Вирок № 97474182, 08.06.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1248/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.,

з участю:

прокурора Скороход Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бистрицького М.О.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1202002010000815 від 18.12.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 грудня 2020 року, в ранішню пору, знаходився у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_2 . У подальшому, близько 12.00 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт на побутовому підґрунті, під час якого, на ґрунті неприязних відносин у ОСОБА_1 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , взявши до правої руки розкладний ніж, який лежав у належній йому сумці, умисно наніс клинком вказаного ножа удари у черевну порожнину, задню поверхню грудної клітки зліва, лівого плеча, лівої кисті та лівого стегна ОСОБА_2 , після чого, усвідомивши пряму загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_2 внаслідок нанесених ударів ножом, ОСОБА_1 зробив спробу самостійно зупинити кровотечу у останнього та здійснив виклик швидкої медичної допомоги задля врятування життя ОСОБА_2 . Внаслідок дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючої в черевну порожнину колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки зліва в проекції 11-го міжреберного проміжку з пошкодженням селезінки та лівої нирки, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею; відкритого перелому середньої третини діафізу лівої плечової кістки, різаних ран лівого плеча, лівої кисті та лівого стегна.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_2 виникли від травматичної дії гострого предмету, що має колото-ріжучі та ріжучі властивості та згідно висновку експерта № 99/188 від 04.03.2021 за ступенем тяжкості належать: - проникаюча в черевну порожнину колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням селезінки та нирки, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею, відкритий перелом середньої третини діафізу лівої плечової кістки з різаною раною лівого плеча - до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися (кожне) небезпечним для життя в момент заподіяння; - різані рани лівої кисті та лівого плеча - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно висновку експерта № 321 від 26.04.2021 характер та локалізація виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в черевну порожнину колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки (спини) зліва з пошкодженням селезінки та лівої нирки, відкритий перелом середньої третини діафізу лівої плечової кістки, різані рани лівого плеча, лівої кисті та лівого стегна свідчать про не менш ніж чотири травматичні дії гострого предмету, що має колото-ріжучі та ріжучі властивості, з прикладанням сили в ділянці локалізації ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини плечової кістки з різаною раною зовнішньої поверхні середньої третини лівого плеча (тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння допускають можливість внаслідок удару клинком ножа та не характерні для утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду показав, що 17 грудня 2020 року о десятій годині ночі, він прийшов до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та попросився у господаря будинку - ОСОБА_2 переночувати. ОСОБА_2 , який перебував на підпитку, погодився та пустив його до будинку. 18 грудня 2020 року ОСОБА_2 , розбудив його та з нецензурною лайкою почав вимагати, щоб він покинув його будинок. Обурившись таким поводженням він піднявся на ноги, витягнув ножа, який носив при собі для захисту та наніс ОСОБА_2 декілька ударів ножом, а саме, в область нирок, руки та ноги. Побачивши кров, він злякався, зрозумів, що наробив та почав шукати тканину, щоб затиснути рану. Приймаючи дії для допомоги потерпілому, він підклав під його голову подушку, затиснув рани, та здійснив дзвінок у швидку допомогу. До приїзду швидкої допомоги він перебував поряд з потерпілим та зупиняв кровотечу. Ніж він викинув на подвір`ї, але в подальшому показав працівникам поліції місце куди саме викинув ножа, та написав власноруч зізнання у скоєному. Шкоду, нанесену потерпілому, відшкодував у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 допитаний у судовому засіданні суду показав, що 17.12.2020 року він повернувся з роботи додому, коли вже було темно. До нього постукали в двері, він відкрив та побачив ОСОБА_1 . Той попросився переночувати і він його пустив до будинку. Ранком 18.12.2020 р. він зайшов до кімнати, де спав ОСОБА_1 та сказав йому покинути будинок, так як поспішав на роботу. Але ОСОБА_3 не хотів вставати і тоді він став настоювати на тому, щоб він пішов. Між ними виникла сварка, обвинувачений вскочив до нього та вдарив його ножом в ліву ногу у стегно. Він схопився за рану і ОСОБА_1 наніс йому удар ножом в плече, а потім в спину, коли він відвернувся від нього. Після цього він відчув біль, та опустився на підлогу. ОСОБА_1 зрозумів, що накоїв та став надавати йому допомогу - поклав подушку йому під голову, затиснув рани та викликав швидку допомогу, після чого потерпілий втратив свідомість. Матеріальну та моральну шкоду йому було відшкодовано в повному обсязі. Просить суворо обвинуваченого не карати.

За згодою обвинуваченого, потерпілого, захисника обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно ст.377 КПК України, суд діє в межах висунутого обвинувачення.

В силу п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, суд, відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативної характеристики не має, добровільно відшкодував шкоду потерпілому, є учасником бойових дій, а також раніше не судимим. Разом з цим суд враховує, що тілесні ушкодження були завдані у життєвоважливі органи, що створило повноцінну реальну загрозу для життя потерпілого.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, відшкодування завданого збитку потерпілому.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Сукупність даних про обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 потребує ізоляції від суспільства, внаслідок чого йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, але не на максимальний термін, що на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілого.

З обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертизи, що становлять загальну суму 2 023 грн. 55 коп., згідно наданих довідок про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

До вступу вироку суду в чинність запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, а саме, з 18.12.2020 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 2 023 грн. 55 коп.

Речові докази: змиви речовини бурого кольору, розкладний ніж, в чохлі чорного кольору, ніж з деформованим лезом, 4 пляшки з під горілки, чотири ножи, джинси синього кольору, зрізи з килима та змиви з підлоги, в`язану кофту сірого кольору, куртку спортивну зеленого кольору, куртку помаранчевого кольору, чоловічі труси, светр «ВАВІSTA» чорного кольору зі смужками, зрізи нігтьових пластин, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області - знищити, знявши арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду від 23.12.2020 року.

Речовий доказ - мобільний телефон «Самсунг-Дуос» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сімкартокою, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області - повернути ОСОБА_1 .

Речовий доказ - заяву ОСОБА_1 від 21.12.2020 року зі схемою - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя І.А. Ганкіна