.2020, відповідно до якого в плямах на куртці та штанах, що належать ОСОБА_1 встановлено наявність крові людини при серологічному дослідженні якої встановлені антигени В та Н. Таким чином, якщо кров у вказаних об`єктах походить від однієї особи, то нею могла бути людина з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н, що не виключає походження її, в такому випадку від громадянки ОСОБА_3 . Якщо ж кров у вказаних об`єктах походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то ними могли бути люди з групами крові В з ізогемаглютининами анти-А, В з ізогемаглютининами анти-А та супутнім антигеном Н та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, що також не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /а.с.152-155/;

висновком експерта №178 від 21.05.2020, відповідно до якого в плямах на двох змивах речовини, вилучених при огляді місця події (об`єкти №3,4) встановлено наявність крові людини групи В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_3 . В плямах на вирізках з простирадла (об`єкт №1) наволочки (об`єкт №2), в плямах на мерлевому тампоні зі змивами речовини (об`єкт №5), вилучених при огляді місця події, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени В та Н. Таким чином, якщо кров у вказаних об`єктах походить від однієї особи, то нею могла бути людина з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н, що не виключає походження її, в такому випадку, від ОСОБА_3 . Якщо ж кров у вказаних об`єктах походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то ними могли бути люди з групами крові В з ізогемаглютининами анти-А, В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, що також не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /а.с.156-160/;

висновком експерта №179 від 21.05.2020 згідно з яким в плямах на марлевому тампоні зі змивом з правої руки ОСОБА_1 (об`єкт №2) встановлено наявність крові людини групи В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_3 . В плямах на марлевому тампоні зі змивом з лівої руки ОСОБА_1 (об`єкт №2) встановлено наявність крові людини при серологічному дослідженні якої встановлені антигени В та Н. таким чином, якщо кров у вказаних об`єктах походить від однієї особи, то нею могла бути людина з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н, що не виключає походження її, в такому випадку від ОСОБА_3 . Крім того, часткове походження антигену Н можливо за рахунок поту ОСОБА_1 . Якщо ж кров у вказаному об`єкті походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то ними могли бути люди з групами крові В з ізогемаглютинином анти-А, В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, що також не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Крім того, часткове походження антигену Н можливо за рахунок поту ОСОБА_1 /а.с.161-163/;

висновком експерта №122 від 26.05.2020 відповідно до якого при дослідженні клинка ножа (об`єкт №1) виявлена кров людини, при визначені групової належності якої виявлені антигени В і Н (що відповідає В (ІІІ) і О (І) групам крові) Статева належність виявленої крові не встановлена, можливо, у зв`язку з малою кількістю збережених ядер, а також відсутністю в них статево-специфічних ознак. Таким чином, по виявлених антигенах (В і Р), виявлена кров може походити від однієї людини з групою крові В (ІІІ) з супутнім антигеном Н і від самої ОСОБА_3 (так і від будь-якої людини з групою крові В (ІІІ) з супутнім антигеном Н) не виключається, а також може бути змішаною і походити від двох і більше людей з групами крові В(ІІІ) і О(І); В(ІІІ) з супутнім антигеном Н і О(І) і від ОСОБА_3 і ОСОБА_1 також не виключається /а.с.164-167/;

висновком експерта №123 від 26.05.2021 згідно з яким при дослідженні зуба людини з металевою коронкою (об`єкт №1,2) виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої були виявлені антигени В і Н (що відповідає В(ІІІ) і О(І) групам крові) і може походити від однієї людини з групою крові В(ІІІ) з супутнім антигеном Н і, як від самої ОСОБА_3 , так від будь-якої людини з групою крові В(ІІІ) і супутнім антигеном Н не виключається або бути змішаною і походити від двох і більше людей з групами крові В(ІІІ) і супутнім антигеном Н не виключається або бути змішаною і походити від двох і більше людей з групами крові В(ІІІ) і О(І), або з групами крові В(ІІІ) з супутнім антигеном Н і О(І) і від самих ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не виключається. При дослідженні зуба людини з металевою коронкою (об`єкти №1,2) виявлено епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності були виявлені антигени В і Н. Враховуючи статеву і групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження виявлених епітеліальних клітин (об`єкти №1,2) від самої ОСОБА_3 не виключається /а.с.168-171/;

висновком судово-психіатричного експерта №357 від 07.07.2020 відповідно до якого ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого йому діяння виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився. ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 у теперішній час (на час проведення експертизи) виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебуває; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Для ОСОБА_1 характерна екстравертованість. ОСОБА_1 в момент вчинення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту чи іншому подібному емоційному стані, як підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився. В досліджуваній ситуації його психоемоційний стан змінився ще до виникнення конфлікту, під дією вжитого алкоголю /а.с.173-177/;

висновком експерта №51 від 10.06.2020 згідно з якою смерть громадянки ОСОБА_3 наступила від гострого порушення кровообігу з ознаками ішемії, екзогенної і ендогенної інтоксикації у внутрішніх органах внаслідок алкогольної кардіоміопатії. Настанню смерті в даному випадку спонукали виражені патологічні зміни в усіх внутрішніх органах, які можуть бути характерними для хронічної алкогольної інтоксикації. При судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді різано-рваної рани передньо-середньої ділянки шиї, колото- різаної рани живота, на яких проводилось хірургічне втручання; синців в ділянках обличчя. Різані рани шиї і живота такого характеру не являються загрозливими для життя, у живих осіб відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я. Синці в ділянках обличчя мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Рани, які виявлені при судово-медичній експертизі у громадянки ОСОБА_3 утворились від дії ріжучих (колюче-ріжучих) предмета (предметів), не виключено, що таким міг бути кухонний ніж представлений на експертизу /а.с.178-182/;

дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 357 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020020300000098 від 26.04.2020, а саме: змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі посеред, кімнати; змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі, біля ліжка, що прямо перед дверима; змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі, біля ліжка, що розташоване справа від вхідних дверей; вирізка, з простирадла зі слідами речовини, темно-бурого кольору, що схожа на кров, вилучена з поверхні простирадла, яке знаходилось на ліжку, що справа від вхідних дверей, в кімнаті літньої кухні; вирізка із наволочки подушки зі слідами речовини темно-бурого кольору, що схожа на кров, подушка знаходилась на ліжку, що прямо перед вхідними дверима; шкіряну куртку із слідами речовини бурого кольору; спортивні штани, зі слідами речовини бурого кольору; змиви із лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_1 ; зуб людини із блискучого металу, жовтого кольору (зубна коронка із зубним коренем білого кольору); предмет ззовні схожий на кухонний ніж.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Показання потерпілого ОСОБА_2 , надані ним в судовому засіданні суд приймає до уваги при постановленні вироку, оскільки такі хоча і прямо не підтверджують обставини вчинення злочину, однак підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.

При оцінці показань свідків суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Доорсон проти Нідерландів» від 26.03.1996 р. в п.78 якого зазначено, що « … відповідно до Конвенції, завдання Суду полягає не в тому, щоб ухвалювати, чи були свідчення свідків прийняті як докази належним чином, що мають зробити національні суди, завдання ж Європейського суду полягає в тому, щоб установити, чи було справедливим провадження загалом, зокрема і спосіб прийняття доказів. Суд не може визнати абстрактно, що свідчення свідка на відкритому засіданні і під присягою, завжди важать більше, ніж інші свідчення, які той самий свідок дає в межах судового провадження, тим більше, якщо між першими і другими є суперечність…». В рішенні Європейського суду з прав людини «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччини від 2березня1983року, Суд зазначив: На свідках, що стають перед судом або перед слідчим суддею, лежить формальне і строге зобов`язання говорити правду…Ця позиція була б іншою, якби обвинувачення необґрунтовано вдалося до такого заходу з метою чинити тиск на свідків. Проте, якщо можливий тиск є просто наслідком, до якого призвели явно неправдиві свідчення, його слід визнати складником системи загальних гарантій кримінального процесу як такого. Комісія у цьому зв`язку повинна брати до уваги те, що передумовою системи кримінального правосуддя, яка захищає суспільство в цілому, є пильний контроль за виконанням обов`язку свідків говорити правду

Суд бере до уваги показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Шамрієнка В.М. , а також показання судового експерта ОСОБА_13 та надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того свідки описали обставини, які входять в предмет доказування.

Суд вважає показання свідків та експерта чіткими, логічними та такими, що прямо підтверджують обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, вказані показання є такими, що об`єктивно в цілому відтворюють події не в завуальованому, а максимально наближеному до реальності вигляді, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Згідно з ч.1 ст. 240 КПК України метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі 740/3597/17 від 14.09.2020, суд вказав, що нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч.2 ст. 84 та п.3 ч.2 ст. 99 КПК є документом. Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч.1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч.2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту. При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103-105, 240 КПК, Об`єднана палата відзначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо. Отже, буквальне тлумачення змісту ст. 23 КПК у системному зв`язку з нормами, викладеними в статтях 83, 84, 93, 95, 240 цього Кодексу, з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст. 9 КПК) не містить підстав для висновку про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за умови дотримання судами України законодавчо визначеного порядку проведення такої слідчої дії з огляду на критерії ЄСПЛ щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому, що по своїй суті є проходженням «тесту допустимості показань у широкому змісті цього поняття». Норми чинного кримінального процесуального закону щодо оцінки судом протоколу слідчого експерименту як окремого процесуального джерела доказів у провадженні узгоджуються з критеріями, застосованими ЄСПЛ для оцінки справедливості судового розгляду в цілому. Легітимна мета слідчого експерименту за безпосередньою участю підозрюваного, обвинуваченого у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань забезпечується дотриманням процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та встановленого порядку його проведення. Таким чином, відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27 квітня 2020 року з відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_1 за участі захисника Басюка А.А., дослідженого та оглянутого в судовому засіданні, оскільки слідчий експеримент проводився з метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_1 на місці події. Суд визнає належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні. Вказаний протокол та відеозапис складені уповноваженою на те особою. Зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії не надходило.

Суд визнає належним та допустимим доказом протокол огляду місця події слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 26 квітня 2020 року з фототаблицею та диском з відеофіксацією слідчої дії за участі спеціаліста - ст. інспектора криміналіста Тростянецького ВП ОСОБА_17 та ОСОБА_1 , оскільки такий складено уповноваженою на те особою. Слід вказати, що вилучені під час огляду місця події речі та предмети в подальшому були об`єктами відповідних експертиз.

Протокол огляду місця події слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 04 травня 2020 року з фототаблицею до нього за участю лікаря- анастазіолога КНП «Тростянецька ЦРЛ» ОСОБА_14 підставою для проведення якого було повідомлення з КНП «Тростянецька ЦРЛ» про те, що в реанімаційному відділенні лікарні померла ОСОБА_3 , 1956 р.н., яка знаходилася на лікуванні з 26.04.2020; та в результаті тіло трупа вилучено з моргу лікарні та направлено разом з медичною документацією для проведення судово-медичної експертизи до Ладижинського ВСМЕ. А також протокол огляду трупа від 04 травня 2020 року з фототаблицею до нього за участі завідуючого Ладижинського відділення СМЕ Юрченка Д.С., відповідно до якого в приміщенні моргу Ладижинського відділення судово-медичної експертизи оглядається тіло трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є належними та допустимими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Суд визнає належним та допустимим доказом лікарське свідоцтвом про смерть №51 від 04 травня 2020 року оскільки таке видане уповноваженою на те особою, у свідоцтві зазначені вік та дата смерті ОСОБА_3 та її причина.

Суд визнає належними та допустимими доказами висновки експертиз, зокрема: висновок експерта №1112 від 05.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 крові громадянки ОСОБА_3 ; висновок експерта №176 від 21.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 зразків крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; висновок експерта № 177 від 21.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 шкіряної куртки та штанів , що належать ОСОБА_1 ; висновок експерта №178 від 21.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 вирізок з простирадла та наволочок, трьох змивів речовин, вилучених при огляді місця події; висновок експерта № 179 від 21.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 змивів з рук ОСОБА_1 ; висновок експерта №122 від 26.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 клинка ножа вилученого 26.04.2020; висновок експерта №123 від 26.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020 зуба людини вилученого 26.04.2020; висновок експерта №51 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 04.05.2020 трупа громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого смерть громадянки ОСОБА_3 наступила від гострого порушення кровообігу з ознаками ішемії, екзогенної і ендогенної інтоксикації у внутрішніх органах внаслідок алкогольної кардіоміопатії, настанню смерті в даному випадку спонукали виражені патологічні зміни в усіх внутрішніх органах, які можуть бути характерними для хронічної алкогольної інтоксикації, при судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді різано-рваної рани передньо-середньої ділянки шиї, колото- різаної рани живота, на яких проводилось хірургічне втручання, синців в ділянках обличчя, різані рани шиї і живота такого характеру не являються загрозливими для життя, у живих осіб відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я, синці в ділянках обличчя мають ознаки легких тілесних ушкоджень, рани, які виявлені при судово-медичній експертизі у громадянки ОСОБА_3 утворились від дії ріжучих (колюче-ріжучих) предмета (предметів), не виключено, що таким міг бути кухонний ніж представлений на експертизу.

Окрему увагу слід звернути на висновок судово-психіатричного експерта №357 від 07.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого йому діяння виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився; в період вчинення інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 на час проведення експертизи виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебуває; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує; в момент вчинення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту чи іншому подібному емоційному стані, як підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився. В досліджуваній ситуації його психоемоційний стан змінився ще до виникнення конфлікту, під дією вжитого алкоголю.

Також є належними та допустимими доказами висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №101 від 26.04.2020, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння; висновок експерта №1113 від 05.05.2020 проведеного на підставі постанови слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнка В.М. від 27.04.2020, згідно з яким при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_1 , 1983 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,0 %о, наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, такі підтверджують обставини, що входять в предмет доказування.

Наведені висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, на підставі постанов слідчого, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зробленому на підставі діючого законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає.

У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

А відтак, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202002030000098 від 26.04.2020, відповідно до якого 26.04.2020 близько 06.00 год. ранку до КНП «Тростянецька ЦРЛ» доставлена з дому швидкою медичною допомогою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , у важкому стані із тілесними ушкодженнями у вигляді різана рана передньої поверхні шиї з пошкодженням гортані, різана рана в правому підребер`ї з проникненням у черевну порожнину, які їй спричинив в житловому будинку за місцем проживання на грунті побутових взаємовідносин син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діючи з умислом на вбивство потерпілої, наніс їй кухонним ножем кілька ударів в життєво важливі органи. Дата реєстрації провадження 26.04.2020 06:41:30, суд вважає електронною базою даних, а не процесуальним джерелом доказів.

За змістом ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правова природа кваліфікації злочинів пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення та доказування у визначений кримінальним процесуальним законом спосіб двох важливих обставин: 1) факту вчинення суб`єктом злочину суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

За нормативним визначенням умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК)

характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння вказаних ушкоджень і причинним зв`язком між згаданим діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти зазначену шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 122 КК України настає за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та вважає, що сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів вина обвинуваченого доведена в повному обсязі. Так, заперечуючи свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 ствердив, що 25 квітня 2020 року з вечора разом з матір`ю вживав алкоголь, періодичного виходив курити та він не пам`ятає період часу з 00 год. вечора 25 квітня і до 04 год. ранку 26 квітня; проте в цей період перебував у цій же кімнаті де відбувлися події; близько 04 год. ранку 26 квітня він отямився та побачив, що мама лежить в крові на підлозі в кімнаті; обстановка в кімнаті була непорушена, всі речі були на місці.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами наведеними вище, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За фактичними обставинами, встановленими в судовому засіданні дії обвинуваченого ОСОБА_1 мали активний характер - нанесення ножем ОСОБА_3 один удар в область передньої ділянки шиї та один удар в область живота, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, існував прямий причинний зв`язок.

Тобто наслідки сукупності протиправних умисних дій ОСОБА_1 достатньо очевидно давали підстави вважати, що заподіяння тілесних ушкоджень призводить до таких змін стану здоров`я потерпілої, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

На переконання суду дії ОСОБА_1 з суб`єктивної сторони мають ознаки непрямого умислу, оскільки він усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав, що внаслідок завдання потерпілій двох ударів, в тому числі у життєво важливі органи потерпіла може отримати тілесні ушкодження.

Незважаючи на те, чи конкретизував у своїй свідомості ОСОБА_1 ступінь тяжкості завданих ним ушкоджень, у даному випадку він має нести відповідальність за ті тілесні ушкодження, які фактично були спричинені потерпілій його діями.

Зазначені обставини вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, суд до уваги не бере та вважає, що здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами доведено всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а твердження про те, що до злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України може бути причетна інша особа є сумнівними і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст. ст. 85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 122 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_1 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст. 122 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Пом`якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, передбачених ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбачену ст. 67 КК України, суд визнає - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків - заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога «Тростянецької ЦРЛ» не перебуває, під наглядом в психіатричному кабінеті КНП «Тростянецької ЦРЛ» не перебуває, обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_1 з 26 квітня 2020 року по 18 травня 2021 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то останньому з врахуванням вимог ч.5 ст. 72, ст. 73 КК України слід зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_1 скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 127-129, 368-371, 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного року) 23 (двадцяти трьох) днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 26 квітня 2020 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін його тримання під вартою з 26 квітня 2020 року по 18 травня 2021 року включно - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув призначене йому цим вироком покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 13 травня 2020 року.

Речові докази: змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі посеред кімнати; змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі, біля ліжка, що прямо перед дверима; змив рідини яскраво-червоного кольору, схожий на кров, вилучений з поверхні плями, яка наявна у кімнаті літньої кухні, на підлозі біля ліжка, що розташоване справа від вхідних дверей; вирізку з простирадла зі слідами речовини темно-бурого кольору, вилучена з поверхні простирадла, яке знаходилось на ліжку, що справа від вхідних дверей, в кімнаті літньої кухні; вирізку із наволочки подушки зі слідами речовини темно-бурого кольору, що схожа на кров, подушка знаходилась на ліжку, що прямо перед вхідними дверима; шкіряну куртку із слідами речовини бурого кольору; спортивні штани зі слідами речовини бурого кольору; змиви із лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_1 ; зуб людини із блискучого металу, жовтого кольору (зубна коронка із зубним коренем білого кольору); предмет ззовні схожий на кухонний ніж -знищити.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.М. Мудрак